A congenital anomaly of coronary vessels in the form of myocardial muscle bridges (MBs) is most commonly located in the left coronary artery’s system, specifically in the middle segment of the anterior interventricular branch. Typically considered a benign condition, it can be asymptomatic. However, the presence of MBs has been associated with various clinical manifestations, some of which pose threats to the life and health of patients, unresolved issues that include medical management tactics for handling such patients, specifics of assisting during complications and determining the need for intervention in asymptomatic cases. This article presents contemporary perspectives on the clinic, diagnosis, and treatment of symptomatic patients with MBs, considering concomitant myocardial ischemia. We presented a case of a 41-year-old male with the myocardial bridge in the left coronary artery characterized by a high degree of systolic compression of the vessel, widespread exercise-induced subendocardial ischemia with abdominal pain and WPW phenomenon.

Background: Data on the results and management strategies in patients with acute myocardial infarction complicated by cardiogenic shock (AMI-CS) in the Low and Lower-Middle Income Countries (LLMICs) are limited. This lack of understanding of the situation partially hinders the development of effective cardiogenic shock treatment programs in this part of the world.
Materials and methods: The Ukrainian Multicentre Cardiogenic Shock Registry was analyzed, covering patient data from 2021 to 2022 in 6 major Ukrainian reperfusion centres from different parts of the country. Analysis was focusing on outcomes, therapeutic modalities and mortality predictors in AMI-CS patients.
Results: We analyzed data from 221 consecutive patients with CS from 6 hospitals across Ukraine. The causes of CS were ST-elevated myocardial infarction (85.1%), non-ST-elevated myocardial infarction (5.9%), decompensated chronic heart failure (7.7%) and arrhythmia (1.3%), with a total in-hospital mortality rate for CS of 57.1%. The prevalence of CS was 6.3% of all AMI with reperfusion rate of 90.5% for AMI-CS. In 23.5% of cases, CS developed in the hospital after admission. Mechanical circulatory support (MCS) utilization was 19.9% using intra-aortic balloon pump alone. Left main stem occlusion, reperfusion deterioration, Charlson Comorbidity Index >4, and cardiac arrest were found to be independent predictors for hospital mortality in AMI-СS.
Conclusions: Despite the wide adoption of primary percutaneous coronary intervention as the main reperfusion strategy for AMI, СS remains a significant problem in LLMICs, associated with high in-hospital mortality. There is an unmet need for the development and implementation of a nationwide protocol for CS management and the creation of reference CS centers based on the country-wide reperfusion network, equipped with modern technologies for MCS.

УДК 616.127-085-2

У 2022 році кількість проведених у клініках України процедур коронарної ангіографії становила 51 084, що на 27,6 % більше, ніж у 2019 році, стентування при всіх формах ішемічної хвороби серця (планове та ургентне) - 27 513, що на 19,7 % більше, ніж у 2019 році, стентування при інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) у першу добу від початку симптомів - 16847, що на 12,9 % більше, ніж у 2019 році.

Анотація. Мета. Вивчити зв’язок поміж морфологічними характеристиками інтракоронарних тромбів та ймовірністю досягнення адекватного кровоплину в інфаркт залежній коронарні артерії у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегменту ST (STEMI) після первинного черезшкірного коронарного втручання (ПЧКВ). Матеріали і методи. У аналіз увійшло 98 пацієнтів з STEMI, яким в перші 12 годин від початку симптомів було проведено ПЧКВ і при мануальній тромбоаспірації отримано тромботичні маси. Останні було проаналізованом макро- та мікроскопово. За допомогою методу логістичної регресії з прогресивною селекцією було виявлено характеристики тромбів, що впливають на ймовірність досягнення адекватного кровотку. Результати. Із сукупності факторів, досліджених у ході виконання роботи за методом логістичної регресії, було виокремлено 5 чинників, що при поєднаній дії мають вплив на ймовірність досягнення кровотоку ТІМІ 3 після ПЧКВ: старі тромби, пошарова структура, мікроканали, запальний інфільтрат на периферії та білі тромби. Висновки. Будова інтракоронарного тромбу має суттєвий зв’язок з ймовірністю досягнення адекватного кровотоку по інфарктзалежній коронарній артерії. Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегменту ST, первинне черезшкірне коронарне втручання, інтракоронарні тромби.

Інфаркт міокарда щороку забирає життя мільйонів людей на нашій планеті. Дедалі частіше ішемічне ураження серця діагностується в молодих працездатних людей, що є значною медико-соціальною проблемою. Основним методом лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (STEMI) є черезшкірні коронарні втручання. Метою дослідження було оптимізувати можливості прогнозу STEMI після первинних черезшкірних коронарних втручань. Матеріали та методи. У дослідження було включено 98 пацієнтів із STEMI, яким у межах реваскуляризації було проведено мануальну тромбоаспірацію та отримано достатній для гістологічного аналізу об’єм матеріалу. Тромби було досліджено макро- та мікроскопово. Прогноз оцінювали за ймовірністю виникнення великих коронарних подій (смерть, інфаркт міокарда, реваскуляризація, поновлення ангінозних болів). Для виокремлення чинників, які при поєднаній дії мають достовірний вплив на дану ознаку, ми застосували покроковий метод логістичної регресії з прогресивною селекцією (Forward). Для оцінки рівня правдоподібності отриманої моделі ми проводили аналіз псевдо R-квадрата Наджелькеркеса (pseudo R-square Nagelkerkes) – аналог R-квадрата для лінійної регресії. Результати. За два роки спостереження великі коронарні події виникли в 34 (34,69%) пацієнтів. Після проведення аналізу отриманих даних, було виокремлено чотири характеристики тромбів, що при поєднані мають вплив на розвиток досліджуваної кінцевої точки. Це були: старі тромби, наявність мікроканалів, запальної інфільтрації та макроскопово змішані. Отримана формула мала такий вигляд: Z = 0,5•V2 – 0,04•V1 – 0,1•V3 + 1,77•V4 – 1,51, де V1 – старі тромби; V2 – наявність мікроканалів; V3 – запальна інфільтрація; V4 – макроскопово змішані тромби. Висновки. Аналіз морфологічних особливостей інтракоронарних тромбів дає змогу оцінити віддалений прогноз пацієнтів з STEMI. Ключові слова: STEMI, реваскуляризація, черезшкірні коронарні втручання, прогноз.