Практично встановлення діагнозу ad oculus в дерматовенерології користуються з давніх-давен і до теперішнього часу. Проте сучасність та дотримання протоколів вимагає від дерматолога застосування в своїй практиці ряду інструментальних, апаратних методик і методів для постановки діагнозу, які дають можливість визначити не лише вид, але й головне – причину виникнення захворювання. А рання діагностика часто стає вирішальним фактором у лікуванні пацієнта. Панч-біопсія з подальшим патогістологічним дослідженням зазвичай є ключовим методом дослідження, що дозволяє поставити або підтвердити заключний діагноз в скаладних дерматологічних випадках.
УДК 616.53-002.25:[616.98:578.831.1]:616.831]-008.9-079.44-092.19-036-07
Мета роботи — визначити патогенетичну роль деяких метаболічних, імунологічних порушень та дефіциту вітаміну D, а також їхніх наслідків на розвиток і перебіг акне у жінок, які перенесли COVID-19.Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 134 жінки віком від 18 до 45 років з акне. Проводили лабораторне дослідження вмісту кортизолу, пролактину та вітаміну D у сироватці крові, визначали концентрацію прозапальних та протизапальних інтерлейкінів, фагоцитарну активність, індекс інсулінорезистентності та рівень тривожності. Результати та обговорення. В жінок з акне рівень кортизолу був підвищеним на 19,98 % (р < 0,01), а у пацієнток з акне, які перенесли COVID-19, — зниженим на 17,36 % (р < 0,01) порівняно з показником в осіб контрольної групи. Рівень пролактину був підвищеним на 8,21 % у жінок з акне порівняно з показником в осіб контрольної групи (р > 0,05) та на 32,91 % (р < 0,001) у пацієнток з акне, які хворіли на COVID-19. У жінок з акне після перенесеного COVID-19 рівень вітаміну D загального (25-ОН) (D2 + D3) в сироватці крові перевищував показник в осіб контрольної групи більше ніж утричі (р < 0,001) та майже вдвічі (р < 0,01) у жінок з акне, які не хворіли на COVID-19. Індекс НОМА був підвищеним на 11,89 % (р > 0,05) у хворих з акне та на 52,87 % (р < 0,05) у жінок з акне, які перенесли COVID-19. Також відмічено підвищення рівня IL-1 () майже вдвічі в жінок, які не хворіли на COVID-19, і в 2,86 разу в жінок, які перенесли COVID-19; IL-8 — відповідно в 2,96 і 1,54 разу (p < 0,05); IL-4 — відповідно лише в 1,9 і 1,57 разу; IL-10 — відповідно в 1,88 і 1,59 разу. Також виявлено значні зміни показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершаль-них його етапах в усіх обстежених з акне, причому більш значні відхилення спостерігали у пацієнток, які хворіли на COVID-19. Висновки. У жінок з акне виявлено зміни деяких імунологічних (зменшення кількості прозапальних і протизапальних інтерлейкінів та показників фагоцитозу як на початкових, так і на завершальних його етапах), нейроендокринних та метаболічних показників (сироваткового кортизолу, пролактину, вітаміну D та індексу інсулінорезистентності), від-мічено значну реактивну та особистісну тривожність. При цьому встановлено сильний кореляційний і середній зв’язок між характером змін перерахованих вище показників і наявністю перенесеного COVID-19 в анамнезі. Це обґрунтовує необхідність пошуку нових комплексних методів лікування пацієнток з акне з урахуванням нейроендокринних, мета-болічних, імунологічних змін та наслідків COVID-19