Мета цього дослідження – вивчення впливу співвідношення тригліцеридів до холестерину ліпопротеїнів високої густини (ТГ/ХС ЛПВГ) на функцію ниркового алотрансплантата.

Матеріали та методи. Проаналізовано результати лабораторних досліджень 77-ми пацієнтів, що їм виконано алотрансплантацію нирки. До першої групи спостереження (три місяці після операції) увійшли 50 пацієнтів, до другої (шість місяців після алотрансплантації) –  32 пацієнти.
У кожній із цих груп виконаний кореляційний аналіз між співвідношенням ТГ/ХС ЛПВГ та показниками швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ).
Кожна з аналізованих груп була поділена на три підгрупи за рівнем співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ, де підгрупа І відповідала найнижчим значенням, а підгрупа ІІІ – найвищим. Виконане порівняння показників ШКФ між цими підгрупами.

Результати. При виконанні кореляційного аналізу в обох групах був виявлений слабкий негативний зв'язок між співвідношенням ТГ/ХС ЛПВГ та показниками ШКФ (у першій групі коефіцієнти кореляції Спірмена та Кендала становили: r = -0.301 та r = -0.213 відповідно, тоді як у другій групі відповідні показники становили: r = -0.254 та r = -0.162).
Додатковий аналіз засвідчив, що в першій групі пацієнти з найвищими значеннями співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ (підгрупа ІІІ) мали вірогідно нижчі показники ШКФ порівняно з підгрупою І (t = 2.46; p = 0.02). У другій групі статистично значущих відмінностей у показниках ШКФ між підгрупами виявлено не було (t = 1.46; p = 0.15).
Обговорення. Механізми зниження ШКФ на тлі дисліпідемії у ниркових алотрансплантатах, імовірно, аналогічні до механізмів, що простежуються у власних нирках. До потенційних патогенетичних чинників належать ішемічно-реперфузійне ушкодження, імунологічні реакції, а також нефротоксичний вплив імуносупресійної терапії. Ці фактори можуть посилювати дисліпідемічний ефект та погіршувати функціональні результати алотрансплантації. Для точнішого визначення клінічної значущості цих механізмів необхідні подальші дослідження.

Висновки. Співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ не може бути визначене як незалежний чинник ризику погіршення функції ниркового алотрансплантату через 3 та 6 місяців після трансплантації. Необхідно провести подальші дослідження для вивчення впливу співвідношення ТГ/ХС ЛПВГ на функцію трансплантованої нирки.

УДК: 616.61-089.843

Вступ. Гіпотермічна машинна перфузія (ГМП) є ефективним інструментом протекції органу від ішемічно-реперфузійного ушкодження. На жаль, чітких даних про тривалість безпечного часу ішемії при трансплантації нирки з використанням ГМП обмаль. Ми презентуємо випадок першого в Україні використання ГМП при трансплантації нирки, як приклад його ролі в розширенні логістичних можливостей центру трансплантації.
Опис випадку. В центрі трансплантації у місті Львові була проведена трансплантація нирки від донора-трупа. Вилучення органів проводилось у місті Одеса. Зважаючи на тривалий час ішемії було використано ГМП. Загальний час ішемії склав 23,5 години, проте жодних симптомів ішемічно-реперфузійного ушкодження виявлено не було. Ранній післяопераційний період пройшов без ускладнень.
Висновки. Загальний час ішемії з використанням ГМП тривалістю близько 24 годин може бути безпечним, проте це питання потребує подальших досліджень.