Abstract. This study presents an artificial intelligence (AI)-assisted historical andbiographical investigation of the surgical aspects of Yurii Lypa's medical practice, confirms his place in the history of Ukrainian medicine, and evaluates his contribution to the development of national medical science and practice. Using historical and biographical methods combined with AI-assisted analysis of archival sources and scholarly literature, the study reconstructs the academic environment that shaped Lypa's professional education and clinical training. Particular attention is paid to surgical education at the University of Poznań during 1922–1929, including the organization of clinical instruction, demonstration operations, bedside teaching, clinical ward rounds, and the acquisition of practical skills in operative surgery, asepsis, antisepsis, and surgical technique. The contribution of Professors Antoni Tomasz Jurasz, Franciszek Raszeja, Adam Wrzosek, and other members of the Faculty of Medicine to the formation of Lypa's clinical thinking and professional competencies is examined. The study demonstrates that the clinical education he received at the University of Poznań became the foundation of his subsequent medical practice, scientific interests, and publications on phytotherapy, which combined the achievements of academic medicine with the rational use of medicinal plants. It is concluded that the University of Poznań and its surgical school exerted a profound influence on Lypa's professional development as a physician, military medical practitioner, and representative of the Ukrainian medical intelligentsia during the firsthalf of the twentiethcentury. Particular emphasis is placed on his medical service during the Second World War, his contribution to the development of Ukrainian military medicine, and his promotion of scientifically grounded phytotherapy. The study also substantiates the need for further historical-medical investigations of Lypa'sprofessional legacy through the expanded use of archival materials preserved at the University of Poznań. Overall, Yurii Lypa's medical career illustrates the successful integration of clinical competence, scientific inquiry, humanistic medical values, patriotic service, and professional responsibility.
УДК 618.173-085.32
На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естроген-гестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва «Naturex» (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з активних компонентів — ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А (Клеверол), фармацевтична компанія «Ядран», Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; стверджено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у контесті терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.
Ключові слова: клімактеричний синдром, комплексне лікування, Лайфемін, Клеверол.
Клімактерій (у перекладі з грецької – щабель сходів) – фізіологічний перехідний період у житті жінки, впродовж якого на фоні вікових змін внаслідок генетично запрограмованого припинення функціонування яєчників у репродуктивній системі відбуваються процеси інволюції, що характеризуються зниженням репродуктивної і менструальної функції, і який у 75% жінок, ускладнюється розвитком клімактеричного синдрому. За даними сучасних дослідників, клімактеричний синдром – симптомокомплекс, що характеризує несприятливу адаптацію організму до фізіологічної інволюції або операційного «вимкнення» функції яєчників. Метою нашої роботи було порівняти клінічну ефективність фітотерапії клімактеричного синдрому на основі аналізу сучасних літературних даних і матеріалів власних спостережень та дослідити переносимість і безпечність застосування деяких негормональних фітопрепаратів. На підставі комплексного обстеження 104 жінок віком від 46 до 50 років (середній вік 48,4±0,5 років) з проявами клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості в перименопаузі викладені результати вивчення спектру терапевтичної активності, переносимості та безпечності застосування фітокомплексу, який містить комбінацію природних естрогенгестагенних фітомолекул екстрактів з шишок хмелю (120мг), кореневища циміцифуги рацимоза (Cimicifuga racemosa) (30мг), кореню пуєрарії лопасної (Pueraria lobata) (50мг), кореню дягілю китайського (Angelica sinensis) (50мг), дикого ямсу (70мг) та перлинний порошок (60мг) (Лайфемін), виробництва “Naturex” (Авіньон. Франція) у порівнянні з препаратом, який виготовляється на основі екстракту червоної конюшини і складається з чотирьох активних компонентів – ізофлавонів: геністеїну, деідзеіну, біоканіну А та формононетіну (Клеверол), виробник – фармацевтична компанія “Ядран”, Хорватія. Результати дослідження свідчать, що на фоні застосування протягом 6 місяців препаратів природного походження з високою ступеню достовірності (Р≤0,05) покращується загальний стан пацієнток, знижується вираженість психоемоційних та вегетосудинних розладів, засоби виявили добру переносимість та практично відсутність побічних ефектів. Констатовано позитивні зміни гормонального профілю, ліпідного спектру плазми, відсутність негативного впливу на стан ендометрію та морфофункціональний стан молочних залоз; встановлено дещо вищу клінічну ефективність фітокомплексу, який містить фітогомони, фітоестрогени та мікроелементи (Лайфемін) у порівнянні з препаратом ізофлавонів червоної конюшини (Клеверол) у терапії нейровегетативних і психоемоційних проявів клімактеричного синдрому легкого і середнього ступеня тяжкості у жінок в перименопаузі.