The article investigates the historical significance of Lviv, a longstanding intellectual center in Eastern Europe, particularly as the former capital of the Kingdom of Galicia and Lodomeria. Despite its academic prominence, especially in anatomical sciences, there is a notable gap in international research concerning the University of Lviv and figures like Henryk Karol Klemens Kadyi (1851–1912), a key anatomist and university rector (1898–1899). The study provides an overview of Lviv University’s history and explores Kadyi’s academic impact, emphasizing his crucial role in re-establishing the Medical Faculty in 1894. Kadyi’s contributions to anatomical sciences and his role in shaping Lviv’s medical education are highlighted. Despite his significance, Kadyi remains understudied in international historical research, prompting the authors to initiate a collaborative international project to delve into various aspects of his professional life and his influence on the medical field in the Habsburg Monarchy between the late 19th and early 20th century.
Морфологічний стан кровоносного русла очного яблука безперечно відіграє основну роль у забезпеченні функціонування органа зору. Судинна оболонка ока особливо гостро реагує на вплив патогенних чинників різного генезу. Мета дослідження – з’ясувати закономірності субмікроскопічних структурних змін судинної оболонки очного яблука за умов цукрового діабету та впливу налбуфіну в експерименті.
Вивчення впливу харчових добавок на організм людини обумовлене широким їх застосуванням в харчовій промисловості. Однією з найбільш відомих в даній групі речовин є глутамат натрію.
В результаті шеститижневого впливу глутамату натрію в паренхімі селезінки експериментальних тварин змін зазнають всі структурні компоненти. Характерним є зростання кількості клітин в стані апоптозу, повнокрів’я судин гемомікроциркуляторного русла, набряк паренхіми органу, зменшення відносної площі білої пульпи селезінки
Для успішного проведення експериментальних досліджень, пов’язаних з вивченням впливу екзо- та ендопатогенних чинників на структуру підшлункової залози, необхідно брати до уваги особливості анатомії вказаного органа експериментальних тварин.
Сучасна кардіологія вимагає прижиттєвого морфологічного дослідження вінцевих артерій. Удосконалення технологій візуалізації та аналітичних методів революціонізували нашу здатність вивчати будову вінцевих артерій в реальному часі.