arrow_down arrow_left arrow_right ca compl cross fav like login meta_cat meta_coms meta_date meta_mail meta_pages meta_reply meta_user meta_views next prev search sort speedbar tags fb gp mail od tw vk ya

УДК 618.19-076.5

Важливою перевагою променевих методів обстеження є їх здатність виявляти в тканинах вогнища кальцифікації, навіть у вигляді мікрокальцинатів, розміром до 1 мм, які утворюються під впливом різних чинників і є важливими діагностичними критеріями низки нозологій. Мікрокальцинати, виявлені при мамографічному обстеженні, вважають надійними маркерами раку молочної залози. Класифікація мікрокальцинатів молочної залози побудована на їх рентгенологічних і гістологічних характеристиках, оцінка яких здійснюється в процесі діагностики для ідентифікації патології молочної залози.
Мета дослідження - з’ясування частоти виявлення кальцинатів у молочних залозах шляхом мамографічного обстеження та верифікація їх значення як діагностичних критеріїв раку молочної залози.
Матеріал і методи. У процесі дослідження опрацьовано рандомізовану вибірку архівних анонімізованих мамограм 100 жінок зрілого і літнього віку, що проходили скринінговий або профілактичний огляд у кабінеті мамографії КНП "6-та міська поліклініка м. Львова". Обстеження виконані на апараті Fujifilm Amulet Innоvality (Японія) у прямій (СС) та медіально-латеральній косій (MLO) проєкціях. Гістологічне дослідження проведене на архівних препаратах кафедри гістології, цитології та ембріології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького та анонімізовних архівних препаратах ТОВ «ДОБРА ДІАГНОСТИКА». Препарати вивчали під мікроскопом UlabXSP-137TLED при різних збільшеннях та фотографували камерою XCAM 1080P.
Результати дослідження. Встановлено, що частота виявлення кальцинатів при проведенні скринінгових/профілактичних оглядів жінок зрілого і літнього віку становила 69% від загальної кількості обстежених, більше половини з них – білатерально. Виявлені кальцинати мали різну локалізацію, форму, розміри та кількість.Проведений аналіз джерел наукової літератури засвідчує існування різних точок зору на наявність кальцинатів у тканинах молочної залози – різні автори розглядають їх як характерну рентгенологічну ознаку раку молочної залози, інші стверджують, що частота злоякісних новоутворень зростає, у тому числі, і при кальцифікації тканин залози. Результати вивчення гістологічних препаратів молочної залози жінок зрілого і літнього віку засвідчили, що кальцинати можуть візуалізуватись на тлі вікових змін у стромі або паренхімі органа, який не має морфологічних ознак розвитку новоутворів і можуть бути проявом вікової інволюції, сформованими, імовірно, внаслідок кальцифікації заблокованого секрету.
Висновок. Наявність кальцинатів не може бути однозначним діагностичним критерієм раку молочної залози. Остаточна верифікація діагнозу можлива лише після проведення гістологічного дослідження.

An important advantage of radiological imaging methods is their ability to detect areas of calcification in tissues, even in the form of microcalcifications, measuring up to 1 mm. These microcalcifications are formed under the influence of various factors and serve as important diagnostic criteria for a number of pathologies. Microcalcifications, detected during mammographic examination, are considered reliable markers of breast cancer.The classification of breast microcalcifications is based on their radiological and histological characteristics, which are evaluated during the diagnostic process to identify breast pathology.
The aim of the study is to determine the frequency of detecting calcifications in the breast through mammographic examination and verify their significance as diagnostic criteria for breast cancer.
Materials and methods. The study utilized a processed randomized sample of anonymized archival mammograms from 100 women of mature and elderly age who underwent screening or preventive examinations at the mammography room of the CNE "6th city polyclinic of Lviv". The examinations were conducted using the Fujifilm Amulet Innоvality machine (Japan) in the craniocaudal (CC) and mediolateral oblique (MLO) projections. Histological slides from the archives of the Histology, Cytology, and Embryology Department of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and anonymized archival preparations of DOBRA DIAGNOSTYKA LLC were used for the study.The slides were examined under a UlabXSP-137TLED microscope at various magnifications and photographed using an XCAM 1080P camera.
Results. It has been established that the frequency of detecting calcifications during screening/preventive examinations of mature and elderly women was 69% of the total number of subjects examined, more than half of them bilaterally. The detected calcifications had different localization, shape, size, and quantity. The analysis of scientific literature sources indicates the existence of different views on the presence of calcifications in breast tissue - some authors consider them to be a characteristic radiological sign of the breast, while others assert that the frequency of malignant neoplasms increases, including in cases of calcification of the glandular tissue. The results of mammary glands histological studying in mature and elderly women indicate that calcifications can be visualized in the context of age-related changes in the stroma or parenchyma of the organ, which don`t exhibit morphological signs of neoplastic development. These calcifications can be manifestations of age-related involution and are possibly formed as a result of calcification of blocked secretions.
Conclusion. The presence of calcifications can`t be considered a definitive diagnostic criterion for breast cancer. The final verification of the diagnosis can only be made after conducting a histological examination.

Ехокардіографія  (ЕхоКГ)  сьогодні  є  ключовим  інструментом діагностики та оцінки ступеня важкості клапанної патології та головним неінвазивним  методом  візуалізації  при  оцінці  клапанних  стенозів. Черезстравохідна ехокардіографія  (ЧЕЕ)  швидко  стала  потужним діагностичним  інструментом  для  періопераційної  оцінки стану кардіохірургічних хворих та гемодинамічно нестабільних пацієнтів. Це напівінвазивна  процедура,  якою на  даному  етапі  повинен  володіти анестезіолог що забезпечує анестезіологічний супровід кардіохірургічних операцій. ЧЕЕ  активно  застосовується  при  дослідженні  пацієнтів  з  різними захворюваннями  клапанного  апарату  та  міокарда  як  у  стаціонарних умовах, так і в операційних. Саме в операційних вона виконує свої основні завдання: уточнення діагнозу на доопераційному етапі,оцінка виконаного  втручання,  є неінвазивним  методом  моніторингу гемодинаміки під час самої операції.Оцінка змін клапанів включає: – ендокардичні вегетації;– оцінку ступеня тяжкості мітральної регургітації;– оцінку структури мітрального клапана (перед вальвулопластикою та після неї); – виявлення двостулкового аортального клапана;– планіметрію аортального клапана при його стенозі. Будь-які зміни в об'ємах передсердя та шлуночка, у ритмічності їх скорочень,  акінези або  гіпокінези  стінок  серця відбиваються  на замикальній  функції  клапана  аж  до  виникнення  органічної та функціональнної  регургітації.  Щодо  мітральної  регургітації  (МР) традиційно використовується класифікація Carpentier, заснована на різній рухливості  стулок(нормальний  рух,  пролапс  або  обмеження  руху сегментів стулок):I  тип:  нормальна  рухливість  стулок,  розширення  ФК  МК  чи перфорація стулок МК.II тип: пролабування стулок (надмірна рухливість стулок, можливо, міксоматозне ураження), подовження або відрив хорд, подовження або відрив папілярних м'язів.III тип: обмеження рухливості стулок.IIIa тип: характерний для ревматичного ураження з нормальним рухом стінок ЛШ з вираженим фіброзом та кальцинозом.IIIб  тип: характерний  для  ішемічної  та  ідіопатичної  кардіопатії  з погіршенням функції та дилатацією ЛШ, але із збереженою морфологією стулок, хорд, папілярних м'язів, часто з рестрикцією сегмента Р1.Органічна МР зазвичай викликається дегенеративними порушеннями, включаючи пролапс клапана і/або розрив. Розташування дефекту стулки МК і його геометрія має важливе значення для вибору хірургічної та/або транскатетерної корекції.З метою комплексної оцінки складної анатомії та функції мітрального клапана в даний час все ширше застосовується метод інтраопераційної 3D-ЧЕЕ.  Загалом,  тривимірна  ехокардіографія  дозволяє візуалізувати серцеві  структури,  такі  як  мітральний  клапан  (МК),  з  будь-якої просторової точки зору. 3D TEE не була клінічно прийнята до тих пір, поки в 2007 році не була введена зручна для користувача 3D TEE в реальному часі. Спостерігалася чудова візуалізація МК (від 85% до 91% для всіх стулок, міжпередсердної перегородки  84%  і  ЛШ  77%).  Ця  3D  TEE  в  реальному  часі  дає високоякісні зображення МК [8, р. 291–294].У пацієнтів з МР можливість кольорового доплера може забезпечити 3D-зображення регургітційних струменів потоку. Розташування та розмір зони конвергенції потоку або площі поверхні проксимальної ізовисокої швидкості  (PISA)  можуть  визначати  місце  розташування  отвору  і тяжкість  МР.  Така  інформація, особливо  про  місцезнаходження регургітаційного  отвору,  має  вирішальне  значення  для  вибору відповідного протоколу лікування.Крім  того,  кольорова  доплерівська  тривимірна  ехокардіографія продемонструвала, що в багатьох умовах зона конвергенції потоку не є напівсферичною, наприклад, для нерегулярних або асиметричних отворів, а також у пацієнтів з функціональною або ішемічною МР. Мітральний стеноз  (МС)  зазвичай  викликається  ревматичними захворюваннями МК. Головним механізмом розвитку ревматичного МС є зрощення  стулок  по  комісурах.  До  інших  анатомічних  уражень відносяться скорочення та зрощення хорд, потовщення стулок та, пізніше, протягом  розвитку  хвороби,  надлишковий  кальциноз структур клапанного  апарату,  що  також  може  поглиблювати  рестрикцію  руху стулок. 2D ехокардіографія може лише мінімально візуалізувати весь MК і підклапанний апарат, що призводить до помилкового виміру найменшої площі клапана.  Тривимірна  ехокардіографія  забезпечує  точні  і  високо відтворювані вимірювання  площі  мітрального  клапана.  Нещодавно введена  3D  TEE  в  реальному  часі  дає  вражаючі зображення  MС  у пацієнтів. Візуалізуються не тільки стеноз, а й форма, розташування і анатомічні аномалії стулок, такі як важка кальцифікація. Питанням  вибору  оптимального  методу  діагностики  ураження мітрального  клапану  різного  генезу  та  визначення  тактики  лікування кожного  конкретного  пацієнта  присвячено  безліч  досліджень. Інтраопераційна  тривимірна  ЧЕЕ – новий  метод  ультразвукового дослідження,  метою  якого  є  більш  ретельне  вивчення  структурно-геометричних  особливостей  різних  структур  серця,  визначення  обсягу операції,  стратифікації  ризиків  і  надалі – оцінка  ефективності хірургічного  втручання,  виявлення  післяопераційних  ускладнень  та віддалених результатів.

Інфекції сечових шляхів (ІСШ) – це одна з найпоширеніших нозокоміальних інфекцій. Більш ніж у 80% пацієнтів, у яких підчас госпіталізації виникли прояви інфекції сечових шляхів, мала місце тривала катетеризація сечового міхура. Кожен третій пацієнт відділення інтенсивної терапії, який перебуває у відділенні більше 3 днів та має сечовий катетер, має ті або інші ознаки запалення сечових шляхів