УДК 615.273.3:616.62:577.151.042]-055.1

У клініці антипроліферативну активність мітоміцину С використовують для запобігання утворенню рубців у тканинах, оскільки рубцеві зміни є одним з ускладнень при оперативних втручаннях. В урології досить часто трапляються стриктури уретри, це, зокрема, пов’язано з катетеризацією, трансуретальною хірургією, інфекцією сечовивідних шляхів і травмами. Рецидиви після невдалої уретро-пластики становлять 18–40 %.Мета дослідження – вивчити вплив мітоміцину С на Са2+,Mg2+-АТФазну активність плазматичної мембрани та ендоплазматичного ретикулума лімфоцитів периферичної крові.Методи дослідження. Дослідження проводили на лімфоцитах периферичної крові практично здоро-вих чоловіків, оскільки лімфоцити вважають “метаболічним дзеркалом” організму і вони оперативно реа-гують на всі зовнішні та внутрішні впливи. Визначали загальну Са2+,Mg2+-АТФазну активність лімфоцитів крові при 37 °С в інкубаційному середовищі такого складу (мМ): 150 KCl; 0,05 CaCl2; 5 МgCl2; 5 АТФ; 1 NaN3 (інгібітор мітохондріальної АТФази); 1 оуабаїн (інгібітор Nа+,К+-АТФази); 20 Hepes-Трис-буфер (рН=7,4). Для розділення загальної Ca2+,Mg2+-АТФазної активності на компоненти, такі, як тапсигаргінонечутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза плазматичної мембрани (ПМ) і тапсигаргіночутлива Ca2+,Mg2+-АТФаза ендоплазматич-ного ретикулума (ЕПР), до стандартного Ca2+- та Mg2+-вмісного середовища інкубації додавали інгібітор Ca2+,Mg2+-АТФази ЕПР – тапсигаргін (0,1 мкМ). Результати й обговорення. При дії різних концентрацій мітоміцину С величина Ca2+,Mg2+-АТФазної активності ПМ дозозалежно зростала і найвищою була при концентрації 10-3 М – (3,98±0,42) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,36 раза. Тапсигаргіночутлива компонента Ca2+,Mg2+-АТФази лімфо-цитів у контролі становила (2,19±0,27) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну, а зі збільшенням концентрації мі-томіцину C у середовищі інкубації вона зросла до (2,97±0,29) мкмоль Рі /хв на 1 мг протеїну (р<0,05), тобто в 1,35 раза. Початкова максимальна швидкість гідролізу АТФ Ca2+,Mg2+-АТФазами ПМ та ЕПР лімфоцитів при дії 10-3 М мітоміцину С збільшилася в 1,3 раза. Висновки. Зростання Сa2+,Mg2+-ATФазної активності плазматичної мембрани й ендоплазматичного ретикулума при дії мітоміцину С свідчить про те, що він може запобігати перевантаженню цитозолю іонами кальцію і, таким чином, інгібувати проліферативні процеси та утворення стриктур. Активність Сa2+,Mg2+-ATФаз ПМ та ЕПР лімфоцитів крові підвищується за рахунок збільшення числа обертів ензиму, але не через зростання афінності до субстрату.

УДК: 616.697-008.8-06:616.72-002-092:612.015.11]-07

Background. Male infertility is one of the most serious medical and social problems. Idiopathic infertility accounts for about 30 % of cases of infertile men. Rheumatoid arthritis is associated with a decreased fertility potential. The aim of the present work was to determine the lipid peroxidation level and the activity of antioxidant enzymes such as glutathione peroxidase and glutathione reductase in seminal plasma and blood plasma of infertile men with idiopathic infertility and concomitant autoimmune joint pathology (rheumatoid arthritis).
Materials and Methods. 45 infertile men aged 22–48 were examined. They were divided into 2 groups: first group – 23 somatically healthy patients with idiopathic infertility; second group – 22 infertile men with rheumatoid arthritis. The control group consisted of 27 males with normal semen profile according to the WHO criteria and confirmed parenthood. The concentration of thiobarbituric acid reactive substance and activity of antioxidant enzymes were measured in the blood and seminal plasma.
Results. When analyzing the seminal fluid, we found that the TBARS content was 4-fold greater in infertile men with autoimmune pathology compared to fertile men (p <0.001), whereas, in patients with idiopathic infertility its level was within the normal range. The activation of lipid peroxidation in infertile men with idiopathic infertility and in combination with rheumatoid arthritis was accompanied by a statistically significant decrease in the activity of enzymes of glutathione antioxidant system. It should be noted that more pronounced disorders of lipid peroxidation and antioxidant enzymes activity were found in seminal plasma compared to blood plasma.
Conclusions. (1) An increased lipid peroxidation was observed in seminal and blood plasma of infertile men in combination with rheumatoid arthritis compared to normospermic men, whereas no differences were observed between men with idiopathic infertility and fertile men; (2) An impaired antioxidant status was observed in seminal and blood plasma of both men with idiopathic infertility and infertile men in combination with rheumatoid arthritis compared to normospermic men; (3) infertile men in combination with rheumatoid arthritis showed a significantly higher lipid peroxidation levels compared to men with idiopathic infertility, whereas no differences were observed in GPx and GR activity between groups.

Purpose: The goal of the study was an assessment of the diagnostic performance of diffusion-weighted images (DWI)
and apparent diffusion coefficient (ADC) of magnetic resonance imaging (MRI) in distinguishing local recurrence (LR)
of renal cell carcinoma (RCC) from benign conditions after partial nephrectomy.
Material and methods: Thirty-nine patients after partial nephrectomy for solid RCC were enrolled in the study. Patients
were followed up using MRI, which included DWI sequence (b = 800 s/mm2). All patients with MRI features of LR were included in the main group (n = 14) and patients without such features – into the group of comparison (n = 25).
Apparent diffusion coefficient (ADC) values of suspicious lesions were recorded. In all patients with signs of locally recurrent RCC, surgical treatment was performed followed by pathologic analysis.
Results: The mean ADC values of recurrent RCC demonstrated significantly higher numbers compared to benign fibrous tissues and were 1.64 ± 0.15 × 10-3 mm2/s vs. 1.02 ± 0.26 × 10-3 mm2/s (p < 0.001). The mean ADC values of RCCs’ LR and benign post-op changes in renal scar substantially differed from mean ADC values of healthy kidneys’ parenchyma; the latter was 2.58 ± 0.05 × 10-3 mm2/s (p < 0.001). In ROC analysis, the use of ADC with a threshold value of 1.28 × 10-3 mm2/s allowed us to differentiate local recurrence of RCC from benign postoperative changes with 100% sensitivity, 80% specificity, and accuracy: AUC = 0.980 (p < 0.001).
Conclusions: The apparent diffusion coefficient of DWI of MRI can be used as a potential imaging marker for the diagnosis of local recurrence of RCC.

УДК 612.616.2:616.697

Чоловічий фактор непліддя становить майже 50% усіх неплідних пар. Важливим чинником, який впливає на якість сперми та відіграє суттєву роль у репродуктивному процесі чоловіків, є іони кальцію (Са2+). Ca2+, як внутрішньоклітинний та універсальний вторинний месенджер, має вирішальне значення для максимальної рухливості сперматозоїдів, їх гіперактивації, акросомної реакції, хемотаксису та процесів запліднення. Метою роботи було вивчення активностей Ca2+,Mg2+-АТФаз сперматозоїдів інфертильних чоловіків при ідіопатичному неплідді та супутній аутоімунній патології суглобів. Діагностика неплідності проводилася на амбулаторно- му етапі згідно зі стандартами Європейської асоціації урологів та ВООЗ. 53 чоловікам (група 1) встановлений діагноз «ідіопатичне непліддя», обу- мовлене олігоастенозооспермією. Водночас у 27 неплідних чоловіків, обсте- жених у ревматологічному відділенні, встановлений діагноз «ревматоїдний артрит» (група 2). Виявлено, що активність тапсигаргін-резистентної ком- поненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів здорових чоловіків становить (9,2±1,1) нмоль Рі /хв на 1 мг протеїну. У пацієнтів з ідіопатичним непліддям, обумовленим олігоастенозооспермією, тапсигаргін-резистентна компонента Ca2+,Mg2+-ATФази була нижчою в 2,2 раза порівняно з нормозооспермічни- ми зразками (р<0,001). У неплідних чоловіків з аутоімунною патологією суглобів Са2+,Mg2+-ATФазна активність сперматозоїдів статистично достовірно відрізнялась від контрольної групи та становила (3,8±0,4) нмоль Рі /хв на 1 мг протеїну, тобто знижувалась у 2,4 раза щодо контрольних значень (р<0,001). У чоловіків із нормозооспермією рухливість сперматозоїдів ста- новить (50,7±5,2) %, при ідіопаптичній неплідності – (31,4 ±5,6)%, а при неплідді у поєднанні з аутоімунною патологією суглобів – (42,2±5,2)%. Встановлено прямий вірогідний кореляційний зв’язок між активністю тапсигаргін-резистентної компоненти Ca2+,Mg2+-ATФази сперматозоїдів та рухливістю сперматозоїдів (r = 0,55; р<0,05).

Зростання Сa2+,Mg2+-ATФазної активності плазматичної мембрани й ендоплазматичного ретикулума при дії мітоміцину С свідчить про те, що він може запобігати перевантаженню цитозолю іонами кальцію і, таким чином, інгібувати проліферативні процеси та утворення стриктур. Активність Сa2+,Mg2+-ATФаз ПМ та ЕПР лімфоцитів крові підвищується за рахунок збільшення числа обертів ензиму, але не через зростання афінності до субстрату.