Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні питання та перспективи розвитку кримінального права, кримінології та судочинства». 2024. С. 54-59.

Реалії судової практики на науковий порядок денний ставлять вже здавалось б оскомні питання, які мають чіткий законодавчий регламент. Серед яких — проблематика захисту одного з видів охоронюваної законом таємниці, а саме лікарської. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 162 Кримінального процесуального кодексу України відомості, які можуть становити лікарську таємницю, є видом охоронюваної законом таємниці.

УДК 342

Висвітлено захист персональних даних у телемедицині в контексті чинного законодавства та нормативних актів Європейського Союзу. Досліджено суспільні відносини у сфері використання персональних даних у телемедицині, зокрема нормативно-правове регулювання використання персональних даних, які опрацьовуються в інформаційних системах охорони здоров’я. В інформаційному суспільстві право на охорону здоров’я та медичну допомогу перебуває у тісному зв’язку з правом на доступ до інформації. 

УДК 159.922.73-053.6-056.49

У статті проаналізовано останні науково-практичні публікації, які стосуються використання псилобіну та псилоцибів із терапевтичною метою. Псилоцибін становить собою алкалоїд, фосфорний ефір похідного триптаміну (C12H17N2O4P), що у природі трапляється в деяких грибах роду псилоцибів. Псилоцибін – психоактивна речовина, її вплив на організм схожий на дію ЛСД. В організмі псилоцибін перетворюється на псилоцин шляхом відокремлення залишку фосфорної кислоти. За своєю будовою псилоцибін і псилоцин подібні до нейромедіатора серотоніну, вони пригнічують його діяльність, імовірно, цим зумовлено психотропний ефект. Досліджується історія використання псилоцибів, починаючи з Гарвардського псилоцибінового експерименту. І хоч згаданий експеримент отримав небезсумнівний статус через деякі принципи його проведення, усе ж останніми десятиліттями спостерігається повернення до спроб дослідити дію псилоцибіну на психіку людини. 

УДК 347.1

Висвітлено нормативні колізії та лакуни у правовому регулюванні трансплантації. Проведено аналіз і запропоновано шляхи вдосконалення нормативних актів в окресленій царині. Досліджено можливість упровадження принципу мовчазної згоди на трансплантацію. Проаналізовано практику Європейського суду з прав людини у сфері застосування трансплантації.

Ключові слова: трансплантація, аутотрансплантація, гемопоетичні стовбурові клітини, живий донор, імплантація, мовчазна згода