Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у період відновлення після серйозного хірургічного втручання несе ризик недоїдання. Враховуючи, що недостатність харчування і недоїдання є факторами ризику розвитку післяопераційних ускладнень, раннє ентеральне годування є особливо актуальним для хірургічного пацієнта з нутритивним ризиком, особливо для тих, хто переніс операцію на верхніх відділах шлунково-кишкового тракту. Ця настанова охоплює як нутритивні аспекти концепції прискореної реабілітації після операції (ERAS), так і особливі харчові потреби пацієнтів, які перенесли серйозну операцію, наприклад, при онкологічних захворюваннях, а також тих, у кого розвиваються тяжкі ускладнення, попри найкращий післяопераційний догляд. З точки зору метаболізму і харчування основні аспекти післяопераційного догляду включають інтеграцію харчування в загальне ведення пацієнта, уникнення тривалих періодів передопераційного голодування, відновлення перорального харчування якомога раніше після операції, негайний початок нутритивної терапії, якщо стає очевидним нутритивний ризик, метаболічний контроль, наприклад, рівня глюкози в крові, зменшення факторів, які посилюють пов’язаний зі стресом катаболізм або порушення функції шлунково-кишкового тракту, мінімізація часу застосування паралітичних препаратів для проведення ШВЛ у післяопераційному періоді та рання мобілізація для забезпечення синтезу білка і функції м’язів.Для кореспонденції: Професор НАТАЛЯ МАТОЛІНЕЦЬКА кафедра анестезіології та інтенсивної терапії, Львівський національний медичний університет імені Д. Галицького, Львів, Україна, 79000, Львів, Дністерська 6/34, Тел.: +380677741348, E-Mail: nmatolinets@gmail.comКЛІНІЧНІ НАСТАНОВИ
Раннє пероральне харчування є оптимальним режимом харчування для хірургічних пацієнтів. Уникання нутритивної терапії у Відповідно до нових стандартних операційних процедур ESPEN попередню настанову від 2019 року щодо надання найкращої нутритивної терапії пацієнтам у критичному стані було скорочено і частково переглянуто. Після цього оновлення ми пропонуємо цю публікацію як практичну настанову, засновану на опублікованій науковій настанові, але скорочену і проілюстровану блок-схемами. Основна мета цієї практичної настанови полягає в тому, щоб покращити розуміння питання харчування у ВІТ і дозволити лікарям запроваджувати відповідні рекомендації у повсякденній практиці. Було включено усі питання, розглянуті в попередніх рекомендаціях, а також особливі ситуації.