Мета. Провести аналіз можливостей мобільного застосунку SnoreLab для діагностики хропіння, оцінки серцево-судинного ризику та моніторингу ефективності реабілітаційних заходів. Хропіння є поширеним симптомом порушення дихання під час сну та важливим фактором ризику розвитку серцево-судинних, метаболічних і психоемоційних розладів. Сучасні цифрові технології, зокрема мобільні застосунки, відкривають нові можливості для скринінгу, моніторингу та оцінки ефективності лікувально- реабілітаційних заходів у пацієнтів із хропінням і синдромом обструктивного апное сну.  

Матеріали та методи. Представлено клінічний випадок пацієнта М., 1987 року народження, зі скаргами на інтенсивне хропіння, епізоди апное уві сні, денну сонливість та підвищення артеріального тиску. Комплексне обстеження включало збір анамнезу, ендоскопічний огляд ЛОР-органів, оцінку антропометричних показників, моніторинг хропіння за допомогою мобільного застосунку SnoreLab, 3D- комп’ютерну томографію навколоносових пазух і полісомнографію. Ефективність лікування оцінювали за динамікою показників SnoreLab і клінічних параметрів після проведення комплексу лікувально- реабілітаційних заходів.

Результати. У пацієнта виявлено ожиріння III ступеня (маса тіла – 135 кг, ІМТ – 41,7 кг/м²), артеріальну гіпертензію та синдром обструктивного апное сну важкого ступеня за результатами полісомнографії (індекс апное-гіпопное – 87,5/год). За даними мобільного застосунку SnoreLab, показник Snore Score до лікування становив 107 балів, що відповідало вираженому хропінню та високому ризику порушень дихання під час сну. Частка часу хропіння становила 63% від загального часу сну, з переважанням гучного та дуже інтенсивного хропіння. Під час ендоскопічного обстеження та 3D-комп’ютерної томографії верхніх дихальних шляхів виявлено девіацію носової перегородки, кістковий шип і гіпертрофічні зміни слизової оболонки, які могли сприяти розвитку обструкції дихальних шляхів. Після проведення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів спостерігалася позитивна клінічна динаміка. Показник Snore Score знизився зі 107 до 56 балів (на 47,7%), а частка часу хропіння зменшилася з 63% до 37% загального часу сну. Частка часу без хропіння збільшилася з 37,6% до 62,8%, тоді як частка дуже інтенсивного хропіння зменшилася з 24,3% до 10,8%. Одночасно відзначалося зниження маси тіла на 5 кг, нормалізація артеріального тиску до 127/84 мм рт.ст. ст., покращення якості сну, зменшення денної сонливості та підвищення рівня повсякденної активності. Отримані результати свідчать про ефективність використання мобільного застосунку для динамічного моніторингу стану пацієнта та оцінки результатів проведеної реабілітації.

Висновки. Мобільний застосунок SnoreLab є ефективним інструментом для об’єктивної оцінки хропіння та моніторингу ефективності лікування і реабілітації. Комплексна діагностика пацієнтів із хропінням повинна включати клінічне обстеження, сучасні методи візуалізації та полісомнографію. Своєчасне виявлення та корекція порушень дихання під час сну сприяють покращенню показників серцево- судинної системи, зниженню кардіометаболічного ризику та підвищенню якості життя пацієнтів.

Ключові слова: хропіння, серцево-судинний ризик, мобільний додаток SnoreLab, комп'ютерна 3D- діагностика, синдром обструктивного апное сну, полісомнографія.  

 УДК 616.24-008.444:616.8-009.836:575.1

Мета: систематизація та комплексний аналіз сучасних наукових даних щодо генетичних факторів, які впливають на виникнення й прогресування хропіння й обструктивного апное уві сні у дорослих, а також критичне оцінювання методів діагностики та лікування з урахуванням спадкової схильності для розроблення персоналізованих підходів до ведення пацієнтів. Об’єкт і методи дослідження. Виконано аналіз наукових публікацій за період 2019–2024 рр. з використанням міжнародних (PubMed, Scopus, Web of Science) і вітчизняних наукометричних баз даних. Результати. Ідентифіковано 5 основних генетично детермінованих патогенетичних механізмів розвитку хропіння й обструктивного апное увісні: особливості будови дихальних шляхів, порушення нейром’язової регуляції, аномалії щелепно-лицьового комплексу, схильність до ожиріння та хронічні ЛОР-захворювання. Визначено ключові гени (TBX5, PAX9, COL2A1, ELN, COL3A1, 
FTO, MC4R, IL13, HLA-DQ, CLOCK, PER2), поліморфізми яких асоціюються з підвищеним ризиком розвитку цих розладів. Систематизовано сучасні діагностичні підходи з урахуванням генетичного тестування й розроблено алгоритм персоналізованого лікування залежно від генетичного профілю пацієнта. Висновки. Генетичні фактори відіграють вирішальну роль  у патогенезі хропіння й обструктивного апное уві сні через множинні механізми впливу. Упровадження генетичного тестування в клінічну практику дає змогу стратифікувати пацієнтів груп ризику, оптимізувати діагностичні та терапевтичні стратегії й суттєво підвищити ефективність лікування.
Ключові слова: хропіння, генетичні детермінанти, поліморфізм генів, персоналізована медицина, генетичне тестування.

 УДК 611.21:611.31:616.24-008.444] -073.756.8

Анотація.  Розглянуто проблему обструктивного апное сну. Вказана патологія охоплює значну частину населення. Нічна гіпоксія, яка обумовлена апное та гіпопное, призводить до значної сонливості вдень, зниження працездатності, якості життя.  Зростає ризик серцево-судинної патології, порушень метаболічних процесів,  підвищується  вірогідність потрапляння у дорожньо-транспортні пригоди. Не зважаючи на значні ризики патологія часто залишається не діагностована і такі пацієнти звертаються до лікарів частіше 
через скарги оточуючих на гучне хропіння.  Оскільки етіологічних факторів що призводять до розвитку апное та гіпопное є багато, необхідно проводити детальне обстеження верхніх дихальних шляхів у таких пацієнтів. До одного з таких факторів відноситься хронічний риносинусит, який у свою чергу може спричинятись алергічним запаленням у носовій порожнині, одонтогенними причинами. Сприятливим 
фактором виникнення є також порушення архітектоніки носової порожнини. Серед сучасних методів що допомагають у діагностиці хронічних риносинуситів є конусно-променева комп’ютерна томографія, яка дозволяє у трьохвимірній площині вивчити стан носової порожнини, приносових пазух, носоглотки та верхнього ряду зубів як на початку лікування так і в динаміці. У дослідженні було детально обстежено потовщення стінок носової порожнини, носоглотки, при одонтогенному процесі потовщення нижньої 
стінки гайморових пазух. Серед пацієнтів із виявленим алергічним запаленням в носі потовщення слизової переважно стосувалося носової порожнини по фенотипу алергічної хвороби центральних відділів. Потовщення у носоглотці у цих пацієнтів сягало більших величин ніж у носовій порожнині. У двох 
випадках із позитивними алерготестами спостерігалося тотальне потовщення слизової як в носовій порожнині так і в приносових пазухах. У пацієнтів з одонтогенним процесом були виявлені наступні зміни: каріозні зміни зубів, периапікальні кисти та зміни по типу гранулематозного періодонтиту, екструзії пломбувального матеріалу, залишки кореня зуба у пазусі. Потовщення мембрани Шнайдера спостерігалось у проекції проблемної ділянки і сягало різних величин. Серед пацієнтів із порушенням архітектоніки 
носа спостерігались різні девіації носової переділки, у трьох випадках спостерігались кісткові розростання по типу шипа носової переділки. У частини пацієнтів спостерігалось поєднання різних чинників. 
Дослідження показало високу цінність  конусно-променевої комп’ютерної томографії у пацієнтів з обструктивним апное сну, що дозволяло візуалізувати зміни які складно виявити іншими методами обстеження. Ретельний аналіз отриманих результатів дозволяє скласти план лікування із залученням спеціалістів різного профілю для зменшення симптомів обструкції та покращення якості життя пацієнтів. 
Ключові слова:  обструктивне апное сну, хронічний риносинусит, алергічна хвороба центральних відділів носа, конусно-променева комп’ютерна томографія 

 УДК 616.24-008.444+616.8-009.836]-07-08
Анотація. Актуальність проблеми хропіння та обструктивного апное уві сні (ОАС) зумовлена тим, що ці патологічні стани є важливими факторами 
ризику розвитку серцево-судинних і метаболічних захворювань, а також мають значний вплив на якість життя пацієнтів.  Хропіння та обструктивне апное уві сні є не лише медичною, а й значною соціальною проблемою, що потребує комплексного підходу. Для ефективного вирішення проблеми хропіння та обструктивного апное уві сні має бути налагоджена співпраця медичних закладів, уряду і громадськості, що забезпечить доступ до інноваційних технологій діагностики і лікування цих патологічних станів та підвищить рівень обізнаності населення про можливі 
ризики й наслідки хропіння та обструктивного апное уві сні. Основними етіологічними факторами хропіння та ОАС є анатомічні особливості верхніх дихальних шляхів, надмірна вага та ожиріння, вік хворих, гормональні особливості й розлади та шкідливі звички. Ці фактори виникають 
унаслідок анатомічної обструкції верхніх дихальних шляхів, зниження тонусу м’язів язика і м’якого піднебіння під час сну, порушень з боку дихального центру головного мозку, рефлекторної гіпокапнії і гіпоксії та гіпоксичного й оксидативного стресу. Основними клінічними проявами, що дозволяють вчасно виявити хропіння  та ОАС, є гучне, переривчасте та нерівномірне хропіння, періодичні зупинки дихання під час сну, головний біль вранці, денна сонливість і підвищена втома, нестабільність психоемоційного стану, часті пробудження вночі через сухість у роті та підвищення артеріального тиску. Вкрай важливим у вирішенні проблеми хропіння та ОАС є використання сучасних діагностичних методів (полісомнографії, домашніх апное-скринін-гів, респіраторного моніторингу та інноваційних мобільних технологій для моніторингу якості сну) і лікування (CPAP-терапії, хірургічних втручань, використання внутрішньоротових апаратів і новітніх методів поведінкової терапії). Ефективність медичної допомоги хворим із хропінням та ОАС і покращення якості їх життя потребує міждисциплінарного та комплексного підходу. 

MODERN METHODS OF DIAGNOSTIC AND TREATMENT OF SNORING AND OBSTRUCTIVE SLEEP APNEA 
 
Abstract.   The relevance of the problem of snoring  and obstructive sleep apnoea (OSA) is because these pathological conditions are important risk factors for the development of cardiovascular and metabolic diseases and also have a significant impact on the quality of life of patients.  Snoring and obstructive sleep apnoea are not only a medical problem but also a significant social problem that requires a comprehensive approach. To effectively 
address the problem of snoring and obstructive sleep apnoea, cooperation between medical institutions, the government, and the public should be established to ensure access to innovative technologies for the diagnosis and treatment of these pathological conditions and to raise public awareness of the possible risks and consequences of snoring and obstructive sleep apnoea. The main etiological factors of snoring and OSA are the anatomical features 
of the upper respiratory tract, overweight and obesity, age of patients, hormonal characteristics and disorders, and bad habits. These factors arise due to anatomical obstruction of the upper airway, decreased tongue and soft palate muscle tone during sleep, disorders of the brain's respiratory centre, reflex hypocapnia and hypoxia, and hypoxic and oxidative stress. The main clinical manifestations that allow timely detection of snoring and OSA are loud, intermittent and uneven snoring; periodic respiratory arrests during sleep; headache in the morning, daytime drowsiness and increased fatigue; instability of the psycho-emotional state; frequent awakenings at night due to  to to dry mouth and increased blood pressure. The use of modern diagnostic methods (polysomnography, home apnoea screenings, respiratory monitoring and innovative mobile technologies for monitoring sleep quality) and 
treatment (CPAP therapy, surgery, intraoral devices and the latest behavioural therapy methods) is crucial in solving the problem of snoring and OSA. The 
effectiveness of medical care for patients with snoring and OSA and improving their quality of life requires an interdisciplinary and comprehensive approach. 
Keywords:  snoring, sleep, breathing, upper respiratory tract, obstructive sleep apnoea, polysomnography, pulse oximetry, CPAP therapy. 

 УДК 001.32:1/3](477)(02)
Анотація.  Проаналізовано дані анкетування школярів Львівської області, щодо стану носового дихання. Обговорено можливі наслідки при його 
порушенні. Згідно отриманих даних під час проведення спільного проекту, групою фахівців: дитячих отоларингологів, стоматологів, ортопедів, 
епідеміологів, у 2024 році, було встановлено, що основними скаргами при оцінці носового дихання були: порушення носового дихання, хропіння, 
алергічні прояви. Не контрольовані такі симптоми у дитячому віці можуть призвести до деформації лицевого скелету, порушення прикусу, формування неправильного розташування язика, порушення прорізування постійних зубів. Оцінку стану носового дихання та структур ЛОР-органів було проведено із використанням розроблених анкет онлайн-опитування батьків в досліджуваних групах дітей. Проведені дослідження були виконані у відповідності до етичних принципів Гельсінської Декларації, та відповідно до сучасного розуміння патогенезу та клінічних настанов заснованих на принципах доказової медицини. Отримані дані свідчить про недооцінення таких симптомів як виділення з носа, чхання, хропіння. Батьки дітей із частими та постійними симптомами не вважали їх вартим уваги. Недостатність контролю за симптомами алергії у частини дітей в яких вона була діагностована, продовжувались і виділення з носа і чхання. Оскільки навіть при алергічному процесі пов’язаному з сезонними алергенами у слизовій носа зберігається мінімальне персистуюче запалення (Minimal Persistent Inflammation) такі діти потребують тривалого 
лікування. У дітей з домінуванням закладеності носа алергологічне обстеження часто не проводиться, що унеможливлює ранню діагностику 
алергічного запалення носа та приносових пазух, не дозволяє вчасно контролювати хворобу та не дає змоги провести алерген специфічну 
імунотерапію. Наголошено про важливість широкої роз’яснювальної роботи як серед батьків так і серед лікарів первинної ланки для розуміння важкості запалення у носі, раннього виявлення патології носа та приносових пазух, задля вчасного лікування та профілактики можливих ускладнень. 
Ключові слова: діти, школярі, профілактичний огляд, носове дихання, алергія