The demand for dependable near-infrared (NIR) probes, capable of sustained fluorescence within living systems and facile conjugation with biomolecules like antibodies and proteins, has been significantly on the rise, attributed to the substantial rise in the use of NIR imaging techniques and devices, with extensive integration into clinical diagnostics. Antibody conjugates are vital for targeted and selective bioimaging, enabling precise visualization of specific biomolecules within complex biological systems. Their multiplexing capability allows simultaneous detection of multiple targets, while their dynamic imaging capability enables real-time monitoring of cellular processes. Clinically, antibody conjugates have significant applications in disease prognosis, diagnosis, and monitoring. In this work, we report the synthesis of a new symmetrical NIR squaraine dye (SQ-58) with multiple carboxy anchoring groups for ease of coupling with antibodies. The dye showed decreased absorption and fluorescence intensity in phosphate buffer (PB) due to enhanced dye-aggregate formation. However, in the presence of bovine serum albumin (BSA) in PB, SQ-58 showed an enhanced fluorescence signal along concentrations of BSA. SQ-58 showed no cytotoxicity when tested in white laboratory mice while providing strong fluorescence when injected in vivo. Conjugation of SQ-58 through the carboxylic groups to the isotypic mouse IgG antibodies (IgG-SQ-58) resulted in uniform distribution of the targeted molecule in the whole cardiovascular system. The NIR signal of IgG-SQ-58 was stable for at least 7 days allowing the possibility of long-term imaging. Conjugation of SQ-58 to antibodies raised against NK-Ly lymphoma tumor cells allowed efficient discrimination of tumor cells grown in the abdomen of laboratory mice. Thus, to the best of our knowledge, we report for the first time a biocompatible NIR dye, SQ-58, that can be easily conjugatable to biomolecules, and its antibody conjugates for a wide range of bioimaging applications.

УДК 614.253:347.61:378.661

У роботі наведено результати першого в Україні досвіду викладання основних засад сімейно орієнтованої медицини (СОМ) серед студентів 4 курсу спеціальностей 222 «Медицина» та 228 «Педіатрія» Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (ЛНМУ). З метою оцінки якості впровадження викладання принципів СОМ на платформі google.com/forms було проведено онлайн-тестування студентів: 170 студентів взяли участь у вхідному опитуванні, 176 – у заключному. Навчальний курс з вивчення базових засад сімейно орієнтованої медицини включав 20 годин навчання, з яких – 2 години лекцій, 6 годин практичних занять та 12 годин самостійної роботи студентів у межах дисципліни «Соціальна медицина, громадське здоров’я» (Змістовий модуль 2 «Громадське здоров’я»). Для ефективного впровадження курсу СОМ у навчання студентів викладачами кафедри було розроблено методичні рекомендації на кожну тему лекції, практичного заняття та самостійної роботи, які були оптимізовані кафедрою українознавства та кафедрою латинської та іноземної мов університету й отримали позитивні рецензії від колег з інших медичних ЗВО України. Результати опитування студентів засвідчили доцільність впровадження цього курсу: 92,05±2,04% позитивно оцінили виклад матеріалу, а 86,36±2,59% опитаних студентів підтвердили необхідність прицільної підготовки до фахової комунікації з родинами пацієнтів під час навчання в медичному університеті. Отриманий досвід започаткування викладання основних принципів сімейно орієнтованої медицини в ЛНМУ імені Данила Галицького є актуальним для впровадження у навчальний процес інших закладів вищої медичної освіти України.

УДК 616.988:578.834-036.21:616.832-004.2:616.832-002]-07-08

Майже 2 роки пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19) значною мірою вплинули на світову медицину та наукові дослідження. Ажіотаж, спричинений новим коронавірусом SARS-CoV-2, може стимулювати дослідження демієлінізувальних захворювань (розсіяний склероз, гострий розсіяний енцефаломієліт), а поглиблення знань про патогенез демієлінізації та його зв’язок з вірусними інфекціями — дослідження імунопатогенезу COVID-19. Технологічні досягнення, які були швидко освоєні для боротьби із SARS-CoV-2, незабаром можуть бути використані для вирішення проблем розсіяного склерозу. Яскравим прикладом є потенційне застосування технології на основі мРНК для розробки толерантних вакцин, які пригнічують автоімунітет центральної нервової системи (ЦНС). Тривають клінічні випробування для оцінки інтерферону-B, фінголімоду, диметилфумарату, масітинібу (інгібітора тирозинкінази, який показав ефективність у дослідженнях ІІІ фази для первинно-прогресивного розсіяного склерозу), як потужних інгібіторів коронавірусу.
Описано клінічний випадок гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2 у 39-річної жінки, яка перебувала на обстеженні та лікуванні у Львівській обласній клінічній лікарні. Жінка скаржилася на виражене головокружіння, періодичне затерпання язика, уповільнену мову. З анамнезу відомо, що з 07.05.2020 до 20.05.2020 р. лікувалася з приводу підтвердженої інфекції COVID-19 у Львівській обласній інфекційній лікарні. Стан середньої тяжкості. Отримувала оксигенотерапію. Неврологічно: горизонтальний ністагм в обидва боки, високі сухожилкові та періостальні рефлекси на всіх кінцівках, двобічний симптом Бабінського, інтенційний тремор при виконанні пальце-носової проби з обох боків. Діагноз демієлінізувального захворювання (можливо, спричиненого COVID-19) установлено на підставі серологічних досліджень (полімеразна ланцюгова реакція до SARS-CoV-2), клінічних виявів, даних магнітно-резонансної томографії (множинне супра- та інфратенторіальне вогнищеве ураження білої речовини головного мозку). Відзначено позитивний вплив застосування кортикостероїдів при лікуванні гострого розсіяного енцефаломієліту, пов’язаного із SARS-CoV-2. Таким чином, точна діагностика і своєчасне лікування гострої демієлінізувальної хвороби, спричиненої вірусом SARS-CoV-2, мають важливе клінічне значення. 

УДК 616.831-005.1-06:618.3:618.7]-036

Резюме. Актуальність. Цереброваскулярна хвороба, пов’язана з вагітністю, є серйозним ускладненням вагітності й післяпологового періоду. Етіологія і патологічні механізми цереброваскулярних захворювань у жінок є складними і включають зміни в серцево-судинній, ендокринній та імунній системах. Материнська смертність з причини інсульту становить 5–38 %. Залишковий неврологічний дефіцит спостерігається в 42–63 % пацієнток, які перенесли інсульт під час вагітності. У багатьох випадках ця проблема залишається недооціненою як лікарями, так і хворими, проте значною мірою впливає на якість їхнього життя.

Мета: провести аналіз судинних подій у вагітних, які перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) за річний період часу.

Матеріали та методи. Виконано ааліз клінічних випадків хворих вагітних і породіллі, які перебували на стаціонарному обстеженні й лікуванні в неврологічному відділі ЛОКЛ.

Результати. Розглянули судинні події у вагітних і породіллі, які перебували на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні ЛОКЛ. Протягом річного періоду під нашим спостереженням перебували 3 пацієнтки: дві вагітні та одна породілля,
у яких діагностовано різні варіанти ішемічного інсульту.

Висновки. Мозковий інсульт — тяжке й небезпечне ускладнення при вагітності та пологах. Інсульт при вагітності розвивається нечасто, але значно
збільшує материнську й перинатальну смертність. При підозрі на мозковий інсульт необхідне проведення нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія). Необхідно вжити заходів для запобігання інсульту в жінок за допомогою індивідуалізованого (пацієнтоцентрованого) підходу з координацією можливостей кількох спеціалістів, які включають численні індивідуальні стратегії для досягнення цільових результатів.
Вчасна діагностика й правильне лікування вказаної категорії пацієнтів дозволить зменшити ризик виникнення повторного інсульту і знизити рівень інвалідизації пацієнтів. Профілактика інсульту має бути спрямована на жінок, з акцентом на тих, хто входить до групи ризику. Управління факторами ризику інсульту для жінок є aктивним процесом протягом усього життя.