У статті розкрито правові та етико-деонтологічні аспекти діяльність медичних сестер закладів охорони здоров’я. Провести чітку межу між моральними та правовими нормами нерідко дуже складно, особливо в наш час. Однак нерідко моральнінорми, обов‘язки стають юридичними, правовими (наприклад, клятва медичного працівника). Медична етика, медична деонтологія і правова культура тісно пов’язані між собою. Вони виражають систему норм права і моралі та взаємодіють у процесі регулювання конкретних суспільних і медичних відносин. Медицина в сучасному світі відіграє особливу роль у житті людини і суспільства. Відносини між лікарем, медсестрою і пацієнтом вимагають від медичних працівників професійних знань, належної правової бази у сфері охорони здоров’я, а також дотримання морально-етичних норм. Лікарська таємниця має дві  сторони і включає в себе: дані про хворого, його захворювання, інтимну й сімейну сторони життя, штучне запліднення жінок – усе це не підлягає зголошенню; міру поінформованості хворого про стан його здоров'я залежить від індивідуальних особливостей пацієнта, його професії тощо.  Взаємовідносини медичної сестри і пацієнта є головним складником проблем медичної етики і деонтології. Цим пояснюється специфіка діяльності медичних працівників, адже хворий добровільно довіряє їм своє здоров'я та розкриває всі сторони свого життя. Правові норми цивільного законодавства зобов’язують працівників охорони здоров’я  і практичних медичних працівників добре знати ці вимоги під час виконання своїх обов’язків і зіставляти правомірність своїх дій з чинним законом, щоб уникнути майнових наслідків. Професію медичної сестривже давно розглядають як одну з ключових професій, тому медсестра – це унікальна, суспільно-активна особистість, котра удосконалює свої професійні, психологічні якості з метою забезпечення оптимального догляду за пацієнтом.