Ендометріоз  –  гінекологічне  захворювання,  що  зустрічається  у  5–10%  жінок  репродуктивного віку й у 25–30% жінок з непліддям, за яко-го  гормонально  реактивні  клітини ендометрія розростаються  поза  межами  внутрішніх  стінок  матки  [1].  Найбільш  поширеною є  генітальна форма ендометріозу – 92–95% випадків. Екстрагенітальна форма ендометріозу зустрічається у 6–8% пацієнток [2]. Клінічними проявами захворювання  є  біль  різного  ступеня вираженості  (вторинна дисменорея,  глибока  диспареунія,  хронічний  тазовий  біль)  та непліддя  трубного  генезу. Водночас у 15–20% жінок захворювання має безсимптомний перебіг [3]. На  сьогодні  основними типами  лікування  ендометріозу  є  консервативний (гормонотерапія), хірургічний та їх поєднання [4]. Гормонотерапія   –   найбільш   поширений   метод   лікування   ендометріозу   [5].   Її   мета   полягає  у  блокуванні  менструації,  що приводить  до  стану  ятрогенної  менопаузи,  або псевдовагітності.    Сучасна   гормонотерапія  не  виліковує  хворобу  остаточно,  але  здатна контролювати  симптоми  болю,  запобігати хірургічному  лікуванню  або  відтерміновувати  його та тривалий  час  контролювати  перебіг захворювання [6].Першою   лінією   гормонотерапії   ендометріозу  на  сьогодні  є  прогестини [7].  Прогестини – це гестагени, що впливають на прогестеронові  рецептори,  знижують секрецію  фолікулостимулювального та лютеїнізувального   гормонів,   спричиняючи   ановуляцію,   стан   відносної   гіпоестрогенії   та   аменореї,   які пригнічують  едометріоз  та зменшують  дисменорею.  Окрім  того,  вони  мають  антиестрогенний  ефект,   спричиняючи   псевдодецидуалізацію   ендометрія,   що   пригнічує   запальну реакцію при ендометріозі [8]. Препарати    прогестинів,    які    найчастіше    використовуються  для  лікування ендометріозу, містять:  дієногест,  норетиндрону  ацетат,  медроксипрогестерону  ацетат, дезогестрел.  Прогестини   вважаються   препаратами   першочергового  вибору  для  лікування ендометріозу, враховуючи їхню високу ефективність, добру переносимість та низьку частоту рецидивів захворювання [9, 10].
Мета  огляду:  оцінити  сучасні  підходи  застосування     прогестагенів     для     лікування     ендометріозу,   використовуючи   літературні   джерела;  надати  приклади  їх  ефективності  у світовій та власній практиках.
Endometriosis  is  a  gynecological  disease  that  occurs  in  5–10%  of  women  of  reproductive age and in 25-30% of women with infertility, in which hormonally  reactive  endometrial  cells  grow outside the  inner  walls  of  the  uterus  [1].  The  most  common  is  the  genital  form  of endometriosis  - 92–95%  of  cases.  The  extragenital  form  of  endometriosis  occurs  in  6-8%  of patients  [2].  Clinical manifestations  of  the  disease  are  pain  of  varying  severity  (secondary dysmenorrhea,  deep dyspareunia,  chronic  pelvic  pain)  and  tubal  infertility.  Along with this, the disease has an asymptomatic course in 15–20% of women [3]. Today, the main types of endometriosis treat-ment  are conservative  (hormone  therapy),  surgical, and their combination [4]. Hormone therapy is the most common method of treating endometriosis [5]. Its purpose is to block menstruation, causing a state of iatrogenic menopause,  or  pseudopregnancy.  Modern  hormone therapy does not cure the disease permanently, but it can control pain symptoms, prevent or postpone  surgical  treatment,  and  control the  course of the disease for a long time [6]. Today, progestins  are  the  first  line  of  hormone therapy for endometriosis [7]. Progestins are progestogens that act on progesterone receptors,  reduce  the secretion  of  folliclestimulating   and  luteinizing   hormones,   causing   anovulation,  a  state  of relative  hypoestrogen  and  amenorrhea, which  suppress  endometri-osis  and  reduce  dysmenorrhea. In  addition,  they  have  an antiestrogenic  effect,  causing  pseudodecidualization   of   the   endometrium,   which suppresses the inflammatory reaction in endometriosis [8]. Such  progestins  are most  often  used  in  the treatment  of  endometriosis:  dienogest,  norethindrone  acetate  and medroxyprogesterone  acetate, desogestrel.  Progestins  are  the first choice for the treatment of endometriosis,  given  their  high efficacy,  good  tolerability,  and  low  frequency  of  disease recurrence [9, 10]. Objective of the review: to evaluate modern approaches  to  the  use  of  progestogens  for  the treatment   of   endometriosis,   using   literature   sources,  to  provide  examples  of  their  effectiveness in global and own clinical practices.