УДК: [595.42:616-022]:616-084(477)

Мета. Аналіз наявної в наукових джерелах інформації щодо зараженості міських популяцій кліщів в населених пунктах України збудниками інфекційних захворювань; визначення факторів, які сприяють поширенню ареалів проживання кліщів на території міст; актуалізація основних методів боротьби з кліщами.

Об’єкт і методи дослідження. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових праць.

Результати дослідження та їх обговорення. Згідно інформації із наукових джерел, в парках, зонах відпочинку, зелених насадженнях уздовж пішохідних маршрутів мешканців населених пунктів України найбільш поширеними є кліщі Ixodes ricinus, рідше зустрічається вид Dermacentor reticulatus. Вказані кліщі представляють загрозу для містян, оскільки можуть бути заражені одним або одночасно декількома збудниками інфекційних захворювань - хвороби Лайма, анаплазмозу, рикетсіозів, бабезіозу тощо. До збільшення міської популяції кліщів призводять антропогенні чинники: розбудова міст, неналежний догляд за парковими зонами, несанкціоновані сміттєзвалища, які стають розплідником для мишоподібних гризунів і безпритульних тварин. Для захисту мешканців міст від кліщових інфекцій необхідно знищувати кліщів і регулювати популяцію їх господарів, упорядковувати парки, сквери, прибудинкові території, проводити просвітницьку роботи серед населення. Важливим напрямком профілактичної роботи є епідеміологічний і епізоотологічний моніторинг за інфекціями, які переносяться кліщами.

Висновки. Через антропогенний вплив, безладну господарську діяльність в містах України поширюються популяції іксодових кліщів, які при нападі на людину можуть інфікувати її рядом небезпечних інфекційних захворювань. Стратегія та тактика профілактики кліщових інфекцій повинна розроблятися індивідуально для кожного населеного пункту з урахуванням особливостей території, чи є вона ензоотичною щодо тієї чи іншої інфекції, і результатів лабораторного обстеження іксодових кліщів, зібраних у зонах відпочинку населення.

Objective. Analysis of the information available in scientific sources on the contamination of urban populations of ticks in the settlements of Ukraine with pathogens of infectious diseases; identification of factors contributing to the spread of tick habitats in urban areas, updating the main methods of combating ticks.
Materials and methods. Analysis of domestic and foreign scientific works.
Results. According to information from scientific sources, Ixodes ricinus ticks are most common in parks, recreation areas, and green areas along pedestrian routes of urban settlements in Ukraine, and Dermacentor reticulatus is less common. These ticks pose a threat to residents, as they can be infected with one or several causative agents of infectious diseases - Lyme disease, anaplasmosis, rickettsiosis, babesiosis, etc. Anthropogenic factors lead to an increase in the urban population of ticks, such as: urban development, improper maintenance of park areas, unauthorized garbage dumps, which become a nursery for mouse-like rodents and stray animals. In order to protect city dwellers from tick-borne infections, it is necessary to destroy ticks and regulate the population of their hosts, arrange parks, squares, adjacent territories, and conduct educational work among the population. An important area of preventive work is the epidemiological and epizootological monitoring of tick-borne infections.
Conclusions. Due to anthropogenic influence, disorderly economic activity, populations of ixodid ticks are spreading in the cities of Ukraine, when attacking a person, they can infect him/her with a number of dangerous infectious diseases. The strategy and tactics for the prevention of tick infections should be developed individually for each settlement, taking into account the characteristics of the territory, whether it is enzootic with respect to a particular infection, and the results of a laboratory examination of ixodid ticks collected in recreation areas of the population.

УДК 613.6:[614.71:615.9:579.61]:636.5-047.44 

Анотація. Вітчизняне птахівництво є однією з найбільш прибуткових галузей тваринництва, що забезпечує швидке повернення вкладених коштів та динамічний приріст виробництва продукції. Під час використання сучасних технологій вирощування птиці обслуговуючий персонал на робочому місці зазнає сполученого та комбінованого впливу значної кількості шкідливих чинників виробничого середовища, які негативно впливають на стан їхнього здоров’я.

Метою дослідження є виявлення ризик-спрямованих чинників у птахівництві під час застосування інтенсивних технологій вирощування та забою птиці за даними гігієнічної оцінки умов праці та професійних ризиків для здоров’я птахівників.

Матеріал та методи. Огляд та узагальнення даних літератури, які стосуються впливу шкідливих чинників робочої зони птахоферми на здоров’я птахівників.

Результати. Основними ризиками і небезпеками, що слід уважати несприятливими чинниками середовища птахофабрики, є: фізична небезпека (ризик спотикання та падіння через вологу або слизьку поверхню, переміщення вручну важких предметів, що призводить до травм опорнорухового апарату, небезпека контакту з рухомими частинами годівниць або систем збору яєць); хімічна небезпека (вплив засобів для чищення, дезінфекції та пестицидів, які використовуються для підтримки гігієни та боротьби зі шкідниками, контакт із ліками та вакцинами, які можуть становити ризик, якщо не використовувати їх належним чином); біологічна небезпека (вплив високої насиченості робочої зони пташника пилом, пір’ям та продуктами життєдіяльності птиці, що може призвести до респіраторних проблем, таких як алергічні реакції або професійна астма, контакт із відходами птиці, які можуть містити шкідливі бактерії, такі як сальмонела або кишкова паличка); передача зоонозних захворювань (ризик зараження від птиці пташиним грипом або кампілобактеріозом, особливо під час обробки або обробки хворих птахів); психосоціальна небезпека (середовище високого стресу через щільний графік, велике робоче навантаження, відсутність соціальної підтримки чи спілкування серед працівників, що призводить до ізоляції чи конфліктів). Вивчення питань впливу шкідливих чинників закритого середовища птахофабрик на морфофункціональні, імунологічні показники здоров’я робітників та ризику їх захворюваності залишаєтьcя актуальним.

Висновки. В Україні не розроблена ризик-орієнтована система профілактики виробничо зумовленої захворюваності працівників птахогосподарств. Сучасні технологічні процеси спрямовані на безпечне вирощування птиці. Способи обробки для зниження контамінації поголів’я з патогенними мікроорганізмами, емісії шкідливих газів із підстилки і за рахунок цього підвищення продуктивних показників птиці забезпечують якість і кількість виробленої продукції. Проте вдосконалення цих способів та розроблення більш ефективних і екологічно безпечних залишаються актуальними науково-практичними завданнями, якими займається переважна більшість дослідників.

Аbstract. Domestic poultry farming is one of the most profitable branches of animal husbandry, which ensures a quick return on invested funds and a dynamic increase in production. During the use of modern poultry farming technologies, service personnel at the workplace are exposed to the associated and combined effects of a significant number of harmful factors of the production environment, which negatively affect their health

The purpose of the study is to identify risk-oriented factors in poultry farming during the application of intensive technologies for breeding and slaughtering poultry based on the data of a hygienic assessment of working conditions and occupational risks for the health of poultry breeders.

Material and methods. Review and generalization of literature data related to the influence of harmful factors of the working area of the poultry farm on the health of poultry breeders.

The results. The main risks and dangers that should be considered unfavorable factors of the poultry farm environment are: physical danger (the risk of tripping and falling due to wet or slippery surfaces, manual movement of heavy objects, which leads to injuries of the musculoskeletal system, the danger of contact with moving parts of feeders or egg collection system); chemical hazard (influence of cleaning agents, disinfectants and pesticides used to maintain hygiene and pests control, contact with medicines and vaccines that can pose a risk if not used properly); biological hazard (the impact of high saturation of the working area of the poultry house with dust, feathers and waste products of the birds, which can lead to respiratory problems such as allergic reactions or occupational asthma, contact with poultry biowaste that may contain harmful bacteria such as salmonella or E. coli); transmission of zoonotic diseases (risk of infection from poultry, such as avian influenza or campylobacteriosis, especially when handling or handling sick birds); psychosocial hazards (high stress environment due to tight schedule, heavy workload, lack of social support or communication among employees, leading to isolation or conflict) The study of the influence of harmful factors of the closed environment of poultry farms on the morphofunctional and immunological indicators of workers' health and the risk of their illness remains relevant.

Conclusions. Ukraine has not developed a risk-oriented system for the prevention of production-related morbidity of workers in poultry farms. Modern technological processes are aimed at safe breeding of poultry. Processing methods to reduce the contamination of livestock with pathogenic microorganisms, the emission of harmful gases from the litter and, due to this, increase the productivity of poultry, ensure the quality and quantity of produced products. However, the improvement of these methods and the development of more effective and ecologically safe ones remain relevant scientific and practical tasks, which are engaged in by the prevailing majority of researchers.