УДК 371.132 

У статті розглядаються ціннісні орієнтації студентів-медиків як культурний компонент становлення особистості, адже за цінностями, що домінують у суспільстві, можна розглядати і рівень культурного розвитку нації, ступінь цивілізованості, традицій та інтересів, що переважають у певному соціумі. Цінності освіти – це цінності-знання, технологічні цінності, властивості, які реалізуються у педагогічній діяльності, спрямовані на розвиток педагога, на його ціннісні орієнтації і, як результат, – на його вихованців. Цінності для студентів-медиків визначаються як потреба в актуалізації і реалізації власного потенціалу, здатність самостійно і швидко приймати рішення, навички здобувати нові знання і здатність до саморозвитку, тобто систематичне вдосконалення професії. Для майбутніх лікарів гуманістичні цінності варто розглядати у комплексі з професійними цінностями, котрі окреслюють ставлення лікаря до власних професійних обовʼязків, визначаючи його професійну діяльність. Завданням закладів вищої освіти є акцент на цінності, тобто вибудовування стратегій навчання на основі системи ціннісних орієнтацій. Середовище ЗВО має безпосередній вплив на формування системи цінностей студентів-медиків, тому їхня виховна діяльність повинна базуватися на формуванні особистісної і професійної культури, світогляду, моральності, духовності тощо. 

The textbook has been compiled in accordance with the requirements of the English language programme for students of medical educational establishments of the 1st-4th level of accreditation with basic knowledge of English. The aim of the textbook is to master skills in communication, reading and translation of scientific medical literature. The textbook includes 19 units which contain original texts on general medical issues, healthcare matters, anatomy, physiology, grammar material and exercises for practising and improving English language skills. The methodology integrates speaking, listening, writing and reading skills following the task-based approach.

УДК 61:378:534.78

Комунікація відіграє важливу роль у спілкуванні, оскільки діалог лікаря і пацієнта реалізується на найвищому рівні. Тому рівень спілкування визначається ступенем культурного розвитку особистості, що характеризує не лише й не стільки обсяг засвоєних цінностей суспільної життєдіяльності людей упродовж їхнього життя, скільки власне сам спосіб, яким людина долучається до тих цінностей.
Мета статті – охарактеризувати роль комунікації у професійному становленні майбутніх лікарів. Інформативний характер комунікативних умінь медичного працівника дозволяє розглядати зміст соціально значущої інформації, яка забезпечує стабільність суспільства як систему, що сприяє взаєморозумінню й взаємодії людей у процесі спілкування. Аби спілкуватися результативно і плідно, майбутньому лікареві варто усвідомити не лише зовнішні, але й внутрішні особистісні механізми спілкування, які рухають взаємодією, тобто необхідно пізнати себе самого у спілкуванні з пацієнтами. Тому методика і дидактика навчання студентів-медиків повинна ґрунтуватися на дослідженнях, зокрема рефлексії, які аналізують співвідношення мови і мислення, мислення та комунікації, комунікативного та когнітивного в мові. Необхідно формувати у студентів-медиків комунікативні вміння, які здобуваються як результат стихійного процесу засвоєння комунікативно розвивального потенціалу середовища життєдіяльності; процесу вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, котрі представляють взірці й форми для спонтанного присвоєння досвіду соціальної взаємодії; і, нарешті, цілеспрямованого процесу освоєння правил та закономірностей людського спілкування, що є основою спеціального навчання. Підготовка студентів-медиків у ЗВО, безумовно, вимагає системного аналізу мовленнєвої діяльності з психолінгвістичних, лінгвістичних і психологічних позицій, адже майбутні лікарі щодня матимуть спілкування з різними категоріями пацієнтів, допоміжного персоналу чи колег лікарів. Тому найбільш ефективним засобом розвитку мислення майбутніх фахівців є імітаційне моделювання реальних ситуацій і невідкладних станів, що сприяє здобуттю комунікативної петенції.

 УДК: 930.2:070:392477.21
Автор у статті на основі праці Карла Кляузевіца «Про війну» здійснив спробу розглянути розвиток воєнної теорії з позиції діахронії. Він вказав на факт, що війна не є незмінним явищем. Це твердження було ключовою тезою низки філософів, слушність його унаочнена подіями сьогодення. Значна актуальність праці військового теоретика, її значення для розвитку нації створюють необхідність її вивчення на сьогоднішньому етапі історичного розвитку держави. Іноземні армії імітували тренувальні методи й тактичні доктрини Кляузевіца. Необхідність створення кількох перекладів одного й того ж твору мотивована постійно зростаючим інтересом до теоретичних, політичних та історичних праць, які, хоча й писані доволі давно, все ж є актуальними й сьогодні. Розглядаються основні концепції автора: поняття абсолютної та обмеженої війни, сильнішої і слабшої війни (тобто оборони й атаки відповідно), наголошено на тому, що війна за природою є лише продовженням політики чи її інструментом 

 In the article an attempt is made to consider the development of military theory in the diachronic aspect. The fact
that war is not an unchanging phenomenon is being discussed and analyzed in different aspects. Constant change, which was the key thesis of a number of philosophers, retains its meaning even today in the context of modern warfare. With no university education in the background, the author uses philosophical theories established at that time and explains them in context. This contributes to his belief that a general is supposed to be a highly intelligent person. The significant relevance of work and its importance for the development of the nation create the need for its study at today’s stage of the historical and political development of Ukrainian society. In their majority, foreign armies imitated Clausewitz’s training methods and tactical doctrines. The phenomenon of creating several translations of the same work is assessed as well, which is motivated by the ever-growing interest in theoretical, political and historical works. The most prominent works, although written quite a long time ago, are still relevant today. The wartime poses significant challenges for people and requires courage