УДК: 616.899-053.9:616-072.8

Роботу виконано на базі кафедри психіатрії, психології та сексолопї Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та лікувальних відділень КНП ЛОР «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (клінічна база кафедри). Ми проводили дослідження клініко-психопатологічних особливостей синдрому блукання у пацієнтів з нейропсихіатричними симптомами при деменції внаслідок судинних, нейродегенеративних розладів та змішаного ґенезу серед пацієнтів з помірним та значним ступенем вираженості деменції, що проходили стаціонарне та амбулаторне лікування з приводу цих симптомів. Метою дослідження було вивчення та порівняння параметрів синдрому блукання серед пацієнтів із різними видами деменції. Встановлено достовірний зв'язок між такими характеристиками синдрому блукання та видами деменції: блукання, що виникало лише серед ночі, достовірно частіше спостерігалося при судинній деменції, аніж при нейродегенеративній; випадки блукання, що супроводжувалося дезорієнтацією незалежно від часу доби, здебільшого виникали при судинній деменції; спроби втекти та втечі з помешкання — частіше у пацієнтів з судинною, ніж нейродегенеративною деменцією; втрата орієнтирів при покиданні звичного місця проживання спостерігалася переважно серед пацієнтів із змішаною деменцією; інтенсивність блукання за кількістю та частотою актів блукання корелює із випадками змішаної деменції. Дослідження особливостей блукання дає змогу докладніше розглянути цей феномен для прогнозування перебігу як окремого нейропсихіатричного синдрому, так і захворювання загалом, а також для забезпечення комплексної ефективної допомоги цьому контингенту хворих.

УДК: 616.899.3:616.89-008.454]-036

З огляду на актуальність проблематики захворювань літніх людей та наслідків серцево-судинних захворювань, масштаби яких у світі зростають щороку, ми проводили дослідження нейропсихіатричних симптомів судинної деменції (СД) та кореляції цих симптомів як в межах 
однієї етіологічної групи деменції (СД), так і порівнюючи з іншими групами (нейродегенеративні захворювання (НДЗ) та деменції змішаної етіології (ЗД)).
За допомогою статистичного опрацювання отриманих даних встановлено достовірний зв’язок та  визначено різницю перебігу нейропсихіатричних симптомів (НПС) у  пацієнтів із СД щодо психотичних, афективних та поведінкових кластерів нейропсихіатричної симптоматики.  Під  час досліджування психотичних розладів з’ясовано, що  найбільша частота маячень отруєння виявляється у пацієнтів із СД. Вивчення афективних розладів дало розуміння про частіше поєднання різних проявів афективних НПС між собою (зокрема, апатія та тривога в того самого пацієнта) та з іншими кластерами (наприклад, подразливість і рухові розлади чи депресія або тривога і маячний синдром) у пацієнтів з СД, ніж серед пацієнтів інших груп. Поведінкові розлади у  пацієнтів з  судинною деменцією характеризувалися такими відмінностями: блукання серед ночі частіше притаманне пацієнтам із СД; вживання неїстівних продуктів виявляється не так часто при СД, як при НДЗ.
Досліджування нейропсихіатричної симптоматики у хворих на судинну деменцію дає змогу краще розуміти особливості перебігу патології, оцінювати можливості імплементації ефективного менеджменту цих симптомів та прогнозувати їх ускладнення для забезпечення гідної адаптації медичної системи, пацієнта та  його опікунів до  викликів, що  виникають у разі встановлення діагнозу судинної деменції. 

Ситуація розгортання російської агресії на території України набула масштабів надзвичайної гуманітарної катастрофи з масивним травматичним впливом на широкі верстви населення, включаючи військових, їхні родини та цивільне населення. Стресові чинники є множинними, реакції на стресову ситуацію можуть бути різноманітними як за змістовним наповненням, так і за траєкторією розвитку. У роботі розглянуто стан тривоги як нормальну емоційну реакцію на травматичний досвід, проаналізовано структуру й динаміку проявів тривоги, наведено дані щодо способів та технік опанування тривоги. Також тривога може трансформуватися в патологічний стан у структурі власне тривожних розладів або спостерігатися як симптом іншої психіатричної патології. Наведено дані щодо критеріїв патологічної тривоги, сучасні методи терапії тривожних станів. 

ABSTRACT
The aim: A comprehensive analysis of anxiety as an emotional state and pathopsychological symptom in the situation of a massive humanitarian catastrophe in wartime
Materials and methods: A systematic search was conducted up to April 2022 in the following databases: Google Scholar, PubMed, DOAJ, and CORE. Three reviewers independently assessed full-text articles according to a predefined aim. We used a quantitative and qualitative approach to infer. The range of mental reactions to the intensive stress with a pooled prevalence of anxiety was estimated. Anxiety as an independent structural psychological phenomenon or incorporated into more complicated mental states, including mental disorders, was assessed.
Conclusions: The anxiety features as an expected mental reaction to the threatening environment are established, the analysis of anxiety development trajectories was shown, and the basic principles of psychological care in anxiety states are considered. The criteria of pathological anxiety, the characteristic of the anxiety symptom as a structural element of psychiatric diseases, and the modern methods of treatment of anxiety disorders are presented. Many specialists in the different areas work with anxious people and patients with anxiety disorders in the Ukrainian current situation, so it was concluded that understanding and being aware of the differentiation of anxiety states will improve psychological care and, if necessary, will lead to providing of a full spectrum of specialized medical care