УДК. 616-001. 4 - 002. 18 - 036. 1-06 : 616-022 (048. 8)

Анотація.

Морфологічні особливості проліферативних процесів демонструють значну клінічну мінливість, зумовлену їхнім анатомічним розташуванням.
Однак, сутність проліферативного запалення полягає у переважанні проліферації клітинних елементів при мінімальній вираженості деструктивних змін та ексудативних явищ. Дана форма запальної реакції корелює з хронічними запальними патологіями та може бути класифікована як дифузна або локальна. У рецензованій науковій літературі висуваються припущення стосовно безпосереднього впливу етіологічного фактора, вірулентних детермінант, включаючи опосередкований вплив, який охоплює стимуляцію утворення активних форм
кисню та реактивних форм азоту, що спричиняють ушкодження ДНК. Особливої уваги вимагають паразитарні гранульоми, які характеризуються унікальною патогенетичною природою. На гістологічному рівні центральна зона таких гранульом містить інтактні, дистрофічно модифіковані або повністю/частково некротизовані паразитарні структури, а також інфільтрацію еозинофільними
клітинами серед інших клітинних компонентів. За умови інтестинального запалення або порушення гомеостазу мікробіоти (індукованого антибіотикотерапією) фіксується порушення динамічного балансу між мікроорганізмами – продуцентами та мікроорганізмами – утилізаторами сукцинату. Цей процес зумовлює його накопичення, що, своєю чергою, потенціює імунологічну реакцію та загострює запальний каскад, утворюючи механізм позитивної ретроактивації. Таким чином, сукцинат набуває статусу фундаментального сигнального метабо-
літу, який модулює інтеракцію між інтестинальною мікробіотою та імунною системою хазяїна. Елевація концентрації сукцинату в системному циркуляторному руслі позиціонується як вагомий біомаркер, що потребує негайної клінічної оцінки для ідентифікації етіологічного чинника. Метою нашої роботи було на основі аналізу даних літератури та наших спостережень дослідити деякі патогенетичні аспекти і роль бактеріальної мікрофлори, зокрема анаеробних мікроорганізмів в розвитку проліферативного запалення. Стверджено, що дисбіотичні зміни можуть призводити до неконтрольованої проліферації популяцій, особливо анаеробних таксонів, що асоціюється зі збільшенням концентрації
сукцинату. Беручи до уваги, що проліферативно-запальні феномени широко розглядаються дослідниками як пов'язані з анаеробними мікробними агентами та їхнім потенціалом до індукції широкого спектра цитокінових молекул, доцільно висунути гіпотезу про те, що саме ці мікроорганізми є потенційними етіологічними чинниками. Зростання рівня сукцинату здатне виступати в ролі сигнальної молекули, що демонструє гормоноподібні характеристики, спроможна ініціювати широкий спектр цитокінових сигнальних шляхів та модулювати як прозапальні, так і протизапальні реакції залежно від специфіки клітинного середовища. Акумуляція сукцинату спроможна викликати модифі-
кації в активності метаболічних ферментів, а також впливати на генетичну експресію, таким чином здійснюючи регуляцію метаболічних процесів та клітинної відповіді при патологічних умовах, що характеризуються запально-некротичними та запально-проліферативними явищами.

UDC 616.5–006.63:[617.54–06:616.71–018.46–002]–036

Introduction

Basal cell carcinoma is predominantly localized in the superficial layers of the skin, without penetrating deeper tissues [1, 4, 6]. Invasion into under-lying structures such as muscles, cartilage, and even bone tissue is extremely rare, but clinically significant [1-3]. Such situations are of particular interest among specialists [4-6], as they demonstrate the tumor's potential for ag-gressive growth under certain conditions - prolonged existence, immunodeficiency states, severe protein-energy malnutrition, or insufficient / inadequate manage-ment [6, 7].Invasion of basal cell carcinoma into the sternum is extremely rare but leads to serious clinical consequences [1, 6, 7]. Such involvement is accompanied by an increased risk of pathological fractures due to the anatomical fea-tures of the bone, pronounced pain syndrome, and vio-lation of chest wall integrity [2-4], causing respiratory function disorders. Additionally, open, "exposed" areas of osteonecrosis and osteolysis [1, 5-7] create favorable conditions for secondary infection, which significantly complicates the disease course.

Вступ.

Базаліома локалізується переважно у поверхневих шарах шкіри і не проникає у глибші тканини. Ураження підлеглих структур, таких, як м’язи, хрящі та навіть кістки, є надзвичайно рідкісними, проте клінічно значимими. Такі ситуації особливо цікавлять фахівців, оскільки демонструють потенціял пухлини до агресивного росту за певних умов. Інвазія базальноклітинного раку в груднину трапляється вкрай рідко, проте призводить до серйозних клінічних наслідків. Таке ураження супроводжується підвищеним ризиком патологічних переломів унаслідок анатомічних особливостей кістки, супроводжується вираженим больовим синдромом, порушенням цілісности грудної клітки, що провокує розлади дихальної функції. Крім цього, відкриті, «оголені» ділянки остеонекрозу і остеолізу створюють сприятливі умови для приєднання вторин-ної інфекції, що значно ускладнює перебіг захворювання.

Вступ.

У 1820 році вперше патологоанатом В. Расселл виявив у клітинах пухлини мікроорганізми, назвавши їх фуксиновими тільцями. На сьогоднішній день стверджувалися спочатку поодинокі дані [3], проте роль мікроорганізмів у патогенезі канцерогенезу є так само досить дискутабельною [3-5,11-15]. Так наприклад, не доведеною та і не відкидається роль Helicobacter pylori у розвитку раку шлунку, так само як і Chlamydia psittaciпричетна до виникнення злоякісної лімфоми ока, а бо ж Chlamydia trachomatis яку вважають одним з найпоширеніших патогенів в утворенні злоякісних пухлин шийки матки і яєчників. Наведені дані про асоціацію Propionibacterium асnes з розвитком раку простати.
Цей список можна продовжувати, проте так і незрозуміло яким же чином все таки ці бактерії викликають проліферативний процес і які механізми, що задіянні в цьому процесі, є первинними, а які опосередкованими [8, 11, 15, 19].
Серед аналізованих літературних даних, зустрічаються гіпотези про прямий вплив збудника за рахунок безпосередньої дії його факторів
патогенності. Наприклад, Bacteroides fragilis активує β-катенін та впливає на клітинну сигналізацію з залученням MAPK (Mitogen-Activated Protein Kinase) шляху. Однак, визначають і його опосередкований вплив, зокрема, активація продукції ROS та реактивних форм азоту, які спричиняють пошкодження ДНК. Всі ці процеси асоціюють Bacteroides fragilis з раком товстої кишки [18]. Іншим прикладом є Porphyromonas gingivalis, що завдяки своїм ферментним системам гальмує апоптоз клітини та маніпулює циклінами та циклін-залежними кіназами. Проте, опосередкована дія пов’язана з звичайним хронічним інфекційним процесом, що зрештою призводить до карциноми стравоходу [11, 13]. Такий же варіант опосередкованої дії у розвитку раку яєчника, що пов'язаний з хронічним запаленням описують і для Mycoplasma genitalium [27, 29-32].

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9

Aim: To study the spectrum of antibiotic resistance of causative agents of wound infection in wounded men at the stage of specialized medical care.
Materials and Methods: Retrospective analysis of the results of culture of wound secretions on chromogenic media. The research involved 113 samples of biomaterial from 85 wounded. Sensitivity of antibiotics was studied by the Kirby-Bauer method.
Results: Analysis of the microflora of the wound surface made it possible to determine the dominance of gram-negative bacteria, they were isolated in 80% of cases. The microbial spectrum of gram-negative bacteria is represented by Pseudomonas aeruginosa – 31 isolates, Acinetobacter baumannii – 29 isolates, 
Enterobacter aerogenes – 21 isolates, Proteus vulgaris – 13 isolates, Escherichia coli – 7 isolates, Enterobacter cloacae – 5 isolates, Klebsiella pneumoniae – 7 isolates and gram-positive bacteria Staphylococcus aureus – 5 isolates, Enterococcus fecalis – 32 isolates. Among all tested isolates of gram-negative non-fermenting 
bacteria and enterobacteria, the highest sensitivity was observed to colomycin and polymyxin B, from 60 to 80%. When analyzing of antibiotic sensitivity of Klebsiella pneumoniae and Acinetobacter baumannii, it was found that these pathogens retain 80-100% of their actual antibiotic sensitivity to polymyxins.
Conclusions: Gram-negative strains isolated from wound infection are sensitive to antibiotics: 70% to polymyxins (colistin), 30% to aminoglycosides (amikacin), 24-16% to cephalosporins (cefoperazone-sulbactam/cefoperazone-avibactam).
KEY WORDS: combat trauma, microbiome, antibiotic resistance

УДК: 612.014.484:012.015.1]-078.73-037-092.9


Aim: To evaluate the effectiveness of selective serotonin reuptake inhibitors (SSRIs) to the treatment of patients with premature ejaculation who have been affected by combat actions.
Materials and Methods: Results of an examination of 50 men injured as a result of hostilities, with sexual dysfunction and complaints of premature ejaculation. 
Patients were divided into smaller subgroups depending on the selected serotonin reuptake inhibitors, which they received for at least 1.5 months: sertraline (n=14), paroxetine (n=12), citalopram (n=12), venlafaxine (n=12).
Results: After treatment with all serotonin reuptake inhibitors, reactive and personal anxiety symptoms, as assessed by the Spielberger-Hanan scale, were objectively reduced in men. Only treatment with paroxetine and citalopram resulted in a likely reduction in depressive symptoms in men with premature ejaculation, Paroxetine and sertraline appeared to be relatively balanced drugs with moderate efficacy but relatively few side effects. The lack of a «gold 
standard» among serotonin reuptake inhibitor drugs for the treatment of premature ejaculation on the Ukrainian market necessitates the search for new, more effective drugs with the possibility of flexible use.
Conclusions: The study demonstrates that the neurotransmitter serotonin plays a key role in the modulation of ejaculation, as the use of reuptake inhibitors increases the intravaginal latency to ejaculation. Among the selective serotonin reuptake inhibitors, venlafaxine was found to be the most effective