Мета. Провести аналіз можливостей мобільного застосунку SnoreLab для діагностики хропіння, оцінки серцево-судинного ризику та моніторингу ефективності реабілітаційних заходів. Хропіння є поширеним симптомом порушення дихання під час сну та важливим фактором ризику розвитку серцево-судинних, метаболічних і психоемоційних розладів. Сучасні цифрові технології, зокрема мобільні застосунки, відкривають нові можливості для скринінгу, моніторингу та оцінки ефективності лікувально- реабілітаційних заходів у пацієнтів із хропінням і синдромом обструктивного апное сну.  

Матеріали та методи. Представлено клінічний випадок пацієнта М., 1987 року народження, зі скаргами на інтенсивне хропіння, епізоди апное уві сні, денну сонливість та підвищення артеріального тиску. Комплексне обстеження включало збір анамнезу, ендоскопічний огляд ЛОР-органів, оцінку антропометричних показників, моніторинг хропіння за допомогою мобільного застосунку SnoreLab, 3D- комп’ютерну томографію навколоносових пазух і полісомнографію. Ефективність лікування оцінювали за динамікою показників SnoreLab і клінічних параметрів після проведення комплексу лікувально- реабілітаційних заходів.

Результати. У пацієнта виявлено ожиріння III ступеня (маса тіла – 135 кг, ІМТ – 41,7 кг/м²), артеріальну гіпертензію та синдром обструктивного апное сну важкого ступеня за результатами полісомнографії (індекс апное-гіпопное – 87,5/год). За даними мобільного застосунку SnoreLab, показник Snore Score до лікування становив 107 балів, що відповідало вираженому хропінню та високому ризику порушень дихання під час сну. Частка часу хропіння становила 63% від загального часу сну, з переважанням гучного та дуже інтенсивного хропіння. Під час ендоскопічного обстеження та 3D-комп’ютерної томографії верхніх дихальних шляхів виявлено девіацію носової перегородки, кістковий шип і гіпертрофічні зміни слизової оболонки, які могли сприяти розвитку обструкції дихальних шляхів. Після проведення комплексу лікувально-реабілітаційних заходів спостерігалася позитивна клінічна динаміка. Показник Snore Score знизився зі 107 до 56 балів (на 47,7%), а частка часу хропіння зменшилася з 63% до 37% загального часу сну. Частка часу без хропіння збільшилася з 37,6% до 62,8%, тоді як частка дуже інтенсивного хропіння зменшилася з 24,3% до 10,8%. Одночасно відзначалося зниження маси тіла на 5 кг, нормалізація артеріального тиску до 127/84 мм рт.ст. ст., покращення якості сну, зменшення денної сонливості та підвищення рівня повсякденної активності. Отримані результати свідчать про ефективність використання мобільного застосунку для динамічного моніторингу стану пацієнта та оцінки результатів проведеної реабілітації.

Висновки. Мобільний застосунок SnoreLab є ефективним інструментом для об’єктивної оцінки хропіння та моніторингу ефективності лікування і реабілітації. Комплексна діагностика пацієнтів із хропінням повинна включати клінічне обстеження, сучасні методи візуалізації та полісомнографію. Своєчасне виявлення та корекція порушень дихання під час сну сприяють покращенню показників серцево- судинної системи, зниженню кардіометаболічного ризику та підвищенню якості життя пацієнтів.

Ключові слова: хропіння, серцево-судинний ризик, мобільний додаток SnoreLab, комп'ютерна 3D- діагностика, синдром обструктивного апное сну, полісомнографія.  

 УДК 616.24-008.444:616.8-009.836:575.1

Мета: систематизація та комплексний аналіз сучасних наукових даних щодо генетичних факторів, які впливають на виникнення й прогресування хропіння й обструктивного апное уві сні у дорослих, а також критичне оцінювання методів діагностики та лікування з урахуванням спадкової схильності для розроблення персоналізованих підходів до ведення пацієнтів. Об’єкт і методи дослідження. Виконано аналіз наукових публікацій за період 2019–2024 рр. з використанням міжнародних (PubMed, Scopus, Web of Science) і вітчизняних наукометричних баз даних. Результати. Ідентифіковано 5 основних генетично детермінованих патогенетичних механізмів розвитку хропіння й обструктивного апное увісні: особливості будови дихальних шляхів, порушення нейром’язової регуляції, аномалії щелепно-лицьового комплексу, схильність до ожиріння та хронічні ЛОР-захворювання. Визначено ключові гени (TBX5, PAX9, COL2A1, ELN, COL3A1, 
FTO, MC4R, IL13, HLA-DQ, CLOCK, PER2), поліморфізми яких асоціюються з підвищеним ризиком розвитку цих розладів. Систематизовано сучасні діагностичні підходи з урахуванням генетичного тестування й розроблено алгоритм персоналізованого лікування залежно від генетичного профілю пацієнта. Висновки. Генетичні фактори відіграють вирішальну роль  у патогенезі хропіння й обструктивного апное уві сні через множинні механізми впливу. Упровадження генетичного тестування в клінічну практику дає змогу стратифікувати пацієнтів груп ризику, оптимізувати діагностичні та терапевтичні стратегії й суттєво підвищити ефективність лікування.
Ключові слова: хропіння, генетичні детермінанти, поліморфізм генів, персоналізована медицина, генетичне тестування.