УДК 615.12:339.162(477.74)

Мета роботи. З погляду фізичної доступності вивчити якість фармацевтичної допомоги населенню Одеської області до і після адміністративно-територіальної реформи.

Матеріали  і  методи.  Матеріалом  дослідження були  дані Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами станом на 30.04.2020 р. та 30.04.2021 р.  Використано методи математичної статистики та наукового узагальнення.

Результати  й  обговорення. Встановлено, що до адміністративно-територіальної реформи (станом на 30.04.2020 р.) фармацевтична допомога в Одеській області надавалася лише у 14,5 % населених пунктах через 1174 аптек та аптечних пунктів (далі аптечні заклади). При цьому 82,0 % аптечних закладів від загального їх числа знаходилися в адміністративних центрах, зокрема 53,6 % − в м. Одеса. Варто зауважити,  що тільки 18,0 % аптечних закладів функціонувало у нечисленних і віддалених населених пунктах. Після адміністративно-територіальної реформи фармацевтичну допомогу (станом на 30.04.2021 р.) в Одеській області надавало 1515 аптечних закладів, які розташовані у 15,6 % населених пунктів. В адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, було 89,9 % аптечних закладів, зокрема в Одеській об’єднаній територіальній громаді, тобто в м. Одеса, було 54,3 % аптечних закладів. Не залученими фармацевтичною допомогою були 84,4 % населених пунктів.

Висновки. Показано, що надання фармацевтичної допомоги в Одеській області після адміністративно-територіальної реформи дещо покращилося, бо число населених пунктів, де вона надавалася через аптечні заклади зросла з 14,5 до 15,6 %. Своєю чергою, в адміністративних центрах, включаючи центри об’єднаних територіальних громад, число аптечних закладів зросло з 1484 до 1515, тобто майже на 2,1 %. Проте фармацевтична допомога доступна лише для жителів 15,6% нечисленних і віддалених населених пунктів на відміну від 18,0 % до адміністративно-територіальної реформи.

Жителі нечисленних і віддалених населених пунктів (НВНП) у порівнянні з населення міст, селищ та великих сіл зазнають обмежень щодо ФД, яке
обумовлене розбіжністю соціально-економічних перспектив наявної у них інфраструктури та реальних потреб у ФД. За аналогією з медичною
допомогою [1] державне забезпечення рівного доступу до ФД жителів НВНП потребує координації органів влади на різних рівнях: вертикальних – між місцевими адміністраціями і центральними органами влади, а також горизонтальних – партнерства та співпраці між об’єднаними територіальними громадами (ОТГ). Науковий аналіз особливостей надання ФД жителям НВНП як за часів радянського періоду, так і
незалежності України, а також за кордоном неодноразово здійснювався вітчизняними дослідниками [2-6]. Проте наболілість проблеми подолання нерівності ФД міських і сільських жителів обумовлює посилений інтерес до наукового обґрунтування необхідних управлінських заходів
щодо її усунення

УДК 615.15:615.12: 616.9:614.46+316:001.8(477) 

Із початку карантину фармацевтичні фахівці, насамперед ті, що працюють в аптеках, перебувають на передовій у боротьбі з коронавірусною інфекцією COVID-19, і вони роблять усе можливе для надання якісної фармацевтичної допомоги.
Метою дослідження було вивчити думки фармацевтичних фахівців щодо організаційних особливостей їх роботи в аптеках під час карантину, пов’язаному з глобальною епідемією коронавірусної інфекції COVID-19. Використано методи анкетування, математичної статистики, узагальнення та інтерпретації результатів. Опитано 499 фармацевтичних фахівців із 25 регіонів України за виключенням неконтрольованих
Урядом територій. Дослідження проведено у період з 7 по 19 квітня 2020 р. З’ясовано тривожні очікування та песимістичні настрої фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19. Показано, що соціальне дистанціювання в аптеках насамперед спрямовано на обмеження кількості осіб, яких допускають в аптеку одночасно, далі – на встановлення в залі обслуговування захисного екрана (плівки), а також його планування. Вияснено, що фармацевтичним фахівцям аптек часто доводиться наражатися на неналежну поведінку відвідувачів. Виявлено збільшення фізичне навантаження фармацевтичних фахівців, основною причиною якого є особливості роботи з відвідувачами за соціального дистанціювання, а також знаходження значної їх частини під постійним психологічним тиском.
Встановлено ступінь занепокоєності фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19, забезпеченість їх різними заходами безпеки в аптеках, рівні агресивної поведінки з боку відвідувачів аптек, фізичного навантаження та знаходження під постійним психологічним тиском