UDC 616.36-003.826-06-008.9:616.98:578.834.1

The combination of metabolic-associated liver disease starting with liver steatosis (MASLD) and coronavirus disease (COVID-19) in the clinic has not been sufficiently studied. We reviewed the literature on the combination of COVID-19 and liver steatosis in the Pubmed database and assessed the frequency of its manifestations in patients with COVID-19-associated community-acquired pneumonia of clinical group III by examining 22 inpatients aged 54.7±2.1 years. It was found that liver steatosis can either be a background condition or occur as a result of COVID-19 due to hepatocyte damage by the virus, excessive activation of the systemic inflammatory response, hypoxia, coagulopathy, endotheliitis, cardiac right ventricular failure, and drug-induced liver damage. Adverse effects on hepatocytes of high doses of glucocorticosteroids, azithromycin and several antiviral drugs have been described, which may be aggravated by taking them in combination with NSAIDs. Background liver disease is also important, as COVID-19 has been described to activate the persistence of hepatitis B and C viruses, and treatment of COVID-19 with massive doses of corticosteroids may affect viral replication. According to their own observations, 68% of inpatients with COVID-19-associated community-acquired pneumonia of clinical group III of mature age were diagnosed with MASLD, which was manifested by a heterogeneous structure with increased echogenicity (100%) with clear, even liver contours and non-expanded bile ducts and normal choledochus; moderate increase in liver size (92%), loss of liver vascular pattern (23%). At the same time, normal liver function tests and lipid metabolism were observed, moderate hyperglycaemia and a more pronounced inflammatory syndrome were noted. However, the course of pneumonia was more severe with lower oxygen saturation.

УДК 616.24-006.6-089.87+089.844+616.233-089.844

While the development of specific steatohepatitis-associated cardiomyopathy (SHACMP) in the context of fatty liver disease has been documented, it remains unclear whether any cardiac changes occur during the initial stage of fatty liver disease, known as metabolic-associated liver steatosis (LS).

Objective — to evaluate the characteristics of metabolism and electrical activity of the heart in patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic forms of coronary heart disease and concomitant liver steatosis.Materials and methods. 35 patients with chronic obstructive pulmonary disease, respiratory insufficiency stages I and II, coronary heart disease, atherosclerotic cardiosclerosis, and heart failure functional classes I and II, were examined. Their diagnosis and treatment were conducted in accordance with established protocols and international recommendations. Depending on the occurrence of LS, patients, matched for age, gender and lung function parameters, were divided into two groups: those suffering from it (n = 26) or not suffering from it (n = 9). Additionally, leptin level was determined, body mass index (BMI), leptin to BMI ratio, De Ritis ratio, hepatic steatosis index, glomerular filtration rate (according to MDRD) were calculated, and automatic ECG test was run. The results were processed statistically; the significance assumed at р < 0.05.

Results and discussion. It was established that LS was diagnosed in patients with a higher BMI and was accompanied by clear metabolic changes — higher values of leptin, leptin-to-BMI ratio, fasting blood glucose and total cholesterol levels. The criteria of LS are not only an increase in echogenicity and size of the liver, but also higher values of ALT, De Ritis ratio and hepatic steatosis index. According to the correlation analysis, the deterioration of the liver condition was accompanied by changes in the heart — tachycardia and a decrease in the angle of the QRS complex, which can be considered as signs of the development of SHACMP, characteri-zed by a prolongation of the PQ interval (р = 0.07) and a significant deviation of the angle of the QRS complex. Inflammation and endogenous intoxication are the leading mechanisms of progression of both LS and SHACMP.Conclusions. Patients with chronic obstructive pulmonary disease and chronic forms of coronary heart disease, alongside with liver steatosis, exhibit signs of steatohepatitis-associated cardiomyopathy caused by metabolic changes, inflammation and endogenous intoxication.

УДК 616.24:616-056.52]-06

Увага наукової спільноти приділяється вивченню нових маркерів перебігу хвороби, серед яких провідне місце посідають індекси, розраховані за стандартною гемограмою, що робить доступним їх використання у лікарській практиці. Оскільки всі клітини крові відіграють важливу роль у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та його ускладнень, ми вирішили розрахувати окремі гематологічні індекси, які
враховують вміст різних клітинних елементів та їх співвідношення.
Метою дослідження було проаналізувати показники гемограми й інтегральних гематологічних індексів у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ, яке поєднане з надмірною масою тіла й ожирінням. Обстежено 145 хворих із загостренням ХОЗЛ (96 чоловіків і 49 жінок), медіана віку ‒ 51 рік. За індексом маси тіла (ІМТ) ми поділили пацієнтів на 3 групи: з нормальною (n = 42; 1-ша група), надмірною (n = 41; 2-га група) масою тіла й ожирінням (n = 62; 3-тя група). Крім стандартних та інтегральних гематологічних показників (співвідношення гранулоцитів і моноцитів до лімфоцитів – ГМ/Лі, співвідношення лейкоцитів до ШОЕ – Л/ШОЕ; індекс еритроцитів – ІЕ), визначали С-реактивний білок (якісний тест) і функцію зовнішнього дихання (ФЗД) методом комп’ютерної спірометрії. Результати опрацьовано статистично, рівень істотності р < 0,05.
Встановлено, що в пацієнтів з ХОЗЛ та ожирінням істотно вищими були кількість еритроцитів (5,6 проти 5,3 х 1012/л; р = 0,005) та індекс анізоцитозу еритроцитів (14,8 проти 14,4 %; р = 0,02) та істотно нижчими, ніж за умов нормальної маси тіла, середній вміст гемоглобіну в еритроциті (34,0 проти 34,4 пг; р = 0,03) і середній об’єм еритроцита (81,5 проти 84,4 фл; р = 0,001). За умов ожиріння істотно вищим, ніж за умов нормальної маси тіла, був рівень лейкоцитів за рахунок гранулоцитів (8,6 проти 7,9 х 109 /л; 6,1 проти 5,2 х 109 /л; обидва р < 0,05), а зростання індексу анізоцитозу еритроцитів асоціювалось із важкістю перебігу ХОЗЛ (τ = 0,2; р = 0,03). Відношення ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростали за умов ожиріння (3,9 проти 2,5 у. о. за умов нормальної маси тіла; 1,0 проти 0,7 у. о.; усі р < 0,05), що корелювало зі зниженням об’єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1), життєвої ємності легень (ЖЄЛ) (за ГМ/Лі; τ1,2 = –0,1; р1 = 0,004; р2 = 0,02), форсованої ЖЄЛ (ФЖЄЛ) (за ГМ/Лі і Л/ШОЕ: τ1,2= –0,1; р1,2< 0,005) і пікової об’ємної швидкості видиху (ПОШв) (за Л/ШОЕ: τ = –0,1; р = 0,02), більш вираженим запаленням у бронхах із збільшенням вмісту лейкоцитів, епітелію бронхів та альвеолярних макрофагів у мокротинні (за ГМ/Лі: τ1,3= 0,3; р1,3< 0,0001; τ2= 0,2; р2= 0,0001; за Л/ШОЕ: τ1,2,3 = 0,2; р1 = 0,001; р2 = 0,002; р3 = 0,0003) і важчою легеневою недостатністю (ЛН) (за ГМ/Лі: τ = 0,2; р = 0,005). Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, наявністю емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції (τ1,2,3 = 0,3; р1 = 0,01; р2 = 0,003; р3 = 0,02) і підвищенням рівня глюкози натще (τ = 0,2; р = 0,04). Таким чином, ГМ/Лі та Л/ШОЕ істотно зростають за умов ожиріння, що супроводжується погіршенням показників ФЗД, більш вираженими запальним процесом у бронхах і ЛН. Підвищення ІЕ у пацієнтів з ожирінням асоційоване з тютюнопалінням, розвитком емфіземи легень, збільшенням вираженості бронхіальної обструкції та порушенням вуглеводного обміну.

Проблема антибіотикорезистентності (АР) є загрозливою для пацієнтів з хворобами дихальних шляхів (ДШ). Використання при лікуванні пневмоній низки антибіотиків, які можуть бути призначені у схемах для лікування туберкульозу (ТБ), створює передумови для формування хіміорезистентності (ХР) мікобактерії туберкульозу (МБТ).
Мета дослідження − аналіз наукової літератури щодо причин та факторів виникнення АР збудників поширених хвороб ДШ (пневмонія, ТБ).
Матеріали та методи. Проаналізовано інформацію з наукових публікацій, розміщених в базах даних «pubmed», «scopus», що стосувалась АР збудників пневмонії та ТБ.
Результати. Основними факторами, що спричиняють АР в країнах Європи, на сьогодні є: низька обізнаність громадськості і медичних фахівців щодо АР, можливість безрецептурної купівлі антибіотиків, використання залишків антибіотиків, призначення антибіотиків лікарями з метою попередити виникнення ускладнень хвороби, активна реклама фармацевтичної продукції, відсутність діагностичних тестів для виявлення поширених респіраторних інфекцій. Переважна більшість рецептів на антибіотики в амбулаторній практиці призначена для лікування інфекцій ДШ,
однак до 90% призначень є необґрунтованими. Факторами ризику АР збудників пневмонії можуть бути: супутні хвороби пацієнта (хронічна хвороба нирок, бронхолегеневі хвороби, хвороби печінки), попередня колонізація ротоглотки антибіотикорезистентними збудниками, ліжковий режим, вік до 2 років серед дітей. Лікар повинен бути настороженим щодо зараження M. tuberculosis і провести відповідну діагностику у пацієнтів із сумнівною пневмонією, особливо у дітей, людей похилого віку, пацієнтів з ВІЛ та супутньою патологією. Встановлено, що вік <65 років, проживання у великій сім´ї, лікування ТБ в анамнезі, контакт із хворими на ТБ, наявність в анамнезі госпіталізації та відвідування медичних закладів, коінфекція ТБ/ВІЛ, шкідливі звички (тютюнопаління, вживання алкоголю), рівень глікозильованого гемоглобіну ˃ 7%, є факторами ризику розвитку ХР ТБ у дорослих. Факторами ризику позалегеневого ХР ТБ у дітей є вік < 1 року, проживання у селі, малозабезпеченість сімей, контакт з бактеріовиділювачами стійких штамів MБТ, відсутність вакцинації БЦЖ, супутня патологія.
Висновки. Для зниження поширеності АР збудників хвороб ДШ слід розробити чіткі алгоритми з призначення антибіотиків, навчати пацієнтів правильному їх використанню, вдосконалювати методи діагностики поширених інфекцій. Для подолання ХР ТБ необхідно вчасно виявляти хворих і блокувати передачу інфекції, розробляти чіткі алгоритми контролю за виявленням і лікуванням ХР ТБ в групах ризику, наприклад серед пацієнтів з цукровим діабетом, інтенсифікувати розроблення препаратів з новими механізмами дії, ініціювати тестування для виявлення ТБ у групах ризику із сумнівною пневмонією.

Introduction. The problem of antibiotic resistance (AR) is threatening for patients with respiratory tract diseases (RTD). The use of antibiotics in the treatment of pneumonia, which can be prescribed in the schemes for the tuberculosis (TB) treatment, creates the prerequisites for the formation of chemoresistance (CR) of mycobacterium tuberculosis (MBT). The purpose of our research is to analyze the scientific literature on the causes and factors of the occurrence of AR of the сommon RTD pathogens (pneumonia, tuberculosis).
Materials and methods. The information on AR of pneumonia and tuberculosis causative agents obtained from scientific publications published in the «pubmed» and «scopus» databases has been analyzed.
Results. The main factors causing AR in European countries today are: low awareness of the public and medical professionals about AR, over-the-counter purchase of antibiotics, use of antibiotic residues, the desire of doctors to avoid complications of the disease, advertising of pharmaceutical products, frequent lack of diagnostic tests to detect common infections. The vast majority of antibiotic prescriptions in ambulatory practice are for the treatment of respiratory tract infections, but up to 90% of them are unwarranted. Сoncomitant diseases of the patient (chronic kidney disease, bronchopulmonary diseases, liver diseases), previous colonization of the oropharynx with AR pathogens, bedridden state, age up to 2 years can be risk factors for AR of pneumonia pathogens. The physician should be alert for M. tuberculosis infection and perform appropriate diagnosis in patients with suspected pneumonia, especially in children, the elderly, and patients with HIV and comorbidities. It has been established that less than 65 years of age, living in a
large family, history of TB treatment, contact with TB patients, history of hospitalization and visits to medical institutions, TB/HIV
co-infection, bad habits (smoking, alcohol consumption), glycosylated hemoglobin level ˃ 7% were risk factors for chemoresistant TB in adults. Risk factors for chemoresistant extrapulmonary TB in children were: up to 1 year of age, living in a village, poor family income, contact with bacterial isolates of resistant MBT strains, lack of BCG vaccination, concomitant pathology.
Conclusions. In order to reduce the prevalence of AR of the RTD pathogens, clear algorithms for prescribing antibiotics should be developed, patients should be trained in their correct use, and methods of diagnosing common infections should be improved. In order to overcome CR TB, it is necessary to detect patients in time and block the transmission of infection, develop clear control algorithms for the detection and treatment of CR TB in risk groups, for example, among patients with diabetes, intensify the development of drugs with new mechanisms of action, initiate testing for the detection of TB in risk groups with suspected pneumonia.