УДК 615.8:616-001.45-08-039.76

Мінно-вибухова травма (МВТ) характеризується комбінованим ураженням, зумовленим вибуховою
хвилею, уламками, прискоренням/ударом тіла, термічними та токсичними факторами, що формує
поліорганний профіль ушкоджень і високу частоту тривалих функціональних обмежень. У 2022-
2025 рр. реабілітація після вибухових уражень еволюціонувала від фрагментарного підходу до моделі
безперервної допомоги (від ранньої реабілітації в гострому періоді до довготривалої амбулаторної,
громадської та професійної реінтеграції), з опорою на мультидисциплінарні команди, Міжнародну
класифікацію функціонування (МКФ) і клінічні настанови щодо ампутацій, черепно-мозкової трав-
ми, акустичної травми, опіків і болю. У статті узагальнено ключові доказові підходи та організаційні
рішення: рання мобілізація й профілактика ускладнень, передпротезна підготовка, сучасне протезуван-
ня (включно з осеоінтеграційними технологіями у відібраних пацієнтів), нейрореабілітація при blast-
related mTBI, аудіологічне ведення тинітусу/втрати слуху, опікова реабілітація, мультимодальний кон-
троль болю, інтегрована психологічна допомога і маршрутизація «лікарня — реабілітація — громада».
Окремо висвітлено питання ресурсного планування в умовах масових надзвичайних подій та виклики
для системи реабілітації в Україні.
Ключові слова: мінно-вибухова травма; політравма; ампутація; протезування; осеоінтеграція; че-
репно-мозкова травма; акустична травма; опіки; фантомний біль; ПТСР; МКФ; мультидисциплінарна
реабілітація.