У статті наведено результати дослідження особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST (ГКСбелST) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від фактору куріння. Мета. Вивчити особливості добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) у хворих з ГКСбелST та ХХН, залежно від фактору куріння. Матеріали та методи. В дослідження включено 70 пацієнтів з ГКСбелST та ХХН віком від 35 до 75 років. Хворих розподілено у 2 групи: І група – 35 осіб – курців (середній вік - 60,09±1,66 років), ІІ група – 35 осіб, які ніколи не курили (середній вік - 62,31±1,04 роки). Добовий моніторинг АТ проводили у другий день госпіталізації після стабілізації стану пацієнта. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовай АТ (ПАТд, ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн (ІЧ САТд, ІЧ САТн) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн); частоту серцевих скорочень (ЧСС). Для вивчення функціонального стану нирок обстежених хворих визначали альбумін-креатиніновий індекс (АКІ) у сечі напівкількісним методом. Розрахунок швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) здійснювали за формулою CKD-EPІ на основі креатиніну. Результати. Виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ у І групі хворих порівняно з ІІ групою: САТд – на 5,10% (p˂0,05), САТн – на 6,60% (p˂0,05); ДАТд - на 9,60% (p=0,01), ДАТн – на 14,10% (p˂0,05); ПАТд – на 7% (p=0,05), ПАТн – на 8,50% (p˂0,05). Середнє значення ІЧ також виявилося достовірно вищим у групі курців (І) проти некурців (ІІ): ІЧ САТд – на 55,50% (p˂0,01), ІЧ САТн – на 58,90% (p˂0,01), ІЧ ДАТд – на 57,50% (p˂0,01), ІЧ ДАТн – на 46,30% (p˂0,01). ЧСС була вищою на 10,80% у І групі порівняно з ІІ групою (p˂0,01). Середній рівень ШКФ у курців на 13,00% нижчий порівняно з некурцями (p<0,05). Встановлено на 57% достовірно вищий рівень АКІ у групі курців (І група) порівняно з некурцями (ІІ група) (p˂0,01). Висновки. У групі пацієнтів-курців з ГКСбелST та ХХН виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ та ЧСС. У цій же групі зареєстровано більш виразні ознаки ураження нирок, а саме нижчі значення ШКФ та вищі АКІ, що свідчить про ймовірний несприятливий вплив куріння на стан регуляції АТ та мікроциркуляторне русло нирок.

The paper presents the results of a study of the effects of smoking on circadian arterial blood pressure (ABP) profile in patients with Non-ST-Segment Elevation Acute Coronary Syndrome (NSTE-ACS) and Chronic Kidney Disease (CKD). Purpose. To study the features of circadian blood pressure monitoring (CBPM) in patients with NSTE-ACS and CKD, smoking-dependent. Materials and Methods. The study includes 70 patients with NSTE-ACS and CKD aged 35 to 75 years. The patients were divided into 2 groups: Group I – 35 smokers (mean age – 60.09±1.66 years), Group II – 35 individuals who have never smoked (mean age – 62.31±1.04 years). The circadian blood pressure monitoring was carried out on the second day of hospital admission after stabilization of the patient's condition. The following indicators have been determined: systolic blood pressure (SBP) – daytime, nighttime, and average daily (24 hours) (SBPd, SBPn, and SBPav); diastolic blood pressure (DBPd, DBPn, and DBPav); pulse pressure (PBPd, PBPn, and PBPav); time index (TI) for SBPd and SBPn (SBPd TI and SBPn TI) and DBP (DBPd TI and DBPn TI); heart rate (HR). To study the renal functional status in the examined patients, the urine albumin-creatinine ratio (ACR) was determined using the semi-quantitative method. The glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the CKD-EPI Creatinine Equation. Results. Mean SBP, DBP, and PBP levels were significantly higher in Group I patients compared to Group II patients: SBPd – by 5.10% (p˂0.05), SBPn – by 6.60% (p˂0.05); DBPd - by 9.60% (p=0.01), DBPn – by 14.10% (p˂0.05); PBPd – by 7% (p=0.05), PBPn – by 8.50% (p˂0.05). The mean TI value also turned out to be significantly higher in the group of smokers (I) versus non-smokers (II): SBPd TI – by 55.50% (p˂0.01), SBPn TI – by 58.90% (p˂0.01), DBPd TI – by 57.50% (p˂0.01), DBPn TI – by 46.30% (p˂0.01). The HR was higher by 10.80% in Group I patients compared to Group II patients (p˂0.01). The mean GFR level in smokers is 13.00% lower than in non-smokers (p<0.05). A 57% significantly higher ACR level was found in the group of smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II) (p<0.01). Conclusions. Mean SBP, DBP, PBP, TI, and HR levels were significantly higher in the group of smokers with NSTE-ACS and CKD. In the same Group, more distinct signs of kidney injury were found, namely, lower GFR values and higher ACR values, which indicates the probable adverse effect of smoking on ABP regulation and renal microvasculature.