УДК: 615.211:57.082.13:617.55-007.43-089

Біль, викликаючи  значний стрес, негативно впливає на якість життя пацієнта під час та після операції, на тривалість його відновлення та віддаленні наслідки після хірургічного втручання. Обєктивно оцінити стрес важко, але для цього визначають біомаркери стресу (наприклад альбумін, гемоглобін, рівень глюкози, С-реактивний білок, кортизол, глюкоза) та вивчають  їх роль у прогнозуванні перебігу післяопераційного періоду.

Огляд був зосереджений на лікуванні пацієнтів із сепсисом і септичним шоком з використанням внутрішньовенних імуноглобулінів. Обговорено значення різних схем та дозувань ВВІГ на результати лікування та прогноз виживання септичних пацієнтів. Порівняно принципи підбору дозувань
внутрішньовенних імуноглобулінів у різних клінічних центрах. Запропонований власний клінічний випадок комплексного лікування септичного  шоку з використанням внутрішньовенних імуноглобулінів. Пацієнт з септичним шоком переніс після трансуретральну резекцію простати з приводу дренування абсцесу простати, гостре порушення мозкового кровообігу, мав ряд супутніх патологій серцево-судинної системи, цукровий діабет 2 типу, хронічну хворобу нирок 2 ступеня. У цього септичного пацієнта було встановленно імунодефіцитне порушення з лімфопенією, гіпопротеїнемією, прокальцитонінемією та значними опосередкованими автоімунозапальними розладами – D 84.8. Незважаючи на очікуваний несприятливий прогноз, після проведеного комплексного лікування з раннім використанням середніх доз внутрішньовенних імуноглобулінів,
стан хворого стабілізувався та збереглися задовільними функції органів. Отже, раннє призначення внутрішньовенних імуноглобулінів дало позити
вний клінічний ефект терапії септичного шоку і вказує на необхідність мультидисциплінарних заключень, включаючи лікаря-імунолога, у веденні септичних станів.
The review focused on managing sepsis and septic shock patients by administering intravenous immunoglobulins (IVIG). Treatment outcomes and survival prognosis of septic patients were discussed in view of different regimens and dosages of IVIG. The principles of determining the appropriate dosage of IVIG in different medical facilities were compared. Own clinical case of complex treatment of septic shock using IVIG was proposed. The patient experienced a septic shock after transurethral resection of the prostate to treat a prostate abscess. Additionally, the patient was diagnosed with acute cerebrovascular disorder and various cardiovascular ailments, including type 2 diabetes mellitus and stage 2 chronic kidney disease. This septic patient was diagnosed with immunodeficiency disorder with lymphopenia, hypoproteinemia, procalcitoninemia, and significant secondary autoimmune inflammatory disorders. Despite the expected unfavorable prognosis, after comprehensive treatment with early application of moderate doses of IVIG, the patient’s condition stabilized, and organ functions remained satisfactory. Therefore, early administration of intravenous immunoglobulin had a favorable clinical outcome in the treatment of septic shock, thereby indicating the need to utilize a multidisciplinary approach, including involving an immunologist, in managing septic conditions.