Актуальною проблемою в МРТ-діагностиці скронево-нижньощелепних розладів (СНР) є стандартизація протоколу обстеження й надання комплексної оцінки різним структурам скроневонижньощелепних суглобів (СНЩС). Сучасний протокол має уніфікувати клінічно значимі параметри МРТобстеження СНЩС із вказанням їхньої норми, представляти стандартизований підхід до діагностики, що знижує ризик несвоєчасного виявлення патологічних змін і підвищує точність обстеження; оптимізувати час і ресурси, адже дозволяє уникнути зайвих повторів обстежень, а також коректно порівнювати результати різних МРТ-досліджень (проведених у різних установах та інтерпретованих різними лікарями).

Мета. Розробити стандартизований протокол МРТ-обстеження СНЩС шляхом уніфікації клінічно значимих параметрів із використанням режимів сканування для отримання статичних і динамічних (кінорежим) зображень.

Матеріал і методи. Для опрацювання повного тексту було відібрано 30 статей за критеріями включення й виключення. У клінічне дослідження було залучено 34 особи з ознаками і симптомами СНР, яким для уточнення діагнозу проведено статичне й динамічне МРТ-обстеження СНЩС, використовуючи апарат Siemens Magnetom AMIRA, 1.5T.

Результати. Запропоновано стандартизований протокол обстеження СНЩС і латеральних крилоподібних м’язів, в якому об’єднані вибрані клінічно значимі МРТ-параметри і представлено їхні норми з опрацьованих літературних джерел. Застосування динамічної МРТ (імпульсна послідовність HASTE) дозволило уточнити характер зміщення диска, зокрема випадки з поперемінним блокуванням, а також з ознаками адгезії диска до суглобових поверхонь.

Висновки. У розпрацьованому протоколі запропоновано стандартизацію підходу до МРТобстеження СНЩС, що покращує якість діагностики СНР, заощаджує час і ресурси й лікаря, і пацієнта. Вагомою перевагою протоколу є пацієнтоорієнтованість, оскільки вказування норми для кожного МРТпараметра полегшує інтерпретацію отриманих даних і комунікацію лікаря й пацієнта.

УДК: 616.379-008.64-07:616.155.3-097.37-085.225.27:577.112.385

У хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу зростає функціональна активність імунних клітин, які беруть участь у запальному процесі. Ці клітини виробляють прозапальні цитокіни, що можуть пошкоджувати ендотелій судин. Система L-Аргінін-NO відіграє ключову роль у регуляції судинного тонусу та метаболічних процесів, включаючи інсулінову чутливість, тому метою нашої роботи було дослідити зв’язок між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргінін-NO у хворих ЦД І типу.

До дослідної групи увійшли 28 хворих на ЦД І типу. Рівень глікемії коливався в межах 8,4–10,3 ммоль/л. Контрольну групу склали 15 здорових осіб. У сироватці крові пацієнтів визначали концентрацію L-Аргініну, вміст стабільного метаболіту NO, активність іNOS. Рівень прозапальних цитокінів визначали імуноферментним методом (ІФА). Отримані результати обробляли статистично за допомогою програми STATISTICA 8.0.

Результати досліджень виявили у крові хворих на ЦД І типу достовірне підвищення активності іNOS на 635 %, зниження рівня L-Аргініну на 21 % та збільшення вмісту NO на 81 % відносно контролю.

Це супроводжувалось збільшенням рівня цитокінів першої лінії реагування IЛ-1β і ФНП-α порівняно з контрольною групою на 219% і 249% відповідно. Цитокіни першої лінії запускали цитокіновий каскад, що призводило до зростання IЛ-2 на 129 %, IЛ-6 на 30%, достовірного підвищення рівня IЛ-8 не спостерігалося, хоча була тенденція до його зростання.

Показано, що порушення балансу між прозапальними цитокінами та функціонуванням системи L-Аргініну-NO є важливим фактором, що сприяє розвитку хронічного запального процесу та оксидативного стресу у хворих на ЦД І типу. Отримані результати вказують на необхідність розробки нових терапевтичних підходів, спрямованих на корекцію порушень цитокінового профілю та відновлення функції системи L-аргінін-NO, що може допомогти знизити рівень запалення та покращити стан пацієнтів.