УДК. 616.5-002.46-036.17-07-08-037- 06 
Анотація
Декубітальні виразки (пролежні) є серйозною медико-соціальною проблемою, що виникає переважно у іммобільних пацієнтів внаслідок тривалого тиску на тканини, незалежно від його джерела. Особливу актуальність проблема набуває в системі паліативної допомоги, де надається перевага менеджменту болю пацієнта, проте недостатня увага часто приділяється профілактиці та належному догляду проблемних ділянок, що сприяє розвитку ускладнень. Серед ключових недоліків —обмежене забезпечення протипролежневими засобами, порушення їх експлуатації, а також організаційні проблеми на всіх рівнях медичної допомоги, включаючи несвоєчасну діагностику та госпіталізацію.Метою нашої роботи було (на підставі аналізу даних наукової літератури та результатів клінічних спостережень у паліативній практиці) дослідити та систематизувати особливості клінічного перебігу та різноманіття ускладнень ДВ ІІІ та ІV стадій, а також проаналізувати підходи до хірургічних інтервенцій та комплексного лікування, особливості клінічних стратегій. Дослідженнябазується на 10-річному досвіді лікування 320 пацієнтів похилого віку з тяжкими формами пролежнів. Загалом виконано 1216 оперативних втручань, включаючи некректомії та дренування гнійних вогнищ, із середньою кількістю 3,8 операції на одного пацієнта.Встановлено, що основними факторами розвитку ускладнень є неадек-ватний догляд, недостатня декомпресія уражених ділянок, а також несвоєчасна та неповна хірургічна санація. Ключовими принципами ефективного лікування є раннє виявлення некротичних змін, своєчаснехірургічне втручання та дотримання сучасних клінічних стратегій, зокрема підходів Damage Control і DOMINATE. Провідну роль у профілактиці відіграє регулярна зміна положення пацієнта (кожні 2 години), використання протипролежневих систем, рання активізація, належний догляд за шкірою з урахуванням її типу, а також фізична реабілітація (масаж, ЛФК). Важливим є індивідуалізований підхід до місцевого лікування з урахуванням стадії ураження відповідно до міжнародної класи-фікації.Комплексне лікування включає принципи DOMINATE: санацію-некрек-томію, розвантаження тканин, контроль вологості рани, антибактеріальну терапію, нутритивну підтримку, покращення кровопостачання, використання технічних засобів і контроль набряку. Особливе значення має адекватне харчу-вання, оскільки білковий дефіцит сприяє прогресуванню некрозу та ускладнень, важкість у загоєнні післяопераційної рани. Стверджено, що ефективне ведення пацієнтів із пролежнями потребує мультидисциплінарного підходу, що поєднує якісний догляд, своєчасні хірургічні втручання та системну терапію. Дотримання стандартизованих протоколів, клінічних стратегій і профі-лактичних заходів дозволяє значно знизити частоту ускладнень і покращити результати лікування.
УДК. 618.145-006.5-036–073.43-053.84/.86 
Анотація.
Поліп ендометрія є доброякісним локалізованим утворенням слизової оболонки матки, що виникає в результаті нерегулярної проліферації залоз і строми навколо судинної ніжки. Захворювання частіше зустрічається у жінок старшого репродуктивного віку та має значну поширеність (0,5–34,9%), при цьому високий ризик атипових форм підвищує потенційну загрозу малігнізації. Незважаючи на численні дослідження, єдиної думки щодо етіопатогенезу поліпозної трансформації ендометрія немає, що ускладнює оптимізацію тактики діагностики та лікування. «Золотим стандартом» діагностики поліпів зали-шається гістероскопія з подальшою гістологічною верифікацією. Водночас, дуплексна ультрасонографія є ефективним скринінговим методом для оцінки морфологічних особливостей ендометрія, кровопостачання поліпів та їх розташування, з чутливістю 67,7–92,2%.Метою нашої роботи був комплексний аналіз діагностичної ефективності дуплексної ультрасонографії у виявленні поліпів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку та уточнення показання до проведення гістероскопії. Патоморфологічне дослідження показало переважання залозистих поліпів (70,39%) над фіброзними (29,6%). Часто виявляються анехогенні порожнини та характерна судинна ніжка, що дозволяє діагностувати поліпи за допомогою кольорового допплерівського картування. Результати дослідження 152 пацієнток показали, що дуплексна ультрасонографія у пізньому репродуктивному віці дозволяє ефективно верифікувати поліпи ендометрія, однак діагностичні розбіжності з гістологічними даними становили 16–20%. Основними клінічними проявами були безпліддя, невиношування вагітності, менорагії та міжменст-руальні кров’янисті виділення. Аналіз репродуктивного анамнезу та мікробіо-ценозу генітального тракту свідчив про наявність факторів ризику розвитку гіперпроліферативних процесів, зокрема травмування ендометрія та хронічні інфекції. Такимчином, дуплексна ультрасонографія є цінним інструментом для ранньої діагностики поліпів ендометрія та моніторингу проліферативних процесів, що дозволяє знизити ризик злоякісної трансформації. Гістероскопія рекомендується пацієнткам із порушеннями репродуктивної функції або анамне-зом невиношування вагітності, а серійне ультразвукове дослідження у різні фази циклу сприяє уточненню діагнозу, особливо на фоні хронічної інфекції геніталій.

UDC 616.5–006.63:[617.54–06:616.71–018.46–002]–036

Introduction

Basal cell carcinoma is predominantly localized in the superficial layers of the skin, without penetrating deeper tissues [1, 4, 6]. Invasion into under-lying structures such as muscles, cartilage, and even bone tissue is extremely rare, but clinically significant [1-3]. Such situations are of particular interest among specialists [4-6], as they demonstrate the tumor's potential for ag-gressive growth under certain conditions - prolonged existence, immunodeficiency states, severe protein-energy malnutrition, or insufficient / inadequate manage-ment [6, 7].Invasion of basal cell carcinoma into the sternum is extremely rare but leads to serious clinical consequences [1, 6, 7]. Such involvement is accompanied by an increased risk of pathological fractures due to the anatomical fea-tures of the bone, pronounced pain syndrome, and vio-lation of chest wall integrity [2-4], causing respiratory function disorders. Additionally, open, "exposed" areas of osteonecrosis and osteolysis [1, 5-7] create favorable conditions for secondary infection, which significantly complicates the disease course.

Вступ.

Базаліома локалізується переважно у поверхневих шарах шкіри і не проникає у глибші тканини. Ураження підлеглих структур, таких, як м’язи, хрящі та навіть кістки, є надзвичайно рідкісними, проте клінічно значимими. Такі ситуації особливо цікавлять фахівців, оскільки демонструють потенціял пухлини до агресивного росту за певних умов. Інвазія базальноклітинного раку в груднину трапляється вкрай рідко, проте призводить до серйозних клінічних наслідків. Таке ураження супроводжується підвищеним ризиком патологічних переломів унаслідок анатомічних особливостей кістки, супроводжується вираженим больовим синдромом, порушенням цілісности грудної клітки, що провокує розлади дихальної функції. Крім цього, відкриті, «оголені» ділянки остеонекрозу і остеолізу створюють сприятливі умови для приєднання вторин-ної інфекції, що значно ускладнює перебіг захворювання.

UDC. 616.314.17-008.1-084:615.015

Abstract. The purpose of the study was to optimize clinical classification, secondary prevention and treatment of complicated stage III and IV of pressure ulcers caused and prolonged or persistent loss of motor activity, arise as a result of injuries or diseases of the spinal cord and brain, severe somatic pathology, accompanied by impaired innervation and tissue trophism which are based on clinical observation and complex strategy in a palliative care unit or department. It is worth emphasizing that in addition to specific preventive measures, it is necessary
to treat any concomitant diseases and syndromes that contribute to the formation of bedsores of various localization, especially in diabetes, occlusive diseases of the arteries, etc., to ensure adequate analgesia and correction of the water-electrolyte balance. In our study, the total sample consisted of 412 patients aged 40-93 years: 174 men and 238 women, who were treated inpatient for 10 years in the palliative care department of the Lviv Regional Medical Association "Clinical Hospital of Planned Treatment, Rehabilitation and Palliative Care" , separate unit "4 hospital" and medical center "Salutas", Lviv, Ukraine. In their work, they used plans for the
care and complex treatment of bedsores according to the TIME and DOMINATE strategies, which included adequate nutritional support, orthopedic decompression of problem areas, remediation of bedsores (including surgical treatment if necessary) with antiseptics. Adequate care and treatment of patients with chronic wounds and,
in particular, pressure ulcers is possible only the DOMINATE strategy, in the presence of colliquative (wet, moist) necrosis or demarcated (limited) dry of areas of necrosis. It is necessary to take into account the peculiarities of the wound process in the formation of purule nt pressure ulcers, the composition of the microflora, which affects the course of healing and requires not only antibiotic therapy but also the use of topical antiseptics, providing appropriate care, monitoring the dynamics of the bedsores wound process and correcting local venous and/or lymphatic stasis, background and comorbid pathology.
Keywords. Complicated stage III and stage IV decubitus ulcers, soft tissue necrosis, purulent-necrotic complication, putrefactive phlegmon, clinical strategy, secondary prevention, complex surgical treatment.