Розвиток сфери охорони здоров’я (ОЗ) і успішна інтеграція у європейську медичну спільноту неможлива без достатньої цифрової грамотності практикуючого лікаря. До недавнього часу перелік компетентностей, необхідних для успішної цифровізації галузі ОЗ, не був чітко визначений в Україні. Впродовж серії
консультацій з вивчення цього питання, Міністерством Охорони Здоров’я України визначено ключові поняття та систематизовані дані, які відображені у документі «Концептуально-референтні рамки цифрових компетентностей для працівників ОЗ та її затвердження для подальшого використання» [1]. Документ представлений та затверджений на засіданні міжсекторальної робочої групи з питань розвитку інформаційної культури, цифрової грамотності та кібергігієни працівників сфери ОЗ 6 жовтня 2023 року. Після громадського обговорення документ було представлено 07.02.2024 року [1]. Підвищення рівня цифрової компетентності працівників ОЗ неможливий без створення новітнього освітнього середовища на всіх рівнях переддипломної і післядипломної освіти і є актуальною темою підготовки лікаря-спеціаліста. 

УДК 616.514-078:57.083.3]-053.2-085

У дітей із ГК рівень загального IgE значно вищий, ніж у здорових осіб, і достовірно корелює з виразністю
клінічних проявів та рецидивністю перебігу. Включення цього показника до діагностичного алгоритму дає змогу виявляти IgE-опосередковану реакцію та підбирати індивідуалізовану терапію. Злагоджена співпраця педіатра і дерматолога дає можливість підвищити якість медичної допомоги та запобігти ускладненням і хронізації процесу

УДК : 616.151.5-072.7+616-005.1:612.115.32
Пацієнти з кровотечею невідомої причини (КНП) мають різноманітні її симптоми та ступені (від легкого до помірного), але без порушення кровообігу.У клінічній практиці гіперфібриноліз рідко оцінюють, як основну причину кровотечі, а загальновідомих аналіз нормального фібринолізу не існує.

УДК 616.411-006.432-0039.42-07

Хвороба Гоше типу 1 (GD1) є спадковим захворюванням, викликаним дефіцитом ферменту глюкоцереброзидази, що призводить до накопичення глюкоцереброзиду в клітинах, особливо в макрофагах. Захворювання уражує селезінку, печінку, кістки і кістковий мозок. Одним
із ключових діагностичних маркерів є глюкозилсфінгозин (Lyso-GL1), який відображає накопичення глюкоцереброзиду і свідчить про наявність GD1. Lyso-GL1 важливий для раннього встановлення діагнозу, моніторингу прогресування захворювання та оцінювання ефективності терапії. Зниження рівня цього біомаркера під час лікування свідчить про його успішність, що дає змогу корегувати дози препаратів
і прогнозувати відповідь пацієнта на терапію.