УДК 577.161.2:616-009.7:618.145

Мета – установити і вивчити взаємозв'язок показників вітаміну D та інтенсивності тазового болю у жінок, які стражда-ють на зовнішній генітальний ендометріоз.

Матеріали і методи. В експерименті взяли участь 210 жінок. Основну групу становили 180 пацієнток із тазовим болем, зумовленим  зовнішнім  генітальним  ендометріозом,  контрольну  групу  –  30  жінок  із  верифікованим  діагнозом  зовнішній генітальний ендометріоз без больового синдрому. Для визначення інтенсивності тазового болю використовували візуальну аналогову шкалу. Залежно від вираженості больового синдрому пацієнтки основної групи були розділені на три підгрупи: перша підгрупа включала 75 жінок із тазовим болем слабкої інтенсивності; друга – 62 пацієнтки з болем помірної інтен-сивності; третя підгрупа – 43 учасниці з вираженим тазовим болем. Визначали рівень загального 25-гідроксивітаміну-D3 у сироватці крові.

Результати. Під час дослідження концентрації вітаміну D у пацієнток контрольної групи середні значення становили 29,22 ± 4,23 нг/мл, а основної групи – 22,23 ± 5,21 нг/мл, що відповідає у середньому недостатності вітаміну D у всіх учасниць дослідження. За допомогою критерію Тьюкі було виявлено суттєве зниження рівня вітаміну D у підгрупі пацієнток із помір-ною інтенсивністю болю порівняно зі слабким (p = 0,005), а також у підгрупі з вираженим больовим синдромом порівняно з помірним (p = 0,004). У результаті кореляційного аналізу спостерігався зворотний кореляційний зв'язок між вираженістю тазового болю за ВАШ та вмістом вітаміну D у жінок основної групи. Згідно з розподілом пацієнток за концентрацією віта-міну D залежно від вираженості тазового болю, посилення больового синдрому супроводжувалося збільшенням частки жінок із дефіцитом вітаміну D від 0 у контрольній групі до 48,8% у третій підгрупі. Відсоток учасниць дослідження з нормальним рівнем вітаміну D знижувався від 43,3% у контрольній групі до 7,0% у підгрупі жінок із вираженим тазовим болем.

Висновки. У результаті дослідження виявлено зниження концентрації вітаміну D у пацієнток з ендометріозом та досто-вірну зворотну кореляцію між інтенсивністю тазового болю і рівнем вітаміну D у крові.

Purpose is to establish and study the relationship between vitamin D levels and the intensity of pelvic pain in women suffering from external genital endometriosis.

Material and methods. 210 women took part in the experiment. The main group consisted of 180 patients with pelvic pain caused by external genital endometriosis, the control group – 30 women with a verified diagnosis of external genital endometriosis without pain syndrome. A visual analog scale was used to determine the intensity of pelvic pain. Depending on the severity of the pain syndrome, the patients of the main group were divided into three subgroups: 1 subgroup included 75 women with pelvic pain of weak intensity; 2nd subgroup – 62 patients with pain of moderate intensity; The 3rd subgroup – 43 participants with pronounced pelvic pain. The level of total 25-hydroxyvitamin-D3 in blood serum was determined

Results. When examining the concentration of vitamin D in patients of the control group, the average values were 29.22 ± 4.23 ng/ml, and in the main group 22.23 ± 5.21 ng/ml, which corresponds to an average vitamin D deficiency in all study participants. Tukey's test revealed a significant decrease in vitamin D levels in the subgroup of patients with moderate pain compared to mild (p = 0.005), as well as in the subgroup with severe pain compared to moderate (p = 0.004). As a result of the correlation analysis, an inverse correlation was observed between the severity of pelvic pain according to VAS and the content of vitamin D in women of the main group. According to the distribution of patients by vitamin D concentration depending on the severity of pelvic pain, the increase in pain syndrome was accompanied by an increase in the proportion of women with vitamin D deficiency from 0 in the control group to 48.8% in the 3rd subgroup. The percentage of study participants with normal levels of vitamin D decreased from 43.3% in the control group to 7.0% in the subgroup of women with severe pelvic pain.

Conclusions. As a result of the study, a decrease in the concentration of vitamin D in patients with endometriosis and a reliable inverse correlation between the intensity of pelvic pain and the level of vitamin D in the blood were found.

УДК 616-005.6:616.98:578.834COV]:618.2/.3

Вступ. Тромботична мікроангіопатія в поєднанні із синдромом гіперкоагуляції в результаті перенесення коронавірусної інфекції може значно збільшити ризик розвитку таких ускладнень вагітності, як прееклампсія, плацентарна недостатність, гіпоксія плода, та, як наслідок, призвести до затримки внутрішньоутробного розвитку плода.

Мета дослідження – вивчити вплив перенесеної коронавірусної інфекції на показники системи гемостазу в різні триместри вагітності.

Методи дослідження. Обстежено 58 пацієнток віком 20–36 років, у яких настала бажана вагітність через 2–4 місяці після перенесення коронавірусної інфекції. Вагітних поділили на три групи залежно від ступеня тяжкості перенесеного захворювання: легкий (n=15), середній (n=25), тяжкий (n=18). Показники системи гемостазу визначали у відділенні клініко-діагностичної лабораторії КНП “Центральна міська лікарня” РМР.

Результати й обговорення. Одним із напрямів патологічного прояву коронавірусної інфекції є вплив на мікроциркуляторне русло і систему гемостазу. Максимальне підвищення рівня тромбоцитів спостерігали в третьому триместрі. Слід зазначити, що сума активних форм тромбоцитів і показник агрегації тромбоцитів протягом усього спостереження були найбільшими у групі жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію в тяжкій формі. У контрольній групі частка пацієнток з порушеннями активності фібриногену становила 6,4 %, у 1-й – 7,3 %, у 2-й – 8,8 %, а в 3-й – 21,4 %. Найбільшу агрегацію тромбоцитів, що характеризує щільність згустку та зумовлена рівнем тромбоцитів і фібриногену, також відмічено у вагітних з тяжким перебігом коронавірусної інфекції, вона була на 14,7 % (р≤0,01) вищою порівняно з контрольною групою. Зазначимо, що в групі жінок, які перенесли коронавірусну інфекцію в тяжкій формі, протягом усієї вагітності зберігався найвищий рівень D-димеру: в першому триместрі – на 11,5 % (р≤0,01) більший порівняно із жінками контрольної групи, у другому – на 17,7 % (р≤0,01), у третьому – на 67,2 % (р≤0,01) відповідно.

Висновки. У жінок, які перехворіли на коронавірусну інфекцію, порушення в системі гемостазу зберігаються і через 4 місяці після одужання за відсутності клінічних симптомів. Ці порушення більш виражені при тяжкому перебізі захворювання, проте прямої залежності між ними не виявлено. 

Introduction. Thrombotic microangiopathy in combination with hypercoagulable syndrome as a result of a previous coronavirus infection can significantly increase the risk of pregnancy complications such as pre-eclampsia, placental insufficiency, fetal hypoxia and, as a result, lead to a delay in intrauterine development of the fetus.

The aim of the study – to investigate the effect of the transmitted coronavirus infection on the parameters of the hemostasis system in different trimesters of pregnancy.

Research Methods. 58 patients aged 20–36 years, who had a desired pregnancy 2–4 months after suffering a coronavirus infection, were examined. Pregnant women were divided into three groups depending on the severity of the disease: mild (n=15), moderate (n=25) and severe (n=18). Determination of hemostasis system indicators was carried out in the department of the clinical and diagnostic laboratory of the Rivne Central City Hospital.

Results and Discussion. One of the directions of the pathological manifestation of coronavirus infection is the effect on the microcirculatory channel and the hemostasis system. The maximum increase in platelets was observed in the third trimester. It should be noted that the sum of active forms of platelets and the index of platelet aggregation during the entire observation period were the highest in the group of women who suffered from severe coronavirus infection. In the control group, the share of patients with disorders of fibrinogen activity was 6.4 %, in the first group – 7.3 %, in the second – 8.8 %, and in the third – 21.4 %. The highest aggregation of platelets, which characterizes the density of the clot and is determined by the level of platelets and fibrinogen, was also observed in pregnant women with a severe course of coronavirus infection and was 14.7 % (р≤0.01) higher compared to the control group. It should be noted that the highest D-dimer level was maintained throughout pregnancy in the group of women who suffered from severe coronavirus infection: in the first trimester it was 11.5 % higher (р≤0.01) compared to the level of women in the control group; in the second trimester – by 17.7 (р≤0.01), in the third – by 67.2 (р≤0.01), respectively.

Conclusions. In women who had a coronavirus infection, disorders in the hemostasis system persist 4 months after recovery in the absence of clinical symptoms. These violations are more pronounced in the case of a severe course of the disease, but no direct relationship between them was found.