ДИСРЕГУЛЯЦІЯ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ ТА ЇЇ КЛІНІЧНІ НАСЛІДКИ ПРИ ПОСТТРАВМАТИЧНОМУ СТРЕСОВОМУ РОЗЛАДІ

УДК: 616.891.6-06:616-001]-36-092:612.017

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) є психіатричною патологією і важливою проблемою для стану здоров’я людини, що розвивається внаслідок травматичної події. На сьогоднішній день в Україні проблема ПТСР є дуже гострою. Повномасштабна війна і події, пов’язані з пандемією SARS-CoV 2, значною мірою вплинули на життя і психічний стан українців. У статті наведені дані з іноземних і вітчизняних фахових літературних джерел щодо причин формування ПТСР, особливостей його перебігу, в т.ч. залежно від статі, та наслідків для здоров’я людини. Акцентується увага на змінах у роботі клітинної та гуморальної ланок природженої та адаптивної імунної відповіді. Розкриваються імунопатологічні механізми формування захворювань різних органів і систем на тлі ПТСР. Продемонстровано, що ПТСР руйнує гомеостаз організму, а саме взаємодію між ендокринною, нервовою та імунною системами. Показано, що головними наслідками впливу тривалого ПТСР на ключову систему гомеостазу людини – імунну, є формування імунопатології – імунодефіцитів та автоімунних хвороб.

Докладніше

IMMUNE SYSTEM DISTANT EFFECTS IN PATIENTS WITH LONG-COVID ON THE BACKGROUND OF REACTIVATION HHV-6 INFECTION

УДК: 616.5-002.2-056.25-053.2:613.221]-07:616.017

Introduction. It is now known that 30% of patients who have recovered from COVID-19 develop long-COVID. According to researchers, the reactivation of herpesviruses plays a significant role in triggering long-COVID. In these patients, alteration in lymphocyte populations and T-lymphocyte subpopulations have been observed, yet the nature of these changes remains unclear. The dysregulation of the immune response caused by SARS-CoV-2 is further exacerbated by the reactivation of human herpesvirus type 6 (HHV-6). Therefore, it is essential to distinguish immune response alterations in long-COVID patients based on HHV-6 reactivation and consider these differences when developing therapeutic approaches.

The aims of this study were: 1) to investigate the associative relationships between the number of lymphocyte populations, T-lymphocyte subpopulations, and the severity of the clinical course of COVID-19 in patients with long-COVID; 2) to determine and compare the percentages of CD3+, CD4+, CD56+, CD8+, CD4/25/127– T-regs and CD19+ cells in long-COVID patients depending on the presence of reactivated HHV-6.

Materials and methods. In our study, we examined 124 patients, including 73 women (59%) and 51 men (41%), with an average age of 43±9.70 years, all of whom had suffered from COVID-19 in the second half of 2023. To confirm HHV-6 reactivation and form study groups, molecular genetic studies (PCR) were conducted on all patients. Subsequently, flow cytometry was used to analyze the lymphocyte populations and subpopulations in peripheral blood samples from the patients.

Results. In patients with long-COVID following severe COVID-19, the percentage of CD3+ T cells, CD8+ cells, and CD4+CD25+CD127– T-regs was significantly lower both in the absence of HHV-6 reactivation (p=0.014; p=0.016; p=0.045, respectively) and during the active phase of HHV-6 reactivation (p=0.045; p=0.005; p=0.008, respectively), compared to the control group. CD4+ T cells were significantly decreased only during the active phase of the herpesvirus (p=0.045). Notably, in the active phase of HHV-6, these cells were further reduced compared to those without herpesvirus reactivation. Additionally, the number of CD19+ B cells was significantly elevated in patients with HHV-6 reactivation, compared to both the control group (p<0.0001) and patients without HHV-6 reactivation (p=0.0002). Furthermore, the percentage of CD56+ NK cells in patients with long- COVID following mild and moderate COVID-19 in the history, without HHV-6 reactivation, did not differ significantly from the control group. However, NK cells were significantly lower in patients with long-COVID after severe COVID-19 in the context of HHV-6 reactivation (p=0.0001).

Conclusions. Our data confirm that HHV-6 reactivation after COVID-19 plays a role in the development of long-COVID. This is mediated through dysregulation of adaptive immune cell interactions, activation of the NF-κB signaling pathway, and increased production of antibodies with defective structure. Based on our results, patients with long- COVID following severe COVID-19, in the context of HHV-6 reactivation, may have an elevated risk of immunopathological complications, potentially including autoimmune disorders. These findings offer valuable insights for future research and potential therapeutic strategies.

Докладніше

АПОПТОТИЧНІ ВЗАЄМОДІЇ ПРИ LONG COVID ТА СТАРІННІ. APOPTOTIC INTERACTIONS IN LONG COVID AND AGING

Aging is a natural process that engages all the body’s systems and tissues. Aging leads to chronic inflammation, contributing to the overall aging process. A persistently activated immune system becomes pro-inflammatory, contributing to age-related inflammation. Objective- to assess the level of receptor-
li gand interactions of apoptotic markers on cytotoxic CD8 and NK (CD56) cells in patients with long COVID. R esearch methods comprised clinical evaluation of patients, flow cytometry, and statistical data analysis. Results. There was a significant reduction in CD3, CD4 lymphocytes, and NK cells among long COVID patients, while CD8 and CD19 cells were significantly elevated com pared to the control group of middle - aged individuals. Concerning the expression of the FasL ligand in long COVID patients, a notable difference was found between long COVID patients and older age groups. In contrast, no significant difference was noted in the expression of FasR on NK cells. In terms of expression of the PD1R receptor and its ligand PD1L on cytotoxic CD8 cells, a notable difference was observed between the long COVID patient group and the middle - aged control group; however, no significant difference was noted between the long COVID patient group and the older control group. Conclusions. Changes in the expression of apoptotic markers in long COVID- 19 patients and elderly individuals correlate, suggesting a connection between aging and infect ious burdens in patients.
Keywords: long COVID, cytotoxic T cells, NK cells, aging, senescence, apoptosis
Старіння –це фізіологічний процес, дотякого залучені всіисистеми і тканинииорганізму. Старінняиспричиняє хронічне запалення, але і хронічне запалення може потенціювати старіння. Хронічно «активована» імунна система стає прозапальною і посилює вікові запальні процеси.
Мета дослідження – оцінити рівень рецепторно-лігандних взаємодій апоптичних маркерів на цитотоксичних CD8 та NK (CD56) клітинах у хворих і з Long COVID.
Методи дослідження охоплювали клінічну оцінку пацієнтів, проточну цитометрію та статистичне опрацювання даних.
Результати. У групі постковідних пацієнтів були достовірно знижені C D3, CD4 лімфоцити та NK - клітини, а кількість CD8 та CD19 клітин була достовірно вища порівняно з контрольною групою осіб середнього віку. Щодо експресії ліганда FasL у постковідних пацієнтів, то достовірна різниця простежувалася як у групі постковідних пацієнтів, так і у групі осіб літнього віку, а в експресії FasR не було достовірної різниці на NK
- клітинах. Стосовно експресії на цитотоксичних CD8 клітинах рецептора PD1R та його ліганда PD1L, то достовірна різниця виявлена у групі постковідних пацієнтів та групі контролю осіб середнього віку, але не було виявлено достовірної різниці між групою постковідних пацієнтів та групою контролю осіб літнього віку.
Висновки. Зміни в експресії апоптичних маркерів у постковідних пацієнтів та осіб літнього віку корелюють між собою, що свідчить про  зв'язок між старінням та інфекційним навантаженням у пацієнтів.
Ключові слова: l ong COVID, цитотоксичні Т - клітини, NK - клітини, старіння, клітинне старіння, апоптоз
.
Докладніше

Association of ERAP1 and ERAP2 gene polymorphisms and ERAP2 protein with the susceptibility and severity of rheumatoid arthritis in the Ukrainian population. Front Immunol

Introduction: Rheumatoid arthritis (RA) is a long-term autoimmune disorder that primarily affects joints. Although RA is chiefly associated with HLA class II, nevertheless some HLA class I associations have also been observed. These molecules present antigenic peptides to CD8+ T lymphocytes and natural killer cells. HLA-I molecules bind their peptide cargo (8–10 amino acids long) in the endoplasmic reticulum. Peptides longer than 10 amino acids are trimmed by the endoplasmic reticulum aminopeptidases ERAP1 and ERAP2 to fit the peptide binding groove of the HLA-I molecule. Here, we investigated the possible association of ERAP1 and ERAP2 polymorphisms with RA, and also any possible correlation between serum levels of the ERAP2 protein with disease severity.

Methods: We used Real-Time PCR to genotype ERAP1 and ERAP2 and ELISA test to detect ERAP2 protein.

Results: We found significant associations of ERAP1 rs30187, rs27044, and rs26618, as well as ERAP2 rs2248374, with susceptibility to RA. ERAP1 rs26653 and ERAP2 rs2248374 were also associated with the Disease Activity Score (DAS28), and some polymorphisms were also associated with anti-citrullinated protein or anti-mutated citrullinated vimentin antibodies. RA patients secreted higher concentrations of ERAP2 than controls. Patients with mild disease activity (DAS28 < 3.2) released a concentration of ERAP2 four times lower than that of patients with severe disease activity (DAS28 > 5.1). We detected a higher level of ERAP2 in rheumatoid factor (RF)-positive patients than in RF-negative patients. ERAP2 concentration above 5.85 ng/mL indicated a severe phase of RA.

Conclusions: Some ERAP1 and ERAP2 polymorphisms seem to be related to susceptibility to RA or the severity of the disease. The ERAP2 protein tested in serum could be a valuable biomarker of RA severity.

Докладніше

ПОСТКОВІДНІ ЕФЕКТИ ТА ІМУНОЛОГІЧНІ МАРКЕРИ СТАРІННЯ. POST-COVID EFFECTS AND IMMUNOLOGICAL MARKERS OF AGING

The coronavirus disease has challenged the global medical community. Its progression led to severe health and life consequences, resulting in prolonged complications following the onset of the acute phase of the disease. The immune system was the first to respond to the viral infection entering the body. Pulmonary, neurological, psychiatric, and cardiovascular disorders became the initial stage in the pathological process. Elderly patients commonly experience chronic pain and inflammation as the main complaints associated with the development of this infectious disease; it is a daily struggle for them. Unfortunately, mental disorders, Alzheimer’s disease, diabetes, myalgias, and arthralgias cause severe changes in the daily lives of senior people. Evaluating the ability of immune-competent cells, which are the main cells of the immune system, has become an essential
source of information for doctors. T-lymphocytes are responsible for cellular immune responses and immunologically monitor the antigenic
homeostasis in the body. Patients with COVID-19 displayed fewer T cells than the control group, and the decrease in T cells was more significant than in B cells and NK cells. Lymphopenia in COVID-19 patients may suggest the hyperactivation and migration of lymphocytes in the lungs and the apoptosis and
suppression of T lymphocytes. Studies have indicated that COVID-19 is linked to an intensified inflammatory response, leading to a “cytokine storm” that may result in multisystem severe organ damage. Cytokine dysregulation is vital in weakening the immune system in older age. Elevated pro-inflammatory cytokines mark aging, reduced anti-inflammatory cytokines, and decreased T-cell-mediated function. Older people are also at high risk for viral
illnesses, including COVID-19, as well as mental health disorders like cognitive impairments and PTSD. The findings suggest that alterations in the examined biomarkers associated with disease severity can be utilized to monitor the seriousness of the disease and forecast the duration of rehabilitation. Artificial intelligence made it possible to process and analyze data from the studies of patients with COVID-19 to predict accelerated aging.
Keywords: long-COVID, aging, cell-mediated immunity, psychosomatic disorders, cytokine storm, machine learningю
Коронавірусна хвороба стала викликомдля медициниусього світу. Її поширення спричинило важкі наслідки для здоров’я та життя людей, зумовлюючи довготривалі ускладнення після розвитку гострої фази захворювання. Імунна система першою реагувала на потрапляння вірусної інфекції в організм. Легеневі, неврологічні, психічні, серцево - судинні порушення стали першою ланкою у залученому патологічному процесі. Хронічні болі та запалення, які супроводжували розвиток цього інфекційного захворювання, є основними скаргами у пацієнтів старшого віку,
оскільки вони щодня стикаються з такими проблемами. Адже психічні розлади, хвороба Альцгеймера, діабет, міалгії та артралгії, на жаль, спричиняють важкі зміни у повсякденному житті старших людей. Оцінка здатності імунокомпетентних клітин, як основних клітин імунної системи, стала важливим джерелом інформації для лікарів. Т- лімфоцитивідповідають за клітинні імунні реакції та здійснюють імунологічний моніторинг
антигенного гомеостазу в організмі. У пацієнтів з COVID - 19 середня кількість Т - клітин була нижчою, ніж у контролі, і кількість Т - клітин зменшувалася більше, ніж кількість В - клітин і NК -и клітин. Лімфопенія в пацієнтів з COVID - 19 може вказувати як на гіперактивацію та міграцію
лімфоцитів у легені, так і на апоптоз та супресію Т - лімфоцитів. Дослідження засвідчили, що COVID‑19 пов’язаний із посиленням запальної реакції, що спричиняє “цитокіновий шторм», який потенційно може призвести до серйозних мультисистемних пошкоджень органів. Відомо, що цитокінова
дисрегуляція відіграє руйнівну роль в ослабленні імунної системи людей старшого віку. При старінні зростають рівні прозапальних та знижуються
рівні антизапальних цитокінів, що призводить до зниження функції, опосередкованої Т - клітинами. Люди похилого віку стають особливо чутливими до вірусних захворювань, зокрема до COVID - 19, їм також частіше притаманні нервово - психічні розлади, такі як когнітивні
порушення та ПТСР. Результати досліджень свідчать про те, що зміни досліджуваних біомаркерів, пов’язаних з тяжкістю захворювання, можна
використовувати для моніторингу ступенів тяжкості хвороби та прогнозування тривалості реабілітації. Використання штучного інтелекту
дало змогу обробити та проаналізувати дані досліджень пацієнтів з COVID - 19 для прогнозування прискореного старіння.
Ключові слова: тривали й COVID, старіння, клітинно - опосередкований імунітет, психосоматичні розлади , цитокіновий шторм, машинне навчання
.
Докладніше
1 2
Назад Вперід