Aim: to determine if COVID-19 infection affects the auditory system and causes hearing problems among students. Materials and Methods. Questionnaire based cross-sectional study during 14–28.04.2021. 11 questions and a hearing test sent to 450 students randomly. The questionnaire contained basic demographic questions, study details, COVID-19 anamnesis, hearing test online link. XIX КОНҐРЕС СВІТОВОЇ ФЕДЕРАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЛІКАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ (СФУЛТ) ● 27–29.10.2022 92 УКРАЇНСЬКІ МЕДИЧНІ ВІСТІ • Т. 14 • № 3–4 (92–93) • 2022 Results. 201 students participated, 15 were excluded. There were students in Ukraine, Lebanon, France, Canada, India, Bahrain, USA, Netherlands, Romania, Italy. Among the participants previously infected by COVID-19 (46), 18 (39.13 %) showed hearing problems: mild (17.4 %), moderate (19.6 %), severe (2.8 %) issues. Among the participants that were never infected (140), 23 (16.4 %) showed hearing problems: mild (10.7 %), moderate (5,7 %), none severe issues. Most of the previously infected participants were infected from more than 2 months ago (40) and 17 (42.5 %) of them showed hearing problems. This may show that hearing loss may be a long term effect of COVID-19 infection. The value of student’s t-test between the control group and the previously infected was calculated and it was 2.89, (p < 0.05) which shows that the difference between the 2 groups was statistically significant. Conclusion. There was a significant difference found between percentage of participants previously infected by COVID-19 affected by hearing loss and percentage of the control group affected by hearing loss, showing that COVID-19 may cause damage to the hearing system. The effect of COVID- 19 on hearing should be further investigated.
VOICE IMPAIRMENT IN PEOPLE OF VOICE PROFESSIONS AFTER COVID-19 Moskalyk O., Semenyuk O. Lviv, Ukraine, Danylo Halytsky Lviv National Medical University Post-COVID-19 syndrome (PCS) is considered a multisystem disease that sometimes occurs after a relatively mild course. The most common manifestation of PCS is fatigue, followed by respiratory disorders. Materials and methods. 30 patients of 18–60 years old – people of voice professions, in the period from 01–09.2021 were examined. All patients complained about changes in the quality and endurance of the voice, which was reflected in their professional activities. The complex examination of patients included: detailed anamnesis, 700 rigid endoscope examination, videolaryngostroboscopy. Results and discussion. Women predominated (63 %). Patients associated voice disorders with COVID-19. 87 % of patients had a mild course, 13 % – moderate. "Weakness" or hoarseness of the voice appeared during the illness in 30 % patients, after the illness – 70 % of patients, when they started work and increased the voice load. The inflammatory changes of a mucous membrane were not observed. The vocal folds in all cases were mobile, but there was a decrease of their tone, and incomplete closure during phonation. Asymmetry of movements of the right and left vocal folds during videolaryngostroboscopy was noted. 23 % of patients were diagnosed with hemorrhage in one of the vocal folds. Conclusions. The voice professionals who complained of changes in voice quality and endurance after acute infectious disease COVID-19 were diagnosed with hypotonic dysphonia, and 23 % of them were diagnosed with hemorrhage in one of the vocal folds, which can be regarded as one of the manifestations of PCS.
Актуальність. Порушення нюху спостерігається при інфекційних і неінфекційних захворюваннях, проте викликало нову хвилю уваги як один з перших і часто єдиних симптомів SARS-CoV-2 (COVID-19). Проте з новими хвилями захворюванням і природньою мутацією збудника відбулася і зміна симптомів захворювання, утруднюючи затверджені раніше підходи до діагностики і лікування.
Мета. Ретроспективна оцінка тенденційних змін симптоматики порушень нюху і смаку у пацієнтів із перенесеною інфекцією СOVID-19 за 2021-22 рр у порівнянні з нашим попереднім дослідженням за 2020-21 рр.
Матеріали і методи. Розроблено на базі нашої установи опитувальник для пацієнтів після перенесеного COVID-19, який містить 35 основних питань за темою дослідження у 3-х розділах. Під час першого дослідження (березень 2020 - травень 2021 рр) опитано 699 пацієнтів з України із перенесеною інфекцією СOVID-19 шляхом дистанційного анкетування (перша група), під час другого дослідження (червень 2021 - листопад 2022 рр) опитано 389 пацієнтів (друга група).
Результати та їх обговорення. В обох групах переважали жінки (73% і 74% відповідно) і пацієнти з легким перебігом хвороби (58% і 65% відповідно). Діагностику захворювання проводили через наявність симптомів хвороби (72% і 80% відповідно), а лікування абсолютна більшість отримували амбулаторно (94% і 96% відповідно) без кисневої терапії (95% і 97% відповідно). Порушення нюху у пацієнтів виникало переважно після початку інших симптомів (у 81% і 78% відповідно), проте в першій групі найчастіше на 3-5 дні хвороби, в другій – на 1-3 дні (p<0,05). В більшості випадків (58% і 65%) ознаки ураження нюху виникали раптово. Не повністю після хвороби нюх відновився у 39% і 31% пацієнтів відповідно. Відмічено достовірне швидше відновлення нюху у пацієнтів другої групи у порівнянні з першою групою (p<0,05). Встановлено збільшення кількості пацієнтів, які скаржилися на зміну нюхових уподобань (18% проти 21% у групах відповідно). Менший вплив нова хвиля захворювання мала на смак. Зокрема, достовірно зменшилася кількість пацієнтів, що повідомляли про зниження (37% проти 24%, p<0,05) і втрату – (41% проти 30%, p<0,05) смаку, проте число пацієнтів, у яких смак не відновився, утримується на попередньому рівні (17%). Між відновленням нюху і смаку спостерігався виразний прямий кореляційний зв’язок (r=0.99).
Висновки. З новим витком захворюваності на COVID-19 хемосенсорна дисфункція у пацієнтів стала проявлятися і регресувати швидше, що не дає можливості гіпотетично розрізняти штами лише за цією ознакою і потребує подальших досліджень.
УДК: 616.34-008.141.15.-053.2-036-085
Порівняльне вивчення ефективності комплексного лікування функціональних закрепів із включенням лактулози (Медулак) у 21 дитини дошкільного віку (3–6 років), на відміну від інших послаблювальних із групи дериватів дифенілметану (пікосульфат натрію) у 15 дітей того ж віку, показало, що динаміка основних симптомів хвороби (болі в животі за шкалою абдомінального болю, частота дефекацій, наявність натужування і болю при дефекації, характеристика форми калу за Брістольською шкалою), а також ліквідація копролітів в кишечнику за даними сонографії, були значно сприятливішими в групі дітей, які отримували лактулозу.
Ключові слова: функціональний закреп, діти дошкільного віку, лактулоза, Медулак, дефекації, шкала абдомінального болю, форма калу за Брістольською шкалою.