Background. Actinomycetes Streptomyces davaonensis and Streptomyces cinnabarinus synthesize a promising broad-spectrum antibiotic roseoflavin, with its synthesis starting from flavin mononucleotide and proceeding through an immediate precursor, aminoriboflavin, that also has antibiotic properties. Roseoflavin accumulation by the natural producers is rather low, whereas aminoriboflavin accumulation is negligible. Yeasts have many advantages as biotechnological producers relative to bacteria, however, no recombinant producers of bacterial antibiotics in yeasts are known.

Results. Roseoflavin biosynthesis genes have been expressed in riboflavin- or FMN-overproducing yeast strains of Candida famata and Komagataella phaffii. Both these strains accumulated aminoriboflavin, whereas only the latter produced roseoflavin. Aminoriboflavin isolated from the culture liquid of C. famata strain inhibited the growth of Staphylococcus aureus (including MRSA) and Listeria monocytogenes. Maximal accumulation of aminoriboflavin in shake-flasks reached 1.5 mg L^− 1 (C. famata), and that of roseoflavin was 5 mg L^− 1 (K. phaffii). Accumulation of aminoriboflavin and roseoflavin by K. phaffii recombinant strain in a bioreactor reached 22 and 130 mg L^− 1, respectively. For comparison, recombinant strains of the native bacterial producer S. davaonensis accumulated near one-order less of roseoflavin while no recombinant producers of aminoriboflavin was reported at all.

Conclusions. Yeast recombinant producers of bacterial antibiotics aminoriboflavin and roseoflavin were constructed and evaluated

УДК 616.9:616.981[616.921.8:616.931:616.981.58:616.348]

 Представлено сучасні погляди на «класичні» інфекційні хвороби на прикладі дифтерії, кашлюка, бешихи та псевдомембранозного коліту, спричиненого Clostridium difficile. Розглядаються таксономічні аспекти та роль молекулярно-генетичних методів у дослідженні факторів патогенності бактерій. Проаналізовано дані останніх років, на підставі яких до збудників інфекційних хвороб людини включають нові види бактерій. Так, розглядається розширення кола збудників кашлюкоподібних захворювань, зокрема значення Bordetella holmensii в розвитку хвороби. Останніми роками переглядається структура виду Corynebacterium diphtheriae, сформувалась думка про «комплекс видів збудників дифтерії». Проілюстровано приклади протилежної ситуації, коли застосування молекулярних методів дало змогу звузити коло імовірних збудників для інфекцій із схожими клінічними картинами. Відповідно до результатів досліджень останніх років, роль інших видів, крім Streptococcus pyogenes, у виникненні бешихи видається дискусійною. Для псевдомембранозного коліту основним етіологічним агентом визначено Clostridium difficile.

SUMMARY. Modern views on «classical» infectious diseases using the examples of whooping cough, diphtheria, erysipelas and pseudomembranous colitis are presented. The role of molecular genetic methods in the study of bacterial pathogenicity factors, as well as for the taxonomy of infectious disease agents, is considered. The data of recent years, on the basis of which new species of bacteria are included among the causative agents of human infectious diseases, have been analyzed. In particular, the expansion of the range of causative agents of pertussis-like diseases, such as Bordetella holmensii, is being considered. In recent years, the structure of the species Corynebacterium diphtheriae has been revised, and the opinion about the «diphtheriae species complex» has been formed. Examples of the opposite situation are illustrated, when the use of molecular methods made it possible to narrow  down the circle of possible pathogens for infections with similar clinical pictures. According to the results of research inrecent years, role of pathogens other than Streptococcus pyogenes as causative agents of erysipelas is to discussible. Clostridium difficile is identified as the main etiological agent for pseudomembranous colitis.