УДК 616-036:22:[616.1:612.1:614](477)

Анотація. Актуальність. Надсмертність в Україні та процеси депопуляції продовжують набувати загрозивих масштабів. Разом зі старінням населення серцево-судинні захворювання посідають провідні місця в структурі захворюваності населення, що становить складну проблему для суспільства та ефективності діяльності системи охорони здоров’я. Визначення факторів ризику, забезпечення контролю та профілактики може запобігти виникненню захворювань серцево-судинної системи та надмірної смертності населення.
Метою роботи є вивчення та аналіз тенденцій розвитку серцево-судинних захворювань в Україні.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз та оцінку показників госпіталізованої захворюваності хворобами серцево-судинної системи серед населення України за період 2014–2023 рр. Аналіз захворюваності внаслідок хвороб системи кровообігу здійснений із використанням абсолютних, інтенсивних (рівнів на 1 000 населення), екстенсивних величин та показників динамічного ряду. У роботі застосовано методи системного підходу, структурно-логічного та медико-статистичного аналізу.
Результати дослідження. Упродовж останнього десятиліття серцево-судинні захворювання посідають перше місце за кількістю зареєстрованих випадків, кількістю звернень за медичною допомогою та причиною смерті населення України. Динаміка госпіталізованих рівнів захворювань системи кровообігу в Україні залишається на порівняно високому рівні та має тенденцію до зростання, особливо за період 2021–2023 років.
Загальна кількість випадків серцево-судинних захворювань за даними обліку всіх медичних закладів щорічно перевищує 20 млн випадків упродовж останніх років. Серед них у середньому по Україні в 41,7 % в осіб чоловічої 77Public Health Journal Вип. 1 (7), 2025 статі. Важливо те, що 36,3 % таких випадків в Україні спостерігаються в осіб працездатного віку. Гіпертонічна хвороба рідше діагностується в чоловічого населення 39,56 % в середньому в Україні, ішемічна хвороба серця також частіше реєструється серед жінок із середнім значенням в Україні 61,14 %, гострий та повторний інфаркт міокарду в Україні частіше реєструється в чоловіків 59,28 %, зокрема великовогнищевий трансмуральний інфаркт міокарду – 61,81 %.
Висновки. Виявлені тенденції та фактори ризику захворювань серцево-судинної системи доцільно використати для розробки національної стратегії для зниження смертності завдяки ефективним програмам профілактики та лікування.
Ключові слова: серцево-судинні захворювання, захворюваність, хвороби системи кровообігу, здоров’я населення.

Adverse reproductive outcome before term is a polyetiological pathology associated with demographic crisis. Some adverse outcomes include perinatal and neonatal infant mortality, major morbidity and mortality of children under two years, violation of psychomotor and physical development, cognitive disturbances and disability of children under age five. Finding ways to solve these issues remain a priority. The research involved two female groups. The experimental group included 403 women after the involuntary termination of pregnancy, premature birth or in case of threat of miscarriage; the control group included 402 women with physiological course of pregnancy and parturient with full-term pregnancy. The study required the application of systemic approaches and methods including structural, logical, medical and statistical analyses. The survey revealed more than 20 infectious risk factors and more than 70 factors of extragenital origin. The most significant infectious pathologies included COVID-19 (36.23 ± 2.29% and 14.93 ± 1.78%), herpes type 1 (5.96 ± 1.18% and 1.0 ± 0.50%), toxoplasmosis (4.22 ± 1.0% and 1.0 ± 0.50%) and chlamydial infection (4.22 ± 1.0% 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). The most significant extragenital pathologies involved autoimmune thyroiditis (8.68 ± 1.40% and 0.75 ± 0.43%), type 1
diabetes mellitus (2.23 ± 0.74% and 0%) and allergic rhinitis/sinusitis (3.97 ± 0.97% and 0.50 ± 0.35%) in the experimental and control groups, respectively (P < 0.01). Obtained results will be used in the development of a personified risk-oriented model for the prevention of preterm pregnancy loss.