Introduction. Community-acquired pneumonia (CAP) is a disease associated with a high risk of complications and mortality, which depends on various risk factors. Smoking is one such factor that contributes to an unfavorable prognosis
in various conditions.
Objectives. This study aimed to assess the impact of smoking status on the course of CAP and to explore the relationship between smoking, pneumonia severity, and lipid metabolism. A total of 255 patients with CAP were included and divided into two groups: those with moderately severe pneumonia (119 patients) and those with severe pneumonia (136 patients). Among the examined patients, men predominated, and the vast majority were young. The most common complications included pleurisy, myocarditis, and renal dysfunction.
Results. The incidence of complications and severe clinical course of CAP was similar in smokers and non-smokers. However, decreased body mass index (BMI) was slightly more common in smokers. Notably, low body mass was twice as frequent among smokers with severe pneumonia compared to non-smokers with severe disease. Systolic and diastolic blood pressure values were significantly lower in smokers. The number of peripheral blood leukocytes was significantly higher in smokers. C-reactive protein (CRP) levels were elevated in both groups. While the average fibrinogen levels did not differ significantly between groups, hyperfibrinogenemia (>10 g/L) was more common in smokers with severe pneumonia. Cholesterol levels were significantly lower in smokers, especially in those with severe CAP.
Conclusions. The observed association between smoking and reduced cholesterol levels highlights a potential impact of smoking on lipid metabolism. Smoking cessation may improve lipid profiles and reduce the risk of severe complications in pneumonia and other diseases.
Keywords: community-acquired pneumonia, smoking, lipids, lipid metabolism, complications.

Резюме. Хронічні обструктивні захворювання бронхолегеневої системи є одними з найбільш поширених у світі. Бронхіальна астма (БА) та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) значно обмежують пацієнтів, знижують їхню працездатність і потребують чималих фінансових витрат. Сьогодні ми маємо можливість допомогти таким пацієнтам, призначивши доступні та дієві ліки. Однак частина пацієнтів не може досягти контролю над хворобою. Частою причиною цього є погана прихильність до лікування.
Мета дослідження: визначення прихильності до лікування та її вплив на перебіг хвороби
Матеріали та методи. У дослідження було включено 52 пацієнти з бронхіальною астмою та хронічним обструктивним захворюванням легень. Важкість захворювання визначали за допомогою шкали оцінки важкості задишки (MRC), спірометричними показниками. Прихильність до лікування оцінювали за допомогою опитувальника, що включає 7 запитань.
Результати. Оцінку результатів тестувань проводили на першому візиті, через 3 та 6 місяців після початку лікування. Через 6 місяців середні показники опитувальника MRC покращилися в обох групах, однак у групі пацієнтів БА кількість пацієнтів, які оцінювали свою задишку як важку, була значно меншою (7 пацієнтів у групі ХОЗЛ та 2 пацієнти в групі БА). Прихильність до лікування незначно відрізнялася в обох групах (4,5±0,1 бала проти 4,2±0,3 бала, р<0,05). Основними факторами, що впливають на прихильність, є вартість препарату, тривалість використання та
можливі побічні дії.
Ключові слова: бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень, прихильність до лікування.