УДК: 615.15:614.255.7

Мета роботи – на підставі критичного аналізу сучасних світових наукових джерел та нормативних вимог теоретично обґрунтувати та структурувати основні вектори професійної активності клінічного фармацевта як ключової ланки мультидисциплінарної команди з трансплантації.

Матеріали і методи. У статті проаналізовані наукові публікації (статті та систематичні огляди), результати рандомізованих клінічних, когортних, ретроспективних, проспективних та амбіспективних досліджень, а також нормативні документи, що стосуються діяльності клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантації. Використано бібліосемантичний, аналітичний, порівняльний та системний методи дослідження сучасної наукової бази щодо діяльності клінічного фармацевта у сфері трансплантології.

Результати й обговорення. На підставі аналізу літературних джерел струк-туровано вектори професійної активності клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантології, котрі включають вплив на: клінічні та економічні результати лікування, тривалість перебування у стаціонарі та частоту повторних госпіталізацій; імуносупресивну терапію після трансплантації; профілактику та лікування цитомегаловірусної інфекції; втручання клінічного фармацевта навчально-освітнього характеру та його діяль-ність у межах угод про спільну практику. Проведено структуризацію напрямів втручань клінічного фармацевта на трьох етапах – передтрансплантаційному, перітрансплантаційному, посттрансплантаційному та в амбулаторних умовах.

Висновки. Діяльність клінічного фармацевта у складі мультидисцилінарної команди позитивно впливає на терапевтичну та клінічну ефективність трансплантації, забезпечує виражений позитивний економічний ефект, створення індивідуальних планів фармакотерапії та навчально-освітній супровід пацієнтів після трансплантації, що підвищує їхню прихильність до імуносупресивної терапії. Функціонування клінічного фармацевта у складі мультидисциплінарної команди з трансплантології забезпечує системність його втручань на всіх етапах трансплантації з урахуванням специфіки кожного з них та призводить до розширення його професійних компетенцій завдяки укладенню угод про спільну практику.

З огляду на високу поширеність і вплив на якість життя, гінгівіт має важливе значення не лише для охорони здоров’я, а й для соціальної сфери. За протоколом надання медичної допомоги використовуються різні методи лікування гінгівіту, залежно від його типу, перебігу та ступеня тяжкості. Лікування базується на систематичній гігієнічній обробці порожнини рота та застосуванні лікарських засобів місцевої дії, які мають антимікробні, протизапальні властивості й здатність сповільнювати утворення бактеріальних біоплівок. Мета. Схарактеризувати сучасну номенклатуру лікарських засобів групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для лікування гінгівіту та провести експертну оцінку цих лікарських засобів. Матеріали і методи. Матеріалами дослідження були дані Державного реєстру лікарських засобів України, інструкції для медичного застосування лікарських засобів, наукові публікації. Застосовано методи інформаційного пошуку, порівняльного аналізу, системно-аналітичного підходу та метод анкетування. Висновок. Результати дослідження показали, що станом на 1 січня 2024 року на фармацевтичному ринку України було зареєстровано 39 лікарських засобів з групи A01A «Засоби для застосування в стоматології», які, згідно з інструкцією для медичного застосування, використовуються для місцевого лікування гінгівіту. Лікарські засоби класифіковано за походженням і складом активних компонентів, видом лікарської форми, країною-виробником та рецептурним статусом. Шляхом анкетного опитування лікарів-стоматологів вивчено доступність інформації про сучасні препарати для місцевого лікування гінгівіту, сприйняття ними нових лікарських засобів та вплив окремих чинників на їх призначення. На основі середніх сумарних оцінок ефективності, безпечності та частоти застосування сформовано рейтинговий перелік лікарських засобів, який може бути використаний для оптимізації фармацевтичного забезпечення хворих гінгівітом.

У монографії наведено узагальнення низки досліджень з управління фармацією в умовах нестабільного зовнішнього середовища. Адресовано
науковим і науково-педагогічним працівникам, студентам, аспірантам і докторантам закладів вищої фармацевтичної освіти, а також фармацевтичним
фахівцям. Опубліковані матеріали відображають думку та наукову позицію авторів.

УДК 615.37:339.13.017

У роботі презентовано результати дослідження асортименту імуномодуляторів (у розрізі імуностимуляторів та імуносупресантів) на фармацевтичному ринку України в умовах війни та їх цінової кон’юнктури й економічної доступності на прикладі імуностимуляторів. Алгоритм нашого дослідження включав 3 етапи. Перший передбачав аналіз актуальної номенклатури зареєстрованих в Україні імуностимуляторів станом на 01.02.2023 р. Другий – дослідження цінової кон’юнктури роздрібного сегмента ринку та економічної доступності імуностимуляторів. Третій – маркетингову характеристику імуносупресантів. На першому етапі дослідження, результати якого наведено у цій статті, використано методи інформаційного пошуку, контент-аналізу, систематизації даних та узагальнення. Об’єктом вивчення слугували дані інформаційного фонду «Державний реєстр лікарських засобів України» щодо імуностимуляторів, наявних на вітчизняному фармацевтичному ринку. Результати дослідження можна використати під час формування асортиментної політики фірм-виробників лікарських засобів, оптових посередників та аптечних закладів.