УДК 618.173:616.89-008.1:616.895-036.12

Актуальність. Стаття  розкриває  мало  досліджену  тему  впливу  зниження  рівня жіночих гормонів на процес старіння головного мозку, появу когнітивних порушень, розвитку деменції та хвороби Альцгеймера. І хоча в суспільстві менопауза все ще переважно  асоціюється  з  припливами  та  порушеннями  психоемоційного  стану, когнітивні розлади у жінок середнього віку є однією з частих причин звернення до сімейного лікаря, невролога, психіатра та гінеколога.

Мета  роботи –  звернути  увагу  лікарів  різних  спеціальностей  для  вчасного надання  науково  обгрунтованих  рекомендацій  щодо  покращення  когнітивних функцій  у  жінок  під  час  періоду  менопаузального  переходу  до  постменопаузи. Спонукати  науково-лікарську  спільноту  давати  рекомендації  щодо  коригованих факторів ризику когнітивного зниження таких як ожиріння, цукровий діабет, куріння, підвищений  рівень  холестерину  та  гіпертонічна  хвороба.  Акцентувати  увагу гінекологів щодо можливого призначення замісної гормонотерапії після настання хірургічної  менопаузи,  щоб  знизити  ризик  виникнення  хвороби  Альцгеймера та хвороби Паркінсона у жінок.

Матеріали  та  методи.  На  основі  огляду  сучасних  даних  за  темою  нашого дослідження  були  проаналізовані  оригінальні  статті,  метааналізи  та  літературні  джерела.  Нами  були  використані  нейроендокринологічні,  біохімічні, нейровізуалізаційні дослідження.

Результати та їх обговорення. Під  час  менопаузального  переходу  приблизно половина жінок повідомляють про проблеми з пам’яттю та концентрацією уваги, наприклад,  не  можуть  згадати,  куди  вони  клали  речі,  що  їм  говорили  люди, та  що  вони  говорили  іншим.  Згідно  з  дослідженнями  вербальна  пам’ять  і  вербальне  навчання  знижуються  від  пременопаузи  до  перименопаузи,  незалежно від  віку  та  інших  потенційних  факторів.  Інші  дослідники,  які  визначили  взаємозв’язок з рівнем фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) та когнітивними здібностями,  дійшли  висновку,  що  психомоторна  швидкість,  робоча  пам’ять,  зміна налаштувань  і  продуктивність  зорової  пам’яті,  покращилися  в  постменопаузі у порівнянні з ранньою або пізньою перименопаузою, хоча плавність мовлення залишилася на тому ж рівні.

Нейровізуалізаційно  підтверджені  атрофічні  зміни  головного  мозку  у  жінок з  природньою  та  хірургічною  менопаузою  стимулюють  лікарів  до  призначення замісної  гормональної  терапії  та  скринінгу  когнівних  порушень.  Так,  у  жінок з  хірургічною  менопаузою  спостерігається  атрофія  мигдалеподібного  тіла та гіпокампу порівняно з жінками з фізіологічною менопаузою, що можна вважати своєрідним  біологічним  маркером.  Жінки  в  постменопаузі  становлять  понад 60%  від  усіх  хворих  на  хворобу  Альцгеймера  (ХА)  у  світі.  Нові  дані  вказують на  синергічний  ефект  APOE4  генотипу  і  жіночої  статі,  які  разом  підвищують ризик ХА.

Висновки.  Менопауза,  як  ознака  завершення  репродуктивного  періоду  в  житті кожної  жінки,  не  обмежується  лише  припливами  та  зниженням  настрою. Вона  також  супроводжується  когнітивними  проблемами,  які  пов’язують  із  коливанням  рівня  гормону  естрадіолу.  Хірургічну  менопаузу  також  пов’язують з вищим ризиком розвитку ХА, депресії та хвороби Паркінсона. Згідно з даними нейровізуалізації,  у  жінок,  які  перенесли  хірургічну  менопаузу,  виявляються структурно  інші  зміни  в  головному  мозку  у  порівнянні  з  жінками,  що  мали фізіологічну менопаузу, зокрема атрофія мигдалеподібного тіла та гіпокампу.

Background.  This  article  explores  the  under-investigated  topic  of  how  declining levels of female sex hormones affect brain aging, the onset of cognitive impairment, and  the  development  of  dementia  and  Alzheimer’s  disease.  Although  menopause is still widely associated in public discourse with hot flashes and violation of psychoemotional   state,   cognitive   complaints   have   become   a   common   reason   for middle-aged  women  to  seek  care  from  family  physicians,  neurologists,  psychiatrists, and gynecologists.

Purpose –  To  draw  the  attention  of  doctors  of  various  specialties  to  timely  provide scientifically  based  recommendations  on  improving  cognitive  functions  in  women during  the  menopausal  transition  to  postmenopause.  To  encourage  the  scientific and  medical  community  to  provide  recommendations  on  modifiable  risk  factors  for cognitive  decline  such  as  obesity,  diabetes  mellitus,  smoking,  hypercholesterolemia and  hypertension.  To  focus  the  attention  of  gynecologists  on  the  possible  prescribe of  hormone  replacement  therapy  after  the  onset  of  surgical  menopause  to  reduce the risk of Alzheimer’s disease and Parkinson’s disease in women.

Materials and Methods.  Based  on  a  review  of  current  data  on  the  topic  of  our  study, original articles, meta-analyses, and literature sources were analyzed. We used neuroendocrinological, biochemical, and neuroimaging studies.

Results.  During  the  menopausal  transition,  approximately  half  of  women  report difficulties with memory and attention. Studies have demonstrated that verbal memory and  learning  decline  during  the  transition  from  premenopause  to  perimenopause, independent   of   age   and   other   potential   confounding   variables.   Other   studies examining  the  relationship  between  follicle-stimulating  hormone  (FSH)  levels  and cognitive   function   have   found   that   psychomotor   speed,   working   memory,   task switching,  and  visual  memory  performance  improve  in  the  postmenopausal  phase compared to early or late perimenopause, while verbal fluency remains unchanged. Neuroimaging-confirmed atrophic changes in the brains of women undergoing natural or  surgical  menopause  have  prompted  clinicians  to  consider  hormone  replacement therapy (HRT) and cognitive screening. Women who experience surgical menopause exhibit  more  pronounced  atrophy  of  the  amygdala  and  hippocampus  compared to those with physiological menopause – changes that may serve as biological markers. Postmenopausal women account for more than 60% of all Alzheimer’s disease (AD) cases  worldwide.  Emerging  evidence  highlights  a  synergistic  effect  between  the APOE4  genotype  and  female  sex,  which  together  significantly  increase  the  risk of developing AD.

Conclusions.  Menopause,  as  a  marker  of  the  end  of  the  reproductive  period  in a woman’s life, is not limited to vasomotor symptoms and mood changes. It is also accompanied by cognitive difficulties, which are associated with fluctuations in estradiol hormone levels. Surgical menopause is also linked to an increased risk of Alzheimer’s disease,  depression,  and  Parkinson’s  disease.  Neuroimaging  studies  demonstrate that women who have undergone surgical menopause exhibit structurally distinct brain  changes  compared  to  those  experiencing  natural  menopause,  notably  atrophy of the amygdala and hippocampus.

Мета огляду: вивчення теми фертильності, вагітності та застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у пацієнтів із розсіяним склерозом (РС). Для досягнення мети виконано аналіз наукових джерел із міжнародних медичних баз даних.

Аналіз літературних даних. РС – це хронічне запальне демієлінізувальне захворювання центральної нервової системи, що найчастіше вражає молодих людей репродуктивного віку. Дослідження в цій сфері є важливими з огляду на те, що середній вік встановлення діагнозу РС в Україні становить приблизно 31–34 роки, тобто пацієнти перебувають у процесі прийняття важливих рішень щодо подальшого способу життя та планування сім’ї.

Згідно з даними сучасних досліджень, РС не впливає на перебіг вагітності та не пов’язаний з акушерськими патологіями. Проте пацієнтки часто змушені відкладати своє бажання завагітніти у зв’язку з ризиками прийому препаратів для хворобо-модифікувальної терапії (ХМТ), необхідністю стабілізації захворювання поряд зі зниженням його радіологічної активності. Важливо також враховувати наявність сексуальної дисфункції у пацієнтів із РС, зокрема в чоловіків, що часто негативно впливає на чоловічу фертильність і потребує вчасної діагностики та лікування. Наприклад, при розладах еякуляції можна застосовувати біопсію яєчка для забору сім’яної рідини.

Проаналізовано алгоритм належного консультування перед зачаттям для обох партнерів. Водночас важливим є використання мультидисциплінарного підходу, який передбачає прийняття пацієнтом рішень спільно з неврологом та гінекологом, що дозволяє сформувати найбільш обґрунтовані висновки щодо планування вагітності. Зокрема, з огляду на періоди виведення основних препаратів ХМТ було визначено препарати, які можна використовувати під час вагітності.

Висновки. Жінки з РС частіше потребують застосування ДРТ, ніж загальне населення. Це пов’язано з більш пізнім віком планування вагітності та непліддям. У зв’язку з цим було детально розглянуто методики екстракорпорального запліднення та кріоконсервації ооцитів як найбільш ефективні види ДРТ для пацієнток із РС.

Objective of the review: to study the topic of fertility, pregnancy and assisted reproductive technologies (ART) in patients with multiple sclerosis (MS). The analysis of scientific literature in international medical databases was performed. Analysis of literary data. MS is a chronic inflammatory demyelinating disease of the central nervous system that most often affects young people of reproductive age. Research in this area is important given that the average age of MS diagnosis in Ukraine is approximately 31–34 years. As a result, patients are in the process of making important decisions about their future lifestyle and family planning. According to the data of modern research, MS does not affect the course of pregnancy and is not associated with obstetric pathologies. However, patients are often forced to postpone their desire to become pregnant due to the risks of taking drugs for disease-modifying therapy (DMT), the need to stabilize the disease along with reducing its radiological activity. It is also important to consider the presence of sexual dysfunction in patients with MS, particularly in men, which often negatively affects male fertility and requires timely diagnosis and treatment. For example, in case of ejaculation disorders, a testicular biopsy or electroejaculation can be used to collect seminal fluid.

The algorithm of proper counseling before conception for both partners was analyzed. It is important to use a multidisciplinary approach for joint decision-making of the patient with both a neurologist and a gynecologist, which allows for the formation of the most reasonable conclusions regarding pregnancy planning. In particular, the elimination periods of the main DMT drugs are discussed and drugs that can be used during pregnancy are specified.

Conclusions. Women with MS are more likely to need AR than the general population. This is associated with a later age of pregnancy planning and infertility. In this regard, the method of in vitro fertilization and cryopreservation of oocytes as the most effective types of ART for patients with MS was considered in deail.

УДК 618.ІІ-006.2-085

Резюме. Актуальність. Генітальний ендометріоз є однією з найактуальніших проблем сучасної гінекології. Розглядаючи оксидативний стрес як патогенетичну ланку ендометріозу, ми вважаємо обґрунтованим застосування в лікуванні комбінованого препарату, який містить супероксиддисмутазу, ресвератрол і цинк.

Мета роботи: оцінити ефективність лікування генітального ендометріозу, доповненого застосуванням супероксиддисмутази, ресвератролу і цинку з урахуванням провідних патофізіологічних ланок патології.

Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 37 жінок репродуктивного віку з генітальним ендометріозом. Лікування жінок першої групи проводилося відповідно до настанови Guideline Development Group, GDG. 39 жінок другої групи додатково отримували препарат із вмістом супероксиддисмутази, ресвератролу і цинку. До групи контролю увійшли 30 здорових жінок. Проводили визначення показників стану процесів перекисного окиснення ліпідів за вмістом у сироватці крові пацієнток дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та антиоксидантної системи захисту за вмістом супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази. Для моніторингу якості життя пацієнток проводили оцінку больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою. Статистична обробка одержаних даних проводилася за допомогою стандартного пакета програм StatSoft Statistіca for Windows 13.0.

Результати. Оцінка больового синдрому в пацієнток другої групи показала, що больовий синдром у жінок з першою стадією захворювання повністю зник, серед хворих з другою стадією у 8 жінок відзначалося зникнення болю, у 3 — зменшення із сильного до слабкого болю, при третій стадії у 5 жінок біль зник зовсім, у 4 — зменшився із сильного до слабкого, в однієї жінки зменшився з нестерпного болю до слабкого. Усі пацієнтки другої групи відзначали зменшення болю при статевому житті, а при першій стадії — його відсутність, підвищення працездатності (r = 0,64; p < 0,01), зниження дратівливості й нервозності в перименструальний період (r = –0,59; p < 0,05) і в цілому задоволення результатом лікування. Побічних ефектів не відзначалося в жодної пацієнтки.

Висновки. Удосконалення лікувальної тактики генітального ендометріозу шляхом доповнення терапії супероксиддисмутазою, ресвератролом і цинком є патогенетично обґрунтованим, оскільки чинить значний позитивний вплив на систему «перекисне окиснення ліпідів — антиоксидантна система захисту» порівняно з традиційною схемою лікування.

Abstract. Background. Genital endometriosis is one of the most urgent problems of modern gynecology. Considering oxidative stress as a pathogenetic link of endometriosis, we believe it reasonable to use a combined drug containing superoxide dismutase, resveratrol, and zinc. The purpose of the work was to evaluate the effectiveness of the treatment for genital endometriosis supplemented with the use of superoxide dismutase, resveratrol, and zinc, taking into account the leading pathophysiological links of the pathology.

Materials and methods. Thirty-seven women of reproductive age with genital endometriosis were under observation. Treatment in the first group was carried out in accordance with the Guideline Development Group recommendations. Thirty-nine women of the second group additionally received a drug containing superoxide dismutase, resveratrol, and zinc. The control group included 30 healthy women. The state of lipid peroxidation processes was assessed by the level of diene conjugates and malondialdehyde in the blood serum and the antioxidant defense system by the content of superoxide dismutase and glutathione peroxidase. To monitor the patients’ quality of life, pain syndrome was studied using the Visual Analogue Scale. Statistical processing of the obtained data was carried out by means of the standard StatSoft Statistica for Windows 13.0 program package.

Results. The assessment of the pain syndrome in the second group showed that it completely disappeared in women with the first stage of the disease. Among patients with the second stage, pain disappeared in 8 cases, 3 patients had a decrease from severe to mild pain. At the third stage, pain disappeared completely in 5 women, in 4 cases, it decreased from severe to mild, and in one woman, the pain decreased from unbearable to mild. All patients of the second group noted a decrease in pain during intercourse, and in the first stage — its absence, an increase in work capacity (r = 0.64, p < 0.01), a decrease in irritability and anxiety in the perimenstrual period (r = –0.59, p < 0.05) and overall satisfaction with the treatment result. Side effects were not noted in any of the patients.

Conclusions. Improving treatment for genital endometriosis by supplementing therapy with superoxide dismutase, resveratrol, and zinc is pathogenetically justified, as it has a significant positive effect on the lipid peroxidation and antioxidant defense system, compared to the traditional treatment regimen.