Acne (acne vulgaris) is a chronic relapsing skin condition, which occupies one of the leading places in the structure of dermatopathology, especially in young people of working age; it is a common cause of persistent scarring and negatively affects the psycho-emotional state of patients, their quality of life and performance at work. In the scientific works of domestic and foreign authors, there are indications of the relationship between the development, clinical course and severity of acne with the state of microbiota of the skin.
Objective. To study and evaluate the degree of changes in the microbiocenosis of the skin in patients with acne, depending on their clinical course.

УДК: 616.5-039.77-085.849.19

Мета роботи. Вивчити можливості, ефективність та доцільність застосування лазерних технологій для вирішення деяких дерматоестетичних проблем пацієнтів.
Матеріали і методи. Проаналізовано та представлено результати терапії з використанням апарату Nordlys, принцип роботи якого заснований на теорії селективного фототермолізу. Для визначення ефективності лікування визначали дерматологічний індекс якості життя.
Результати та обговорення. Під спостереженням перебувало 118 пацієнтів (42 чоловіка і 76 жінок віком від 18 до 65 років) з різними дерматоестетичними проблемами. Для лікування куперозу, розацеа, акне і гіперпігментацій використовували вузькоспектрові IPL технології Nordlys. Внаслідок проведеного комплексного лікування з використанням лазеротерапії у пацієнтів всіх груп вірогідно покращилися показники дерматоестетичної якості життя: у хворих з куперозом та розацеа на 48,75% та 72,71%, акне та постакне – на 77,87% та 72,07%, поверхневими та глибокими пігментаціями – на 40,49 % та 50,98 %, (р <0,001).
Висновки. Лазеротерапія в комплексному лікуванні хворих з дерматоестетичними проблемами дозволяє зменшити клінічні прояви дерматозів, усунути деякі чинники розвитку та призводить до вірогідного (р<0,05) покращення показників якості життя.
Ключові слова: лазеротерапія, купероз, розацеа, акне, гіперпігментація, дерматологічний індекс якості життя.

УДК: 616. 517-085.381.4-036

Враховуючи останні дані відносно проблеми псоріазу, а саме: наявність цілої низки нез’ясованих ланок етіопатогенезу, можлива системність порушень функціонального стану імунної системи, щитоподібної залози та мікробного пейзажу шкіри, неможливість досягнення тривалої і контрольованої ремісії, свідчить про актуальність і доцільність подальшого вивчення дерматозу, що сприятиме покращенню якості життя пацієнтів за рахунок застосування відповідних засобів терапевтичної корекції.
Мета роботи. Вивчення мікробного пейзажу шкіри і імуно-ендокринних показників та підвищення ефективності лікування у хворих з різним клінічним перебігом псоріазу шляхом застосування вузькоспектральної фототерапії.
Матеріали та методи. Під нашим спостереженням знаходилось 46 хворих на псоріаз (27 чоловіків і 19 жінок) у віці від 18 до 67 років. Групу контролю утворили 15 здорових осіб bзіставних за статтю та віком. У хворих на псоріаз визначались рівні IL-4, IL-8, IL-10, TNFα, автоантитіл до тиреопероксидази (ТПО) і тиреоглобуліну (ТГ), мікробна флора шкіри.
Результати. Виявили, що традиційні терапевтичні засоби не мають достатній коригуючий вплив на імуно-мікробіологічні порушення, а застосування вузькоспектральної фототерапії показало, що вона має акцентований коригуючий вплив на продукцію цитокінів і модулюючу дію на вміст автоантитіл до ТПО і ТГ та стан аутомікрофлори шкіри вогнищ ураження у хворих на псоріаз.
Висновки. Застосування УФВ (311 нм) у пацієнтів з псоріазом дозволяє підвищити ефективність лікування та лімітувати клінічні прояви у вигляді досягнення ремісії, значного покращення стану хворих при відсутності негативних динамічних змін.
Ключові слова: псоріаз, етіопатогенез, мікробний пейзаж шкіри, імуно-мікробіологічні порушення, фототерапія.