УДК 614.2:362.123:616-082
Мета. У сучасних умовах необхідні організаційні зміни y системі охорони здоров’я, що зумовлені потребою адаптації закладів охорони здоров’я до сучасних викликів та необхідністю зміни способів і форм їхнього функціонування. Напрямом вирішення даного питання є створення стратегічного плану розвитку системи медичної допомоги населенню як окремим закладом охорони здоров’я, так і групою установ медичного профілю на певній території, що була сформована у госпітальні кластери згідно з рішенням обласних державних адміністрацій та затверджена МОЗ України.
Метою роботи є розроблення концептуальної моделі стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані наукової літератури, результати соціологічного опитування керівників закладів охорони здоров’я та населення щодо організації медичної допомоги, в т. ч. з урахуванням змін на основі адміністративно-територіальної реформи в Україні. Використано такі методи: системний підхід, бібліосемантичний, соціологічний, концептуальне моделювання.
Результати. Концептуальна модель стратегічного планування медичної допомоги населенню на районному рівні містить 3 базових етапи її реалізації: Завдання, Потенціал, Результат. На кожному з етапів передбачено виконання відповідних визначених заходів. Усі етапи формування та реалізації стратегічного плану супроводжує Блок наукового супроводу та регулювання його впровадженням. Адміністрування та кадрове забезпечення закладів охорони здоров’я госпітального кластеру (новоствореного району) здійснюють державні адміністрації та виконавчі структури системи охорони здоров’я. У новоствореному районі у структурі кластерного закладу охорони здоров’я пропонується створення Районного центру моніторингу й оцінювання показників стану здоров’я населення та результатів впровадження стратегічного плану.
Висновки. Стратегічне планування у закладах охорони здоров’я госпітального кластеру з урахуванням демографічних проблем території обслуговування, цілей окремих закладів кластеру дозволяє у сфері охорони здоров’я зосередитись на необхідних та тривалих перетвореннях у майбутньому. Ефективність роботи закладів охорони здоров’я госпітального кластеру залежить від ступеня залучення населення та працівників медичних закладів до вирішення питань покращення власного життя, від їхнього розуміння важливості системи охорони здоров’я у розвитку території, сприянні здоров’ю населення, яке проживає на даній території.
Ключові слова: стратегічне планування, госпітальний кластер, концептуальна модель

УДК: 614.2:364.444:331:159.9]:303.4:311.212

Ситуація в державі пов’язана з воєнними діями посилила існуючий стрес, зумовлений  специфікою роботи медичних працівників.

Мета. Вивчення впливу умов праці на стан психічного здоров’я медичних працівників за їх самооцінкою.

Матеріал і методи. Використано дані опитування 389 медичних працівників з використанням власної розробленої анкети. Застосовано наступні методи: опитування, кількісний та якісний аналіз результатів.

Результати й обговорення. Встановлено, що найбільший вплив на рівень психічного здоров’я медичних працівників має «Задоволеність умовами праці». Враховуючи такі результати проведено аналіз цієї оцінки респондентами у залежності від їх статусу, а саме: статі, стажу роботи у системі охорони здоров’я та займаної посади. Керівниками ж закладів охорони здоров’я дано найвищу оцінку значимості цієї детермінанти (3,84±0,16 балів), а група лікарів оцінила її найнижче (3,19±0,13 бали), що виявилось достовірно нижчою оцінкою у порівнянні з результатами опитування в інших групах респондентів залежно від займаної посади (р<0,05). Задоволеність умовами праці у значній мірі асоціюється з рівнем особистого доходу та його розподілу, а також із задоволеністю житловими умовами. Встановлено прямий кореляційний зв’язок між задоволеністю умовами праці та житловими умовами і рівнем особистого доходу, що підтверджує висновки дослідників про важливість впливу цих детермінант на стан психічного здоров’я.

Висновки. Специфіка умов праці медичного персоналу виступає важливою детермінантою впливу на стан їх психічного здоров’я та має прямий вплив на задоволеність життям, що в свою чергу сприяє покращенню якості та продуктивності роботи, підвищенню мотивації персоналу. Підтримка психічного здоров’я медичного персоналу є важливою частиною зміцнення громадської охорони здоров’я.

This paper presents a comparative assessment of mortality in Poland and Ukraine, including due to alcohol consumption, by sex, place of residence, and age groups. Mortality from alcohol consumption is and remains one of the health problems of the state’s population. The aim of this study was to establish the difference in mortality, including due to alcohol consumption, in the two neighboring countries. The analysis was conducted in 2008 and 2018 according to statistical institutions in Poland and Ukraine. Data from the codes of the International Statistical Classification of Diseases of the 10th edition: F10, G31.2, G62.1, I42.6, K70, K86.0, and X45 were used to calculate mortality due to alcohol consumption. The share of mortality caused by alcohol consumption in Ukraine in 2008 was 3.52%, and 1.83% in 2018. At the same time, in Poland, there is an increase in this cause of death from 1.72% to 2.36%. Mortality caused by alcohol consumption is the main share of mortality in the section “Mental and behavioral disorders” in both Ukraine, at 73–74%, and Poland, at 82–92%. Changes in the mortality rate in the cities and villages of Ukraine and Poland showed different trends: Poland nated, a significant increase in mortality, while in Ukraine it has halved on average. Overall and alcohol mortality rates in both countries were higher among the male population. The analysis of mortality among people of working age showed that the highest proportion of deaths from alcohol consumption in both countries was among people aged 25–44. Despite the geographical proximity, and similarity of natural and climatic characteristics and population, mortality rates in each country reflect the difference in the medical and demographic situation, and the effectiveness of state social approaches to public health.

Cystic fibrosis is a genetically determined disease. The development of medicine has resulted in an improvement and prolongation of life. Numerous scientific studies support the thesis that maintaining physical performance is a key element of complex treatment. The basis of treatment should be: parallel pharmacological treatment and physiotherapeutic. The aim of this work was to present the physiotherapeutic techniques used in this disease. The main methods of physiotherapeutic treatment include positional drainage, forced exhalation technique, active breathing cycle technique, autogenous drainage, variable bronchial pressure technique and increased respiratory pressure technique. Physiotherapy of the respiratory system is of major importance, the main aim of which is to prevent the deterioration of the already existing respiratory failure. Each of the presented methods of physiotherapy was created thanks to constant search for the perfect technique to cleanse the bronchial tree. This disease has a different clinical course and each technique should be adapted to the individual needs of the patient and the basis of effective therapy is systematic, daily cleansing of the bronchial mucus from the bronchial tree. Physiotherapy applied earlyIn the thoracic region, it is the treatment of choice for patients with cystic fibrosis, improves the quality of life and prolongs the patient's age.

With the expansion of the knowledge about the physiology of pregnancy is changing the recommendation for safe management during its duration. More and more often talk about the need for physical activity due to maintaining or even increasing cardiopulmonary capacity, muscle strength, range of joint mobility, especially the hip and spine. And the right conduct and selection of exercises not only guarantees the development of the child, but also prepares the future mother for active participation in childbirth. Regular gymnastics and properly selected exercises, as part of pregnancy care with a physiological, uncomplicated course, are widely recognized. It is important that such awareness also have women expecting a child, while gaining additional motivation to exercise. In this article, we have tried to present and justify the valuable effect of the mentioned gymnastic exercises, which a pregnant woman can do without medical contraindications.