This paper presents a comparative assessment of mortality in Poland and Ukraine, including due to alcohol consumption, by sex, place of residence, and age groups. Mortality from alcohol consumption is and remains one of the health problems of the state’s population. The aim of this study was to establish the difference in mortality, including due to alcohol consumption, in the two neighboring countries. The analysis was conducted in 2008 and 2018 according to statistical institutions in Poland and Ukraine. Data from the codes of the International Statistical Classification of Diseases of the 10th edition: F10, G31.2, G62.1, I42.6, K70, K86.0, and X45 were used to calculate mortality due to alcohol consumption. The share of mortality caused by alcohol consumption in Ukraine in 2008 was 3.52%, and 1.83% in 2018. At the same time, in Poland, there is an increase in this cause of death from 1.72% to 2.36%. Mortality caused by alcohol consumption is the main share of mortality in the section “Mental and behavioral disorders” in both Ukraine, at 73–74%, and Poland, at 82–92%. Changes in the mortality rate in the cities and villages of Ukraine and Poland showed different trends: Poland nated, a significant increase in mortality, while in Ukraine it has halved on average. Overall and alcohol mortality rates in both countries were higher among the male population. The analysis of mortality among people of working age showed that the highest proportion of deaths from alcohol consumption in both countries was among people aged 25–44. Despite the geographical proximity, and similarity of natural and climatic characteristics and population, mortality rates in each country reflect the difference in the medical and demographic situation, and the effectiveness of state social approaches to public health.

The article is dedicated to the life and professional journey of Oleksandr Filts–a renowned Ukrainian psychiatrist, psychotherapist, and scholar. It outlines the key milestones of his career and his contributions to the development of psychiatry, psychotherapy, and organizational work in Ukraine and Europe. Particular attention is paid to Oleksandr Filt's innovative concepts, academic achievements, and authority among the Ukrainian and international psychotherapeutic community.

УДК 614.253.5:616-006:159.9

Мета роботи: вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу онкологічної клініки. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 338 осіб середнього медичного персоналу онкологічної клініки з використанням опитувальника Спілбергера, та дані наукової літератури. Використано наступні методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності у середнього медичного персоналу клініки онкології, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (43,64±0,44), тобто був помірно-високим. Аналогічні зміни були виявлені і при оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 42,16±0,51 і коливалася від 20 до 74 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що реактивна тривожність у 91,84±3,91% чоловіків перевищувала 30 балів і складала 45,76±1,16 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був наступним – помірний рівень реактивної тривожності спостерігався у 58,82±2,90% респондентів з середнім балом 39,49±0,62. Відмінностей в особистісній тривожність у жінок та чоловіків не виявлено. Висновки. Середній медичний персонал онкологічної клініки тривалий час перебуває у незмінній напруженості, яка пов’язана зі специфікою роботи у закладі, а це, ймовірно, зумовлює виснаження функціональних його можливостей, в даному випадку працівників середньої медичної ланки. Як реактивна, так і особистісна тривожність у них є помірною, з наближенням їх показників до високого рівня.

УДК 614.25:616.89-008.438.44:341.31 (477)

Мета роботи – вивчити особливості психоемоційного стану у середнього медичного персоналу в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували результати соціологічного опитування 170 осіб середнього медичного персоналу клініки з надання швидкої та невідкладної медичної допомоги з використанням опитувальника Спілбергера та дані наукової літератури. Використано такі методи: системного підходу, бібліосемантичний, соціологічний, медичної статистики. Результати. Рівень реактивної тривожності серед середнього медичного персоналу закладу охорони здоров’я, де проводилось опитування, значно перевищував 30 балів (47,19±0,63), тобто був помірно високим. Аналогічні зміни були виявлені і в оцінці особистісної тривожності: середня кількість балів склала 48,19±0,59% і коливалася від 31 до 75 балів. Порівняння отриманих даних за статтю виявило, що високий рівень реактивної тривожності констатовано у 61,90% чоловіків, і він становив 51,38±2,38 бали. У жінок, які становлять основну частку середнього медичного персоналу закладу, результат був таким: висока тривога спостерігалася у 57,72% респондентів із середнім балом 53,12±0,90. Особистісна тривожність у жінок перевищувала таку у чоловіків: 48,44±0,62 проти 46,43±1,72 балів. Висновки. Встановлено, що як реактивна, так і особистісна тривожність середнього медичного персоналу була помірно-високою з переважанням у жінок. У чоловіків особистісна тривожність була нижчою за реактивну тривогу. У жінок спостерігалась протилежна особливість – переважання особистої тривожності над реактивною. Це певною мірою характеризує особливості умов праці респондентів, а конституційні особливості людини зумовлюють схильність сприймати психологічні навантаження у широкому діапазоні ситуацій.

Глобальні тенденції соціально-економічного розвитку, загострення міжнародної  конкуренції, рух у напрямі євроінтеграції, соціальні стреси (пандемія COVID-19, війна) ставлять перед системою охорони здоров’я України принципово нові завдання, серед яких вагоме місце належить підвищенню ролі управлінського персоналу. З метою встановлення зв’язку між психічним здоров’ям медичних працівників та майбутніх медиків і соціальними перетвореннями та потрясіннями нами запропоновано проведення комплексу опитувань, який включає чотири анкети:
 Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя», призначений для виміру  виразності основних складових психологічного благополуччя (це адаптований українською мовою варіант англомовної методики «The scales of psychological wellbeing», розроблений К. Ріфф);
 Шкала тривоги Спілбергера (State-Trait Anxiety Inventory, STAI) є інформативним способом самооцінки рівня тривожності в даний момент (реактивної тривожності як  стану) та особистісної тривожності (як стійкої характеристики людини);
 Опитувальник із самооцінки стану психічного здоров’я (адаптований українською  мовою опитувальник «The Mental Health Quality of Life Questionnaire MHQoL-7D»);
 Опитувальник з визначення та оцінки рівня впливу окремих детермінант на стан  психічного здоров’я (власна розробка).
Дані дослідження дадуть можливість оцінити стан психічного здоров’я, розібратися у  феномені тривоги, оцінити параметри реактивності особистості в сенсі її заглибленості в дійсність, оцінити активність особистості в плані її характерологічних властивостей, визначити та оцінити рівень впливу на нього окремих детермінант, удосконалити систему моніторингу й оцінювання стану психічного здоров’я медичних працівників, керівників закладів охорони та студентів медичних вузів.