Анотація. Мета. Вивчити зв’язок поміж морфологічними характеристиками інтракоронарних тромбів та ймовірністю досягнення адекватного кровоплину в інфаркт залежній коронарні артерії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегменту ST (STEMI) після первинного черезшкірного коронарного втручання (ПЧКВ). Матеріали і методи. У аналіз увійшло 98 пацієнтів з STEMI, яким в перші 12 годин від початку симптомів було проведено ПЧКВ і при мануальній тромбоаспірації отримано тромботичні маси. Останні було проаналізованом макро- та мікроскопово. За допомогою методу логістичної регресії з прогресивною селекцією було виявлено характеристики тромбів, що впливають на ймовірність досягнення адекватного кровотку. Результати. Із сукупності факторів, досліджених у ході виконання роботи за методом логістичної регресії, було виокремлено 5 чинників, що при поєднаній дії мають вплив на ймовірність досягнення кровотоку ТІМІ 3 після ПЧКВ: старі тромби, пошарова структура, мікроканали, запальний інфільтрат на периферії та білі тромби. Висновки. Будова інтракоронарного тромбу має суттєвий зв’язок з ймовірністю досягнення адекватного кровотоку по інфарктзалежній коронарній артерії. Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегменту ST, первинне черезшкірне коронарне втручання, інтракоронарні тромби.
Інфаркт міокарда щороку забирає життя мільйонів людей на нашій планеті. Дедалі частіше ішемічне ураження серця діагностується в молодих працездатних людей, що є значною медико-соціальною проблемою. Основним методом лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) є черезшкірні коронарні втручання. Метою дослідження було оптимізувати можливості прогнозу STEMI після первинних черезшкірних коронарних втручань. Матеріали та методи. У дослідження було включено 98 пацієнтів із STEMI, яким у межах реваскуляризації було проведено мануальну тромбоаспірацію та отримано достатній для гістологічного аналізу об’єм матеріалу. Тромби було досліджено макро- та мікроскопово. Прогноз оцінювали за ймовірністю виникнення великих коронарних подій (смерть, інфаркт міокарда, реваскуляризація, поновлення ангінозних болів). Для виокремлення чинників, які при поєднаній дії мають достовірний вплив на дану ознаку, ми застосували покроковий метод логістичної регресії з прогресивною селекцією (Forward). Для оцінки рівня правдоподібності отриманої моделі ми проводили аналіз псевдо R-квадрата Наджелькеркеса (pseudo R-square Nagelkerkes) – аналог R-квадрата для лінійної регресії. Результати. За два роки спостереження великі коронарні події виникли в 34 (34,69%) пацієнтів. Після проведення аналізу отриманих даних, було виокремлено чотири характеристики тромбів, що при поєднані мають вплив на розвиток досліджуваної кінцевої точки. Це були: старі тромби, наявність мікроканалів, запальної інфільтрації та макроскопово змішані. Отримана формула мала такий вигляд: Z = 0,5•V2 – 0,04•V1 – 0,1•V3 + 1,77•V4 – 1,51, де V1 – старі тромби; V2 – наявність мікроканалів; V3 – запальна інфільтрація; V4 – макроскопово змішані тромби. Висновки. Аналіз морфологічних особливостей інтракоронарних тромбів дає змогу оцінити віддалений прогноз пацієнтів з STEMI. Ключові слова: STEMI, реваскуляризація, черезшкірні коронарні втручання, прогноз.