The aim: The purpose of the research is to study the understanding of student pharmaceutical youth the eating behavior in the context of the EBW and obesity.
Materials and methods: The material of the study was anonymous questionnaire survey the students of the pharmaceutical faculties from Ukraine.
Results: The results of the questionnaire were analyzed using methods of statistics, comparison and generalization. Almost 9 out of 10 respondents from both universities
consider the reason of obesity a sedentary lifestyle and poor nutrition, and the most effective way to treat it is physical activity, though only 36.3% and 28.4% of students of
the corresponding samples have it constantly.
Conclusions: The questionnaire showed a lack of eating behavior, of their knowledge of the basic issues of the EBW and obesity, as well as differences in personal perception
and the desire for the practical implementation of queries regarding the weight of their body that may further affect the professional ability of young specialists in influencing
the processes of formation and improving the quality of their lives and patients’ lives.
Ischemic stroke belongs to the leading causes of death and disability in the world and Ukraine. The surviving rates depend on the quality of the provided medical care. The research aimed to analyze the quality of medical care related to pharmacotherapy of ischemic stroke. The clinical indicators for quality are the quantitative or qualitative indicants that have evidence or consensus of direct influence on it. Six of them relate to acute ischemic stroke
pharmacotherapy (namely, thrombolytic, antiplatelet, anticoagulant, and lipid-lowering agents use at different stages of hospital stay) and were investigated in this retrospective analysis of 151 patients’ medical records of one of the specialized hospital departments in Lviv city. The clinical indicators for quality of medical care showed that pharmacological treatment using antithrombotics (antiplatelets and anticoagulants) at the admission to the hospital
corresponded to standards and quality was defined as high with rates of 65.6% and 85.4%. At discharge, the indicator analysis of pharmacotherapy revealed existing problems for antithrombotic (2 indicators) and lipid-lowering (1 indicator) pharmacotherapy with rates of 33.3% and 47.7%.
The outcomes concluded the existence of problems related to pharmacotherapy. The complex of three algorithms was introduced to improve the quality of medical care.
УДК 616.72-002.77-085
Мета роботи. Порівняльний аналіз призначень лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) хворих iз ревматоїдним артритом (РА) в умовах
закладу охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) у 2009 та 2019 рр. і встановлення впливу чинних медико-технологічних документів на структурутаких призначень.
Матеріали і методи. Об’єктами дослідження були медичні карти і листки лікарських призначень (ЛЛП) 89 та 108 стаціонарних хворих з РА, котрі
знаходилися на лікуванні у ревматологічному відділенні комунального некомерційного підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» (КНП«4 МКЛ м. Львова») у 2009 та 2019 рр. відповідно. У роботі використовували методи: інформаційного пошуку, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних та кластерного аналізу.
Результати й обговорення. Контент-аналіз ЛЛП дозволив установити, що для ФТ РА використовувались ЛЗ трьох груп: хворобомодифікуючі
протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні протизапальні лікарські засоби (НПЗЛЗ). За досліджуваний
період значно зросла частка призначень ХМПРП і знизилася – НПЗЛЗ. Порівняльний аналіз схем призначень ФТ РА засвідчив збільшення частки
призначень тих схем лікування, де використовують ХМПРП, що відповідає вимогам чинного клінічного протоколу медичної допомоги хворим з РА. кластерного аналізу 24 міжнародних непатентованих назв (МНН) ЛЗ за частотою їх призначень виділено три групи ЛЗ. Перша – препарати, які непризначались у 2019 р.; друга – препарати-лідери за призначуваністю; третя – ЛЗ із середнім та низьким рівнем призначуваності.
Висновки. Проведений аналіз призначень ХМПРП, НПЗЛЗ та ГКС для фармакотерапії РА показав вагомий вплив клінічних протоколів на вибір
тактики лікування РА. Кластерний аналіз дозволив розбити ЛЗ на групи та визначити найперспективніші ЛЗ для лікування РА.
Ревматоїдний артрит (РА) – непередбачуване та прогресивне запальне захворювання суглобів імунного характеру, яке в цілому з різних причин скорочує тривалість життя пацієнтів на 5–10 років. Фармакотерапія (ФТ) РА ґрунтується на тривалому застосуванні великої кількості лікарських засобів (ЛЗ) різних фармакотерапевтичних груп, вартість яких значно коливається. Означене вище робить дослідження
економічних параметрів лікування РА актуальною проблемою.
Метою дослідження був аналіз вартісних характеристик схем ФТ хворих із РА в умовах закладу
охорони здоров’я стаціонарного типу (ЗОЗст) із метою оптимізації витрат на медикаментозне забезпечення цих пацієнтів.
Як об’єкти дослідження обрано медичні карти і листки лікарських призначень 89 та 108 стаціонарних хворих із РА, котрі знаходилися на лікуванні в ревматологічному відділенні комунального неприбуткового підприємства «4-а міська клінічна лікарня міста Львова» у 2009 і 2019 рр. відповідно. У
роботі використовували методи: інформаційного пошуку, математичної статистики, частотного, порівняльного, контент-аналізів, узагальнення даних, аналізу вартості.
В аналізованому ЗОЗст для ФТ РА впродовж обох досліджуваних періодів призначали синтетичні
хворобомодифікуючі протиревматичні препарати (ХМПРП), глюкокортикостероїди (ГКС) та нестероїдні
протизапальні лікарські засоби (НПЗП), які було згруповано в шість схем. Встановлено збільшення кількості призначень тих схем, в яких використовують ХМПРП. Максимальну частку в обох аналізованих
періодах займала схема потрійної ФТ, яка включала усі вище перераховані ЛЗ. Ця схема також була найдорожчою та її вартість за середніми роздрібними цінами (СРЦ) зросла найбільше (у 9,4 раза) з 2009 по
2019 рр. За досліджуваний період середня заробітна плата у Львівській області зросла в 5,4 раза, в той час
як індекси зміни вартості (Ів) різних схем ФТ, розрахованої на основі СРЦ, знаходились в межах від 6,9
для двокомпонентної схеми з ХМПРП і НПЗП до 9,4 для трикомпонентної схеми з ХМПРП, ГКС та НПЗП.
Аналіз показників доступності (Пд) засвідчив, що найдоступнішою серед аналізованих є двокомпонентна
схема, яка включає ХМПРП та НПЗП (Пд = 0,78). Дослідження впливу вартості схеми лікування на їх призначуваність з допомогою кореляційного аналізу показав дуже високу залежність цих індексів (R = 0,97).
Парні кореляції індексів зміни призначуваності (Іп) від Ів ФТ базуючись лише на мінімальних (РЦmin),
максимальних (РЦmax) та СРЦ у львівських аптеках дали можливість встановити дуже високу парну залежність Іп від Ів, розрахованих на основі лише РЦmax (R = 0,93) або лише СРЦ (R = 0,90).
Таким чином, аналіз споживання пацієнтами ЛЗ для ФТ РА в умовах ЗОЗст дав змогу встановити,
що у 2019 р. лікування РА стало менш доступним у порівнянні з 2009 р.
УДК 616.831-005-036.11-085.272.4:[614.2.004.68+364.69]
Мета роботи. Дослідження в динаміці торгових назв (ТН) симвастатину, які включені в реєстри урядової програми «Доступні ліки» (далі – Реєстри), з погляду асортименту та частки відшкодування їх вартості пацієнту.
Матеріали і методи. Матеріали дослідження – інформація з восьми Реєстрів за 2017–2020 рр. щодо реімбурсації вартості ТН симвастатину. Використано методи інформаційного пошуку, аналізу та узагальнення.
Результати й обговорення. Встановлено, що у Реєстри було включено від 4 до 16 ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань. Динаміка
оптово-відпускної ціни та роздрібної ціни (РЦ) за упаковку ТН симвастатину свідчить про їхнє зниження упродовж аналізованого періоду. Індекс зміни цін для 93,8 % аналізованих ТН із урахуванням різних дозувань мав значення менше 1 і знаходився в межах 0,52…0,98. Результати аналізу динаміки частки відшкодування вартості ТН симвастатину та доплати споживачем показав, що у першому та другому Реєстрах для всіх ТН із урахуванням різних дозувань декларувалось 90…100 % відшкодування вартості, у третьому – пʼятому – 60…100 %, в інших Реєстрах – 50…100 % вартості ЛЗ. Порівняльний ситуативний аналіз РЦ на ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань у 176 аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі показав, що її мінімальний показник в аптеках був нижчий, ніж у Реєстрі, а максимальний – для 61,5 % ТН був нижчий або дорівнює ціні у Реєстрі. Лише для 5 ТН РЦ в аптеках була вища, ніж у Реєстрі.
Висновки. Від початку реалізації урядової програми «Доступні ліки» асортимент ТН симвастатину з урахуванням різних дозувань зріс учетверо.
Кількість ТН симвастатину з повним відшкодуванням збільшилась від 25 % у першому до 56,3 % у восьмому Реєстрі, що свідчить про підвищення цінової доступності симвастатину для хворих із гострими порушеннями мозкового кровообігу. Встановлено низьку флексибільність щодо відповідності РЦ в аптеках м. Львова та у восьмому Реєстрі, що, на наш погляд, можна пояснити значною часовою затримкою між адміністративним ухваленням рішення про величину РЦ симвастатину та ринковою її зміною.