ABSTRACT

Aim: To investigate the impact of cardiovascular risk factors and depressive symptoms on endothelial function in patients undergoing ambulatory cardiac rehabilitation.

Materials and Methods: The study included 98 patients (63 men and 35 women, mean age 49±6 years), who were divided into two groups: Group I – patients with stage I–II arterial hypertension (n=53), and Group II – patients without hypertension (n=45). Endothelial function was assessed using flow-mediated dilation (FMD) of the brachial artery via ultrasound (Samsung H-60, 7 MHz linear probe). The presence and severity of depression were assessed using the HADS scale. All patients completed a structured outpatient cardiac rehabilitation program including aerobic training, psychological support, pharmacological therapy, nutritional counseling, and educational sessions.

Results: Patients with hypertension (Group I) demonstrated significantly lower endothelium-dependent and endothelium-independent vasodilation compared to Group II (p<0.05). Clinically significant depression was observed in 35% of hypertensive patients at baseline and in 11% of patients in Group II. After rehabilitation, no cases of clinically significant depression were observed in either group, with affected patients shifting to the subclinical depression category. No statistically significant correlation was found between the severity of depressive symptoms and endothelial function parameters.

Conclusions: The presence of hypertension is associated with impaired endothelial function and a higher prevalence of depressive symptoms. A comprehensive outpatient cardiac rehabilitation program, integrating physical, psychological, pharmacological, nutritional, and educational interventions, contributed to a significant reduction in depressive symptoms and improvement in patients’ psychoemotional status. These findings support the inclusion of psychosocial interventions in routine cardiovascular care.

KEYWORDS: cardiac rehabilitation; endothelial dysfunction; arterial hypertension; depression; cardiovascular risk factors

УДК: 616.831–005.1–036.12–02

Формування гормонального дефіциту, психоемоційна нестабільність та вегетативні дисфункції, порушення діяльності серцево-судинної та інших провідних систем організму, а також суттєві зміни метаболізму, можуть негативно впливати на стан здоров’я та сприяти розвитку атеросклеротичного процесу. Основою для розробки комплексної програми фізичної реабілітації даної категорії хворих були результати аналізу наукової літератури та первинного обстеження пацієнток з хронічною ішемією мозку, що виявили значні порушення в функціонуванні організму та недостатню ефективність існуючих програм лікувально-оздоровлювальної реабілітації.

УДК 616.831-005.1-036.12-02

Актуальність теми. Церебро-васкулярні захворювання в Україні та у світі посідають одне з перших місць за розповсюдженістю, смертністю та інвалідизацією, тому чимало лікарів та науковців зосереджують увагу на цій проблемі. За даними ВООЗ, у розвинених країнах світу щорічно реєструють від 100 до 300 інсультів на кожні 100 тисяч населення.

УДК 616.13/.14-008-06:[616.13-004.6:616.12-008.331.1

Актуальність. На сьогоднішній день в Україні налічується декілька мільйонів громадян з цереброваскулярною хворобою
(ЦВХ), що пов’язано з прогресуванням старіння населення, несприятливими економічними та екологічними умовами, нераці-
ональним харчуванням, гіподинамією. Проте, основною причиною розвитку ЦВХ є розлад кровотоку у речовині мозку, який
порушує механізм саморегуляції мозкового кровообігу, викликаючи кисневе голодування та негативно впливаючи на систем-
ний кровообіг. Тому проблема підвищення ефективості медичної і фізичної реабілітації пацієнтів з ЦВХ потребує вирішення
шляхом підбору комплексу дієвих відновних засобів з урахуванням її стадії і періоду захворювання, станом мозкового кровоо-
бігу, етапів реабілітації, що обумовлює актуальність напрямку дослідження.
Мета дослідження. Визначення морфофункціональних показників, стан центральної та церебральної гемодинаміки
обстежених пацієнтів з І–ІІ стадіями ЦВХ.
Методи дослідження. Теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, аналіз даних історії хвороби та амбу-
латорних карток, лабораторні методи, інструментальні методи дослідження – ЕКГ, УЗДГ магістральних артерій голови
та шиї, методи математичної статистики. Предмет дослідження – структура та зміст комплексної програми медичної
та фізичної реабілітації пацієнтів з ЦВХ І та ІІ стадій, визначення її впливу на функціональний стан організму.
Результати дослідження. Наведено результати обстеження функціонального стану гемодинамічних показників по
магістральних артеріях у 100 хворих з ЦВХ, що дасть можливість раціонально скорегувати комплекс реабілітаційних захо-
дів, враховуючи індивідуальні особливості та стадії перебігу хвороби. Визначено морфофункціональні показники, стан цен-
тральної та церебральної гемодинаміки обстежених пацієнтів з ЦВХ на грунті атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.
Висновок. Комплексна оцінка рівня структурних змін функціонального стану гемодинамічних показників по магістраль-
них артеріях голови пацієнтів з ЦВХ дасть можливість раціонально скоригувати комплекс реабілітаційних заходів, врахову-
ючи індивідуальні особливості, стадію перебігу хвороби та супутні захворювання.
Ключові слова: судинна система, цереброваскулярна хвороба, гемодинамічні порушення.