УДК 611.92-053.4/.5-071.3

This study examines the prevalence of symmetry/asymmetry in various facial structures among children and
adolescents of both sexes. 40 persons were examined – ten girls and ten boys of childhood and adolescence. During
examination visually determined the symmetry/asymmetry of the following parameters: width face, size and shape
of eyes, eyebrows, eyelids, nasolabial folds, corners of the mouth, smiles, the position of the nose and the size and
shape of the nostrils, the size, shape and the position of the ears, as well as the coincidence of the midline between
the central incisors of the upper and lower jaw.The results indicate that 30% of children (boys and girls) show no
visible signs of facial asymmetry. Among adolescents, these figures decrease to 10% for girls and remain at 30% for
boys. Asymmetry in a single parameter was observed in 40% of children and 50-70% of adolescents, depending on
gender. Asymmetry in multiple parameters was noted in 30% of children and 20% of adolescents, irrespective of sex.
In both age groups, the most frequent asymmetry was observed in the smile, making it the most common parameter
studied.
Key words: symmetry, asymmetry, face, children, adolescents.

В роботі проведено аналіз частоти виявлення симетрії/асиметрії різних структур та ділянок лиця
у дітей та підлітків різної статі. Було обстежено 40 осіб – по десять дівчаток і хлопчиків дитячого і
підліткового віку. При обстеженні візуально визначали симетрію/асиметрію таких показників: ширина
обличчя, величина і форма очей, брів, повік, носо-губних складок, кутів рота, усмішки, положення носа
та величини і форми ніздрів, величина, форма та положення вух, а також співпадіння середньої лінії між
центральними різцями верхньої та нижньої щелеп. Встановлено, що 30% дівчаток та 30% хлопчиків не
мають візуальних ознак асиметрії лиця у дитячому віці. Серед підлітків ознак асиметрії не виявлено у
10% дівчаток та 30% хлопчиків. Асиметрію за одним показником виявлено у 40% дітей обох статей та
у 50% хлопчиків-підлітків і 70% дівчаток-підлітків. Асиметрію за кількома показниками спостерігали у
30% дітей – як серед хлопчиків, так і серед дівчаток, та у 20% підлітків, також незалежно від статі. В
обох вікових групах обстежуваних дівчаток і хлопчиків виявлено асиметрію усмішки, яка має найбільшу
частоту серед усіх досліджуваних показників.
Kлючові слова: симетрія, асиметрія, лице, діти, підлітки


У статті наведено результати дослідження, яке вивчало зв’язок між сероварами Leptospira interrogans та ураженням легень у пацієнтів із лептоспірозом. Аналіз 395 медичних карт показав, що пневмонія виникала у 22% хворих і значно частіше — за тяжкого перебігу. У померлих пацієнтів легеневі прояви траплялися у третини випадків. Встановлено, що інфікування сероваром L. Kabura частіше асоціювалося з розвитком пневмонії, тоді як L. Pomona та L. Grippotyphosa частіше зустрічалися у пацієнтів без легеневих уражень. Натомість зв’язку з L. Icterohaemorrhagiae, відомим як високопатогенний серовар, виявлено не було.

У тезах наведено вивчення частоти уражень слизової оболонки та органів ротової порожнини у осіб, які перенесли COVID-19. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про те, що COVID-19 має низку клінічних проявів у ротовій порожнині, а також
може спричинити метаболічні порушення (наприклад – гіперглікемію), які супроводжуються характерними проявами в ротовій порожнині.

УДК: 616.986.7:612.017.1]-07
Вступ. Оцінка імунологічних показників, які відображають стан клітинного імунітету у хворих на лептоспіроз має особливе значення для розуміння імунопатогенетичних процесів, які відбуваються в організмі таких пацієнтів на різних стадіях хвороби.
Мета роботи. Проаналізувати рівень деяких субпопуляцій лімфоцитів у пацієнтів із лептоспірозом із врахуванням періоду хвороби.
Матеріали і методи. Обстежено 62 пацієнти із лептоспірозом, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні. Ці пацієнти були розділені на дві групи: група I – пацієнти із легким та середньо тяжким перебігом хвороби (n=27) та група II – пацієнти з тяжким перебігом (n=35). Зразки крові пацієнтів досліджувалися двічі: при поступленні до лікарні і через тиждень після цього. До контрольної групи увійшло 30 практично здорових осіб. За допомогою методу фенотипування лімфоцитів з еритроцитами, покритими моноклональними антитілами у пацієнтів із лептоспірозом було визначено кількість CD16+, CD22+, CD25+, CD71+, CD95+, CD HLA-DR+-лімфоцитів. На основі отриманих даних визначались значення наступних індексів: індекси CD-25+/CD95+-лімфоцитів, CD71+/CD95+-лімфоцитів, CD HLA-DR+/CD95+-лімфоцитів. Статистичну обробку отриманих результатів проводився за допомогою програми "Statistica".
Результати. Вивчаючи особливості клітинного імунітету у пацієнтів із лептоспірозом, відмічено, що CD71+-лімфоцити найбільше, у порівнянні з іншими субпопуляціями лімфоцитів, віддзеркалюють активність процесів імунозалежного запалення, притаманного лептоспірозу, на що вказує суттєво вища середня кількість CD71+- лімфоцитів у хворих із лептоспірозом обох груп як при поступленні, так і на 7-й день лікування порівняно з контрольною групою (р<0,01). Тяжкість лептоспірозу, зокрема ступінь ураження нирок, великою мірою залежить від функціонального стану CD25+-лімфоцитів та CD HLA-DR+-лімфоцитів, які зумовлюють процеси субраннього та пізнього імунного запалення, на що вказує те, що у групі хворих із тяжким перебігом при поступленні виявлено слабку зворотну кореляцію між рівнем креатиніну крові та кількістю CD25+-лімфоцитів (τ= -0,275), а також рівнем креатиніну крові та кількістю CD HLA-DR+-лімфоцитів (τ= -0,254).
Висновки. Проведений аналіз основних активаційних маркерів у пацієнтів із лептоспірозом вказує на наявність суттєвих коливань частини з них. Так, найвагоміше відображають процеси імунозалежного запалення на різних стадіях хвороби при лептоспірозі CD71+-лімфоцити, а відображенням тяжкості лептоспірозу є CD25+-лімфоцити та CD HLA-DR+-лімфоцити.

В роботі розглянуто проблему диференціальної діагностики синдрому цитолізу гепатоцитів за лабораторними показниками, зокрема критерії, які дозволяють відрізняти хронічні вірусні гепатити та метаболічно асоційовану жирову хворобу печінки.