Purpose. To investigate the state of implementation of the right of employees (RE) to decent, safe and healthy
working conditions (DSHWC), to identify factors of inadequate provision of guarantees of this right. To determine
the impact of the level of enforcement of this right on other social and economic areas of activity. To identify gaps in the legal framework in this area and propose recommendations for changing legal norms to address them.
Methodology. The study uses general scientific and special legal methods. The formal and legal method allowed
proposing an improvement of risk-oriented method aimed at taking into account and predicting the pace of threats, changes in their number, magnitude and directions of influence. The method of legal hermeneutics allowed identifying gaps in the regulatory and legal field in ensuring RE to DSHWC and offering recommendations on changing legal norms to eliminate them.
Findings. The factors that determine the inadequate provision of guarantees RE to DSHWC were identified. It is
indicated that military hazards and industrial risks can mutually reinforce threats to working conditions. It is pro-
posed to standardize the systematic combination of measures focused on DSHWC and civil security measures. A new mechanism is proposed for insurance coverage of workers by introducing individual contracts, which will increase both the level of monitoring and control of safety at work and the level of social responsibility of employers.
Originality. It is proposed to improve the risk-oriented method aimed at taking into account and predicting the
pace of threats, changes in their number, magnitude and directions of influence in real time. An approach is proposed to taking into account the prolonged action of the harmful effects of working environment factors on the health of workers. The concept of a production micro-ecosystem of healthy work is proposed.
Practical value. The developed recommendations for improving legal norms and eliminating shortcomings in the
legal field regarding the issues of ensuring the right of employees to DSHWC will contribute to the legal regulation of occupational safety and health.
Purpose. To propose improvements in legal norms in the field of information security (IS). To substantiate the
need to improve the legal categories IS. To establish the need to coordinate the course towards European integration in the field of information law in wartime conditions, provide legal substantiation for punishment for participation in information warfare on the side of the aggressor.
Methodology. The method of induction and deduction made it possible to indicate that information warfare (IW)
necessitates the need to expand the concept of IS and the interpretation of “cybersecurity” as its subcategory. The
hermeneutic method allowed proposing the definition of legal categories in the field of IS. The method of comparative analysis allowed proposing improvements in the norms of information law and providing legal substantiation for punishment for participation in information warfare on the side of the aggressor.
Findings. It is indicated that IW necessitates the need to expand the interpretation of the IS category. Security of
information, “cybersecurity” should be defined as a component of IS. It is noted that IS is implemented as a balance in the conditions of constant active counteraction, one of the aspects of which is legal counteraction to information aggression. Not only the absence of a holistic national IS-system is indicated, but also the insufficiency of its systemic support. It is noted that the uncertainty of legal norms causes an increase in the discretionary powers of the judicial branch of government in the field of protecting the human right to information, which increases the responsibility for the democracy level in the country.
Originality. The legal expansion of the definition of information as an object of protection to its definition as an
instrument of harm is substantiated. It is indicated that the process of integration of legal norms of the EU and
Ukraine necessitates the need for counter changes in EU legislation taking into account Ukraine’s experience in
countering IW. The definition of legal categories of IS provided.
Practical value. The proposed changes to legal norms and improvement of legal categories will contribute to reducing the level of uncertainty in the field IS.
УДК 339. 924
Стаття присвячена дослідженню сутності та структури адміністративно-правового механізму державної політики у сфері європейської інтеграції України. У статті досліджено основні аспекти приєднання України до Європейського Союзу. Розглянуто членство в даній організації, як ключовий практичний засіб формування ефективної відкритої економіки. Проаналізовано досвід країн-членів, а саме їх сучасний економічний розвиток та політичне становище: висвітлено як позитивний, так і негативний приклад. Визначено та обґрунтовано потенційні вигоди та можливі загрози в розвитку нашої держави при приєднанні до Європейського Союзу. Розглянуто основні бар’єри набуття Україною членства Європейського Союзу та варіанти їх усунення. Європейська інтеграція, задекларована як стратегічний напрям розвитку України є не лише зовнішньоекономічним вектором, а й орієнтиром цінностей для всього українського суспільства. Інтеграцію України до Європейського Союзу сьогодні підтримують всі структури влади та переважна більшість українського населення 81%. Однак у цьому стратегічному напрямі розвитку нашої держави виникає багато труднощів об’єктивного і суб’єктивного характеру. Причому їх подолання залежить не тільки від України, а й від зовнішніх чинників, які знаходяться за її межами. Особлива увага звернута на соціальні, економічні і культурні проблеми сучасної України. Зроблено висновки про необхідність проведення виважених як політичних, так і економічних рішень, від яких залежать перспективи інтеграції України до Європейського Союзу. Стаття присвячена висвітленню теми правових основ членства у Європейському союзі, критеріїв, яким має відповідати держава задля набуття статусу кандидата у члени. В Європейському Союзі застосовується жорсткий підхід до питання надання членства, що пояснюється тим, що членом Європейського Союзу може бути не будь-яка держава, яка територіально належить до Європи, а лише держава, що дотримується базових цінностей об’єднання і спільно з державами-членами проводить їх у життя.
УДК 342.77:614:004.738.5
У статті з позиції теорії адміністративного та інформаційного права розглянуто, на основі чинного законодавства та нормативних вимог Європейського Союзу, теоретичні та практичні аспекти електронного документообігу у телемедицині. Актуальність теми зумовлена необхідністю удосконалення законодавства з метою комплексного теоретичного обґрунтування підвищення ефективності діяльності у сфері телемедицини в умовах цифрової трансформації України. У ході дослідження застосовано методологію системного комплексного аналізу правових явищ із застосуванням факторного та еволюційного методів дослідження. Вказано, що у країнах Європейського Союзу сформувалися три основні моделі інформаційних систем охорони здоров'я, що розрізняються за способами зберігання медичної інформації та управління: децентралізована, централізована та пацієнт-орієнтована. Зазначено, основні правові питання оновлення медичної системи України та напрями діяльності в умовах реформування охоплюють телемедицину, та її складову – електронний документообіг. Уточнено сутність та особливості електронний документообіг в телемедицині в країнах Європейського Союзу. Розглянуто електронні системи охорони здоров’я окремих країн Європейського Союзу приділено увагу досвіду щодо використання. Досліджено стан правового забезпечення інформаційної безпеки в телемедицині щодо електронного документообігу з урахуванням досвіду країн Європейського Союз. Проведено аналіз забезпечення інформаційної безпеки у контексті персональних даних в медичних системах європейських країн та в Україні. Визначено подальший вектор та напрям розвитку національної системи охорони здоров’я в розрізі Концепції розвитку електронної охорони здоров’я, що має значення для медичного обслуговування та реабілітації громадян, які постраждали в насадок війни. Виділено важливі аспекти та заходи оптимізації діяльності у сфері телемедицини на які потрібно звернути увагу при подальшому реформуванні та створенні нових цифрових ресурсів для більш комфортнішого переходу та використання новітніх цифрових технологій в сфері охорони здоров’я.
УДК 342
Висвітлено захист персональних даних у телемедицині в контексті чинного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу. Досліджено суспільні відносини у сфері використання персональних даних у телемедицині, зокрема нормативно-правове регулювання використання персональних даних, які опрацьовуються в інформаційних системах охорони здоров’я. В інформаційному суспільстві право на охорону здоров’я та медичну допомогу перебуває у тісному зв’язку з правом на доступ до інформації.