Мета дослідження – вивчити особливості добового профілю артеріального тиску (АТ) у хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегменту ST (ГКСбезST) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від фактору куріння.

Матеріали та методи дослідження. В дослідження включено 70 пацієнтів з ГКС без елевації сегменту ST та ХХН віком від 35 до 75 років. Хворих розподілено у 2 групи: І група – 35 осіб - курців, середня тривалість куріння яких становить 24,63±1,61 роки, середня кількість викурених сигарет на добу – 26,57±1,61 (середній вік - 60,09±1,66 років), ІІ група – 35 осіб, які ніколи не курили (середній вік - 62,31±1,04 роки). Частка осіб курців (І) з ГХ складала 51,43% проти 45,71% (p>0,05) некурців (ІІ); з ЦД – 20,00% (І) проти 17,14% (ІІ) (p>0,05); із зайвою вагою (ІМТ: 25-29,9) – 54,28% (І) проти 40,00% (ІІ) (p>0,05), з ожирінням (ІМТ: 30-34,9) – 17,14% (І) проти 31,43% (ІІ) (p>0,05).

Добовий моніторинг АТ проводили у другий день госпіталізації після стабілізації стану пацієнта за допомогою приладу CONTEC ABPM50. Визначали наступні показники: систолічний АТ (САТ), денний, нічний та середньодобовий (24 години) (САТд, САТн, САТдоб); діастолічний АТ (ДАТд, ДАТн, ДАТдоб); пульсовай АТ (ПАТд, (ПАТн, ПАТдоб); індекс часу (ІЧ) для САТд та САТн (ІЧ САТд, ІЧ САТн) і ДАТ (ІЧ ДАТд, ІЧ ДАТн); ЧСС.

Для вивчення функціонального стану нирок обстежених хворих визначали альбумін-креатиніновий індекс (АКІ) у сечі напівкількісним методом з використанням тест-стужок MICROALBUPHAN. Розрахунок ШКФ здійснювали за формулою CKD-EPІ на основі креатиніну.

Отримані результати. Виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ та ПАТ у І групі хворих порівняно з ІІ групою: САТд – на 5,10% (126,12±2,49 мм рт.ст. (І) проти 119,79±2,06 (ІІ), p˂0,01), САТн – на 6,60% (117,61±2,82 мм рт.ст. (І) проти 109,96±2,94 (ІІ), p˂0,05); ДАТд - на 9,60% (75,82±1,90 мм рт.ст. (І) проти 68,55±1,48 (ІІ), p=0,01), ДАТн – на 14,10% (68,83±1,89 мм рт.ст. (І) проти 59,12±1,88 (ІІ), p˂0,05); ПАТд – на 7% (50,53±1,39 мм рт.ст. (І) проти 47,04±1,66 (ІІ), p=0,05), ПАТн – на 8,50% (49,08±1,73 мм рт.ст. (І) проти 44,95±1,62 (ІІ), p˂0,05). Середнє значення ІЧ також виявилося достовірно вищим у групі курців (І) проти некурців (ІІ): ІЧ САТд – на 55,50% (p˂0,01), ІЧ САТн – на 58,90% (p˂0,01), ІЧ ДАТд – на 57,50% (p˂0,01), ІЧ ДАТн – на 46,30% (p˂0,01). ЧСС була вищою на 10,80% у І групі порівняно з ІІ групою (86,68±1,89/хв (І) проти 77,38±2,24 (ІІ), p˂0,01).

Середній рівень ШКФ у курців на 13,00% нижчий порівняно з некурцями (56,67±2,79 мл/хв/1,73 м3 (І) проти 64,25±3,51 (ІІ), p<0,05). Питома вага хворих з І стадією ХХН складала 0% (І) проти 14,30% (ІІ); з ІІ стадією ХХН – 40,00% (І) проти 45,71% (ІІ), p<0,05; з ІІІ стадією – 45,71% (І) проти 37,14% (ІІ), p<0,05; з IV стадією ХХН – 14,30% (І) проти 2,85% (ІІ), p<0,05.

Встановлено на 57% достовірно вищий рівень АКІ у групі курців (І група) порівняно з некурцями (ІІ група) (57,76±6,74 мг/ммоль (І), проти 36,63±5,14 (ІІ) (p˂0,01). Частка помірно підвищеного АКІ (3-30 мг/ммоль) становить 17,14 % (І) проти 42,85% (ІІ), p<0,05; виразно підвищеного АКІ (˃30 мг/ммоль) - у 82,85% (І) проти 57,14% (ІІ), p<0,05.

Висновки. У групі пацієнтів-курців з ГКСбезST та ХХН виявлено достовірно вищі середні рівні САТ, ДАТ, ПАТ, ІЧ та ЧСС. У цій же групі зареєстровано більш виразні ознаки ураження нирок, а саме нижчі значення ШКФ та вищі АКІ, що свідчить про ймовірний несприятливий вплив куріння на стан регуляції АТ та мікроциркуляторне русло нирок.

Objective: To study the features of the daily blood pressure (BP) profile in patients with non-ST-segment elevation acute coronary syndrome (NSTE-ACS) and chronic kidney disease (CKD), depending on smoking status. 

Materials and Methods: The study included 70 patients with NSTE-ACS and CKD, aged 35 to 75 years. Patients were divided into two groups: Group I – 35 smokers with an average smoking duration of 24.63±1.61 years and an average of 26.57±1.61 cigarettes smoked per day (mean age: 60.09±1.66 years), and Group II – 35 non-smokers (mean age: 62.31±1.04 years). The proportion of hypertensive patients was 51.43% in Group I versus 45.71% in Group II (p>0.05), patients with diabetes mellitus (DM) – 20.00% (I) versus 17.14% (II) (p>0.05), overweight patients (BMI: 25-29.9) – 54.28% (I) versus 40.00% (II) (p>0.05), and obese patients (BMI: 30-34.9) – 17.14% (I) versus 31.43% (II) (p>0.05).

Daily BP monitoring was conducted on the second day of hospitalization after stabilization of the patient’s condition using the CONTEC ABPM50 device. The following indicators were measured: systolic BP (SBP) – daytime, nighttime, and 24-hour mean (SBP_d, SBP_n, SBP_24h); diastolic BP (DBP_d, DBP_n, DBP_24h); pulse pressure (PP_d, PP_n, PP_24h); time index (TI) for SBP (TI SBP_d, TI SBP_n) and DBP (TI DBP_d, TI DBP_n); and heart rate (HR).

The functional state of the kidneys was assessed by determining the albumin-creatinine index (ACI) in urine using the semi-quantitative MICROALBUPHAN test strips. Glomerular filtration rate (GFR) was calculated using the CKD-EPI formula based on serum creatinine.

Results: Significantly higher mean levels of SBP, DBP, and PP were found in Group I compared to Group II: SBP_d – 5.10% higher (126.12±2.49 mmHg (I) vs. 119.79±2.06 (II), p<0.01); SBP_n – 6.60% higher (117.61±2.82 mmHg (I) vs. 109.96±2.94 (II), p<0.05); DBP_d – 9.60% higher (75.82±1.90 mmHg (I) vs. 68.55±1.48 (II), p=0.01); DBP_n – 14.10% higher (68.83±1.89 mmHg (I) vs. 59.12±1.88 (II), p<0.05); PP_d – 7% higher (50.53±1.39 mmHg (I) vs. 47.04±1.66 (II), p=0.05); and PP_n – 8.50% higher (49.08±1.73 mmHg (I) vs. 44.95±1.62 (II), p<0.05). The average TI values were also significantly higher in smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II): TI SBP_d – 55.50% higher (p<0.01), TI SBP_n – 58.90% higher (p<0.01), TI DBP_d – 57.50% higher (p<0.01), and TI DBP_n – 46.30% higher (p<0.01). HR was 10.80% higher in Group I compared to Group II (86.68±1.89 bpm (I) vs. 77.38±2.24 (II), p<0.01).

The mean GFR in smokers was 13.00% lower compared to non-smokers (56.67±2.79 ml/min/1.73 m² (I) vs. 64.25±3.51 (II), p<0.05). The proportion of patients with CKD stage I was 0% (I) versus 14.30% (II); stage II CKD – 40.00% (I) vs. 45.71% (II), p<0.05; stage III CKD – 45.71% (I) vs. 37.14% (II), p<0.05; and stage IV CKD – 14.30% (I) vs. 2.85% (II), p<0.05.

A significantly higher ACI level (by 57%) was recorded in smokers (Group I) compared to non-smokers (Group II) (57.76±6.74 mg/mmol (I) vs. 36.63±5.14 (II), p<0.01). The proportion of patients with moderately elevated ACI (3-30 mg/mmol) was 17.14% (I) vs. 42.85% (II), p<0.05; and those with significantly elevated ACI (>30 mg/mmol) – 82.85% (I) vs. 57.14% (II), p<0.05.

Conclusions: In the group of smoking patients with NSTE-ACS and CKD, significantly higher mean levels of SBP, DBP, PP, TI, and HR were observed. This group also exhibited more pronounced signs of kidney damage, including lower GFR values and higher ACI levels, indicating a likely adverse impact of smoking on BP regulation and the renal microcirculatory system.

У пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) підвищення рівнів NT-proBNP та ST2 пов’язане з розвитком атеросклерозу. Незважаючи на широке використання цих біомаркерів в клінічній практиці, не достатньо досліджена їхня роль при поєднанні ураження серця, зокрема гострого коронарного синдрому (ГКС) та ХХН, враховуючи фактор куріння. Проаналізовано рівні NT-proBNP та ST2 у 89 пацієнтів з ГКС та ХХН, середній вік хворих становив 60,36±1,07 років, частка жінок складала 28,09% (n=25), частка чоловіків – 71,91% (n=64). Залежно від рівня ШКФ хворі розподілені у дві групи: І група – 29 осіб зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2, ІІ група – 60 осіб зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих обох груп було розподілено у підгрупи за фактором куріння: Ік (n=11), ІІк (n=24) – курці та Інк (n=18), ІІнк (n=36) – некурці. Визначення біомаркерів проводили у 2 добу перебування хворих в стаціонарі. У І групі, тобто серед хворих зі зниженою ШКФ, порівняно з ІІ групою, визначено у 3,21 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (687,0±169,77 пг/мл (І) проти 215,1±56,86 пг/мл (ІІ), p<0,05) та незначно вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Ік, порівняно з підгрупою ІІк, встановлено у 4,31 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (1032,1±317,21 пг/мл (Ік) проти 240,2±81,15 пг/мл (ІІк), p<0,01) та вищий рівень ST2 (p>0,05). У підгрупі Інк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,24 рази достовірно вищий рівень ST2 (36,20±2,86 нг/мл (Інк) проти 29,20±2,66 нг/мл (ІІнк), p<0,05). У підгрупі Ік, порівняно підгрупою Інк, визначено вищий рівень NT-proBNP (p>0,05) та у 1,53 рази достовірно вищий рівень ST2 (56,40±6,93 нг/мл (Ік) проти 36,80±3,67 нг/мл (Інк), p<0,05). У підгрупі ІІк, порівняно з підгрупою ІІнк, виявлено у 2,14 рази достовірно вищий рівень NT-proBNP (233,80±67,97 пг/мл (ІІк) проти 109,10±12,61 пг/мл (ІІнк), p<0,05) та у 1,55 рази достовірно вищий рівень ST2 (46,50±3,17 нг/мл (ІІк) проти 30,00±2,46 нг/мл (ІІнк), p<0,001). У групі пацієнтів зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І) реєструються достовірно вищі середні рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з ІІ групою, незалежно від фактору куріння. Разом з цим, у пацієнтів курців виявлено достовірно істотно вищі рівні NT-proBNP та ST2 порівняно з некурцями, незалежно від рівня ШКФ. Однак поєднання стану зниженої ниркової функції та фактору куріння спричиняють найвище зростання як рівня NT-proBNP (1032,10±317,21 пг/мл), так і ST2 (56,40±6,93 нг/мл). In patients with chronic kidney disease (CKD), elevated levels of NT-proBNP and ST2 are associated with the progression of atherosclerosis. Despite the widespread use of these biomarkers in clinical practice, their role in the combination of heart damage, particularly acute coronary syndrome (ACS) and CKD, considering smoking status, remains insufficiently studied. Levels of NT-proBNP and ST2 were analyzed in 89 patients with ACS and CKD, with a mean age of 60.36±1.07 years; women accounted for 28.09% (n=25) and men – 71.91% (n=64). Based on the glomerular filtration rate (GFR), patients were divided into two groups: Group I – 29 patients with GFR <60 ml/min/1.73 m², and Group II – 60 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73 m². Both groups were further divided into subgroups based on smoking status: Іk (n=11), ІІs (n=24) – smokers, and Іns (n=18), ІІнк (n=36) – non-smokers. Biomarkers were measured on the 2nd day of hospitalization. In Group I, patients with reduced GFR showed a 3.21-fold significantly higher NT-proBNP level compared to Group II (687.0±169.77 pg/ml (I) vs. 215.1±56.86 pg/ml (II), p<0.05) and a slightly higher ST2 level (p>0.05). In subgroup Іk compared to ІІk, NT-proBNP was 4.31 times significantly higher (1032.1±317.21 pg/ml (Іs) vs. 240.2±81.15 pg/ml (ІІs), p<0.01) and ST2 was also higher (p>0.05). In subgroup Інк compared to ІІнк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05) and ST2 was 1.24 times significantly higher (36.20±2.86 ng/ml (Іns) vs. 29.20±2.66 ng/ml (ІІns), p<0.05). In subgroup Іk compared to Інк, NT-proBNP levels were higher (p>0.05), and ST2 was 1.53 times significantly higher (56.40±6.93 ng/ml (Іs) vs. 36.80±3.67 ng/ml (Іns), p<0.05). In subgroup ІІs compared to ІІns, NT-proBNP was 2.14 times significantly higher (233.80±67.97 pg/ml (ІІs) vs. 109.10±12.61 pg/ml (ІІns), p<0.05) and ST2 was 1.55 times significantly higher (46.50±3.17 ng/ml (ІІs) vs. 30.00±2.46 ng/ml (ІІns), p<0.001). In the group of patients with GFR <60 ml/min/1.73 m² (Group I), significantly higher mean NT-proBNP and ST2 levels were observed compared to Group II, regardless of smoking status. At the same time, smokers demonstrated significantly higher levels of NT-proBNP and ST2 compared to non-smokers, regardless of GFR level. However, the combination of reduced kidney function and smoking resulted in the highest levels of both NT-proBNP (1032.10±317.21 pg/ml) and ST2 (56.40±6.93 ng/ml).

УДК 616.153.915:616.61:616.132.2-008.64:613.84]-06

У статті наведено результати дослідження особливостей порушень ліпідного обміну у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) та хронічною хворобою нирок (ХХН), залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації та фактору куріння.

Мета. Проаналізувати особливості порушень ліпідного обміну у хворих з ГКС та ХХН, залежно від рівня швидкості клубочкової фільтрації та фактору куріння.

Матеріали та методи. Обстежено 186 пацієнтів з ГКС та ХХН, середній вік - 60,34±0,88 років. Залежно від рівня ШКФ пацієнтів розподілено у дві групи: І група – 73 пацієнти зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; ІІ група – 113 пацієнтів зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих двох груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: І к, ІІ к – курці та І нк, ІІ нк – некурці.

Результати досліджень. Угрупі курців порівняно з некурцями визначено достовірно вищі середні рівні загального холестерину (ЗХС) на 7,71% (к) проти (нк), p<0,05; холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ) на 11,92% (к) проти (нк), p<0,05 та холестерину не ліпопротеїдів високої щільності (ХС не-ЛПВЩ) на 9,52% (к) проти (нк), p<0,05. У І групі реєструються достовірно нижчі середні рівні холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) та вищі рівні тригліцеридів (ТГ) порівняно з ІІ групою (ХС ЛПВЩ – на 7,69%, p<0,05; ТГ – на 14,97%, p<0,05). Результати дослідження засвідчили, що у підгрупах курців (І к, ІІ к) порівняно з некурцями (І нк, ІІ нк), незалежно від ШКФ реєструються суттєві порушення ліпідного обміну, а саме: достовірно вищі середні рівні ЗХС (на 14,71% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 8,51% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ХС ЛПНЩ (на 19,54% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 12,38% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ТГ (на 20,83% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 15,12% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05), ХС не-ЛПВЩ (на 16,82% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 11,67% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05) та нижчі ХС ЛПВЩ (на 12,07% (І к) проти (І нк), p<0,05; на 12,39% (ІІ к) проти (ІІ нк), p<0,05).

Висновки. У групі курців порівняно з некурцями встановлено достовірно вищі середні рівні проатерогенних фракцій ліпідів (ЗХС, ХС ЛПНЩ, ХС не-ЛПВЩ). У хворих зі ШКФ <60 мл/хв/1,73 м2 (І) реєструється достовірно нижчий середній рівень ХС ЛПВЩ та вищий ТГ порівняно з групою хворих зі ШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2 (ІІ). Не залежно від рівня ШКФ, у підгрупах курців (І к, ІІ к) порівняно з некурцями (І нк, ІІ нк) спостерігаються істотні розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, зокрема підвищення рівнів ЗХС, ХС ЛПНЩ, ТГ, ХС не-ЛПВЩ та зниження ХС ЛПВЩ.

Ключові слова: гострий коронарний синдром, хронічна хвороба нирок, куріння, швидкість клубочкової фільтрації, ліпідний профіль.

Abstract                                        

The paper presents the results of a study of characteristics of lipid metabolism disorders in patients with Acute Coronary Syndrome (ACS) and Chronic Kidney Disease (CKD), glomerular filtration rate- and smoking-dependent.

Purpose. To study the characteristics of lipid metabolism disorders in patients with ACS and CKD, glomerular filtration rate- and smoking-dependent.

Materials and Methods. 186 patients with ACS and CKD were examined; mean age: 60.34±0.88 years old. The patients were divided into two groups depending on their GFR: Group I – 73 patients with GFR <60 ml/min/1.73m2; Group II – 113 patients with GFR ≥60 ml/min/1.73m2. The patients of both groups were divided into two subgroups based on their smoking status: I s and II s – smokers, and I ns and II ns – non-smokers

Results. Mean total cholesterol (TC) (by 7.71% (s) versus (ns), p<0.05), low-density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (by 11.92% (s) versus (ns), p<0.05), and non-high-density lipoprotein cholesterol (non-HDL-C) (by 9.52% (s) versus (ns), p<0.05) levels were significantly higher in the group of smokers compared to non-smokers. Mean high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) levels were significantly lower and mean triglyceride (TG) levels were significantly higher in Group I patients compared to Group II patients: HDL-C – by 7.69%, p<0.05; TG – by 14.97%, p<0.05). The results of the study showed, regardless of the GFR, significant disorders in lipid metabolism in the subgroups of smokers (I s, II s) versus non-smokers (I ns, II ns), namely: significantly higher mean TC (by 14.71 % (I s) versus (I ns), p<0.05; by 8.51% (II s) vs (II ns), p<0.05), LDL-C (by 19.54% (I s) vs (I ns), p<0.05; by 12.38% (II s) vs (II ns), p<0.05); TG (by 20.83% (I s) vs (I ns), p<0.05; by 15.12% (II s) vs (II ns), p<0.05), and non-HDL-C (by 16.82% (I s) versus (I ns), p<0.05; by 11.67% (II s) versus (II ns), p<0.05) levels and lower HDL-C (by 12.07% (I s) versus (I ns), p<0.05); by 12.39% (II s) versus (II ns), p<0.05) levels.

Conclusions. Mean pro-atherogenic lipid (TC, LDL-C, and non-HDL-C) fraction levels were significantly higher in the group of smokers compared to non-smokers. In patients with GFR <60 ml/min/1.73m2 (I), a significantly lower mean HDL-C level and higher TG level were recorded compared to the group of patients with GFR ≥60 ml/min/1.73m2 (II). Regardless of the GFR, significant pro-atherogenic disorders in lipid metabolism are observed in the subgroups of smokers (I s and II s) versus non-smokers (I ns and II ns), in particular, an increase in the TC, LDL-C, TG, and non-HDL-C levels and a decrease in HDL-C levels.

Key words: acute coronary syndrome, chronic kidney disease, smoking, glomerular filtration rate, lipid profile.