Визначити потребу пацієнта у рідині є складним завданням, а клінічна оцінка часто неточна.
004.738.5:614:378(477)
Стрімкий розвиток технологій зумовлює зміну підходів до освіти в багатьох країнах світу й сприяє створенню нових освітніх напрямів. Ці напрями може бути використано у вітчизняній системі медичної освіти для підвищення рівня якості надання освітніх послуг і підготовки майбутніх медичних фахівців. Мета статті ‒ проаналізувати роль такої інноваційної технології, як
CRM-система Salesforce у підвищенні якості медичної освіти в Україні. Завдяки аналізу наукових праць вітчизняних і зарубіжних науковців, синтезу отриманої інформації та її узагальненню зроблено певні висновки щодо ефективності впровадження CRM-системи в медичну освіту. Визначено, що для забезпечення майбутніх медиків необхідними знаннями й навичками в сучасному світі необхідно використовувати освітні інновації та сучасні підходи. Останнім часом активно розвивається впровадження сучасного програмного забезпечення в систему медичної вищої освіти. Упровадження цифрових технологій у медичну галузь сприяє підвищенню ефективності роботи медичних працівників, зменшенню витрат і покращенню планування роботи з пацієнтами. Потребі впровадити інноваційні цифрові технології в медичну освіту повною мірою відповідає використання CRM-систем – програмного забезпечення, яке сприяє автоматизації стратегії взаємодії з клієнтами. Однією з найвідоміших CRM-технологій є програма «Salesforce», ключовими особливостями якої є управління рахунками, контактами, потенційними клієнтами й можливостями, інтеграції електронної пошти із Gmail або Outlook, надання загального уявлення про кожного клієнта. Незважаючи на те, що цю систему не було спеціально розробленао для збору й зберігання медичних даних, вона може бути вигідним вибором у цій галузі. Перевагами використання Salesforce в медичній освіті є централізоване управління інформацією, персоналізована комунікація зі здобувачами освіти, забезпечення безпеки даних. У загальній медицині Salesforce сприяє збереженню медичних записів, покращенню взаємодії та комунікації з пацієнтами, що є критично важливим аспектом сучасної медичної практики. Отже, упровадження Salesforce в медичну освіту України сприятиме значному підвищенню якості навчання, покращенню організації й управління освітнім процесом, а також забезпеченню відповідності сучасним вимогам і стандартам освітньої сфери.
The rapid development of technologies causes a change in approachesto education in many countries of the world and contributes to the creation of new
educational directions. These directions can be used in the domestic system of medical education to improve the quality of educational services and training of future medical specialists. The purpose of the article was to analyze the role of such an innovative technology as the Salesforce CRM system in improving the quality of medical education in Ukraine. Thanks to the analysis of the scientific works of domestic and foreign scientists, the synthesis of the received information and its generalization, certain conclusions were obtained regarding the effectiveness of the implementation of the CRM system in medical education. It was found that in order to provide future doctorswith the necessary knowledge and skills in the modern world, it is necessary to use educational innovations and modern approaches. Recently, the introduction of modern software into the system of medical higher education has been actively developing. The implementation of digital technologies in the medical industry contributes to increasing the efficiency of the work of medical workers, reducing costs and improving the planning of work with patients. The need for the implementation of modern innovative digital technologies in medical education is fully met by the implementation of CRM systems -software that facilitates the automation of the strategy of interaction with customers. One of the most well-known CRM technologies is the Salesforce program, the key features of which are the management of accounts, contacts, leads and opportunities, email integration with Gmail or Outlook, providing an overview of each customer. Although this system was not specifically designed for the collection and storage of medical data, it can be a profitable choice in this field. The advantages of using Salesforce in medical education are centralized information management, personalized communication with students, and data security. In general medicine, Salesforce helps maintain medical records and improve patient engagement and communication, a critical aspect of today's medical practice. Thus, the implementation of Salesforce in the medical education of Ukraine will contribute to a significant increase in the quality of education, improvement of the organization and educational process, as well as ensuring compliance with modern requirements and standards of the educational sphere.
Огляд був зосереджений на лікуванні пацієнтів із сепсисом і септичним шоком з використанням внутрішньовенних імуноглобулінів. Обговорено значення різних схем та дозувань ВВІГ на результати лікування та прогноз виживання септичних пацієнтів. Порівняно принципи підбору дозувань
внутрішньовенних імуноглобулінів у різних клінічних центрах. Запропонований власний клінічний випадок комплексного лікування септичного шоку з використанням внутрішньовенних імуноглобулінів. Пацієнт з септичним шоком переніс після трансуретральну резекцію простати з приводу дренування абсцесу простати, гостре порушення мозкового кровообігу, мав ряд супутніх патологій серцево-судинної системи, цукровий діабет 2 типу, хронічну хворобу нирок 2 ступеня. У цього септичного пацієнта було встановленно імунодефіцитне порушення з лімфопенією, гіпопротеїнемією, прокальцитонінемією та значними опосередкованими автоімунозапальними розладами – D 84.8. Незважаючи на очікуваний несприятливий прогноз, після проведеного комплексного лікування з раннім використанням середніх доз внутрішньовенних імуноглобулінів,
стан хворого стабілізувався та збереглися задовільними функції органів. Отже, раннє призначення внутрішньовенних імуноглобулінів дало позити
вний клінічний ефект терапії септичного шоку і вказує на необхідність мультидисциплінарних заключень, включаючи лікаря-імунолога, у веденні септичних станів.
The review focused on managing sepsis and septic shock patients by administering intravenous immunoglobulins (IVIG). Treatment outcomes and survival prognosis of septic patients were discussed in view of different regimens and dosages of IVIG. The principles of determining the appropriate dosage of IVIG in different medical facilities were compared. Own clinical case of complex treatment of septic shock using IVIG was proposed. The patient experienced a septic shock after transurethral resection of the prostate to treat a prostate abscess. Additionally, the patient was diagnosed with acute cerebrovascular disorder and various cardiovascular ailments, including type 2 diabetes mellitus and stage 2 chronic kidney disease. This septic patient was diagnosed with immunodeficiency disorder with lymphopenia, hypoproteinemia, procalcitoninemia, and significant secondary autoimmune inflammatory disorders. Despite the expected unfavorable prognosis, after comprehensive treatment with early application of moderate doses of IVIG, the patient’s condition stabilized, and organ functions remained satisfactory. Therefore, early administration of intravenous immunoglobulin had a favorable clinical outcome in the treatment of septic shock, thereby indicating the need to utilize a multidisciplinary approach, including involving an immunologist, in managing septic conditions.
УДК: 616.381-072.1-089.5:617.55-007.43
Актуальність. Біль погіршує якість життя пацієнта після операції і, спричиняючи значний стрес, впливає на тривалість життя. Для об’єктивної оцінки стресу застосовують багато біомаркерів (альбумін, гемоглобін, рівень глюкози, С-реактивний білок), але до кінця не вивчені рівні цих маркерів залежно від типу знеболювання і значення цих показників у прогнозуванні перебігу післяопераційного періоду. Мета: провести порівняльний аналіз біомаркерів стресу в пацієнтів, яким проводять операції з приводу гриж черевної стінки, залежно від виду періопераційного знеболювання. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 63 пацієнти, яким проводили хірургічне лікування гриж черевної стінки. Їх розподілили на 3 групи за методом анестезії (загальна, нейроакcіальна і регіонарні блокади). На різних етапах періопераційного періоду вивчали динаміку біомаркерів стресу: кортизолу й глюкози крові. Резуль-тати. Перед операцією у хворих 1, 2 і 3-ї груп дослідження рівень глюкози крові вірогідно не відрізнявся. У травматичний період хірургічного лікування реєструвався розвиток стрес-індукованої гіперглікемії, рівень якої не залежав від виду проведеного знеболювання, а через 24 години після операції рівень глікемії вірогідно знизився до норми. У пацієнтів 1-ї групи реєструвалося значне підвищення кортизолу. При цьому в пацієнтів 2-ї і 3-ї груп дослідження, навпаки, рівень кортизолу крові знизився. Через 24 години рівень кортизолу крові знизився до значень норми, при цьому у хворих усіх груп значення кортизолу крові було нижчим від його передопераційного рівня. Висновки. Незалежно від виду анестезіологічного забезпечення в пацієнтів 1, 2 і 3-ї груп під час хірургічного лікування гриж черевної стінки реєстрували підвищення рівня глюкози крові. У пацієнтів, яким проводились регіонарні блокади черевної стінки, рівень біомаркерів стресу був нижчим після операції та через 24 години після операції порівняно із загальною анестезією.
Background. Pain impairs the patient’s quality of life after surgery and, causing a significant stress, affects life expectancy. Many biomarkers (albumin, hemoglobin, glucose level, C-reactive protein) are used to objectively assess stress, but their levels depending on the type of analgesia and their role in predicting the course of the postoperative period have not been fully studied. Aim: to conduct a comparative analysis of biomarkers of stress in patients undergoing surgery for abdominal wall hernias depending on the type of perioperative analgesia. Materials and methods. Sixty-three patients who underwent surgical treatment for abdominal wall hernias took part in the study. They were divided into 3 groups according to the method of anesthesia (general, neuraxial and regional blockades). At different stages of the perioperative period, the dynamics of stress biomarkers such as cortisol and blood glucose was studied. Results. Before the operation, the blood glucose level did not differ significantly in three groups. During the traumatic period of surgical treatment, stress-induced hyperglycemia developed, its level did not depend on the type of anesthesia performed, and 24 hours after the operation, the level of glycemia significantly decreased to normal one. A significant increase in cortisol was registered in group 1. At the same time, on the contrary, the blood cortisol level decreased in patients of groups 2 and 3. After 24 hours, the blood cortisol level decreased to normal values, and in all groups, it was lower than that before surgery. Conclusions. Regardless of the type of anesthetic management, an increase in blood glucose levels was recorded in patients of all three groups during surgical treatment for abdominal wall hernias. Patients undergoing regional abdominal wall blocks had lower levels of stress biomarkers after surgery and 24 hours postoperatively compared to general anesthesia.
Серцево-судинні захворювання залишаються однією з основних причин захворюваності та смертності у світі. Протягом багатьох років дослідження різних особливостей перебігу хронічної серцевої недостатності зазнало суттєвого поступу, проте такий аспект як гендерні особливості, має недостатнє висвітлення в літературі. Мета: дослідити та провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних показників у чоловіків та жінок з хронічною серцевою недостатністю та визначити фактори негативного прогнозу в кожній групі. Матеріали та методи: Проведено повне клінічне обстеження 58 пацієнтів (41 (70,6%) чоловіки і 17 (29,4%) жінки) з хронічною серцевою недостатністю. Крім стандартних клінічних обстежень проведено визначення індексу маси тіла, N-термінальної мозкової фракції натрійуретичного пропептиду та дослідження рівня молекул середньої маси, як індикатора ендогенної інтоксикації. За параметрами загального аналізу крові додатково розраховано низку інтегральних гематологічних індексів, які дали змогу оцінити стан неспецифічної та специфічної ланок імунітету, визначити ступінь інтоксикації організму, ефективність терапії та стан процесів адаптації. Структурно-функціональні параметри серця визначали за допомогою ультразвукового обстеження. Істотність розбіжностей у порівнюваних групах визначали за критерієм Стьюдента (t) або Манна-Уїтні. Прогнозування важкості хронічної серцевої недостатності та аналіз виживаності проводили за методом Каплана-Майера: оцінювали кумулятивну частку виживання через 24 місяці спостереження з оцінкою істотності за тестом Гехана-Вілкоксона та F-критерієм Кокса. Дослідження виявило, що кількість предикторів негативного прогнозу хронічної серцевої недостатності у чоловіків є набагато більшою, ніж у жінок. У чоловіків гірший прогноз асоціювався з анемією, адаптаційною реакцією дистресу, низьким та високим рівнем індексу зсуву лейкоцитів, збільшенням кінцево-діастолічного розміру лівого шлуночка, зниженою фракцією вики ду, проявами дисліпідемії. У жінок найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є збільшення ендогенної інтоксикації, погіршення процесів адаптації та підвищення неспецифічних проявів запалення. Проведене дослідження визначило наявність статевих розбіжностей у предикторах виживаності пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю, однак не виявило істотного впливу маси тіла на вивчені характерии. У пстики. Між цим, доведена роль інших параметрів, пов’язаних з ожирінням, а саме, проатерогенних складових хронічного запалення, системи згортання крові та дисліпідемії, у прогресуванні та характері виживаності вищезазначених хворих. Висновк и. Упацієнтів з хронічною серцевою недостатністю чоловічої статі предиктори негативного прогнозу вказують на ремоделювання серця, а саме, дилатація порожнини камери лівого шлуночка та зменшення фракції викиду, і зміни ліпідного профілю крові, асоційовані з ожирінням. У жінок з хронічною серцевою недостатністю найбільш вагомими предикторами негативного прогнозу є ступінь важкості патології та показники стрес-реактивного метаболізму.
Сardiovascular diseases remain one of the leading causes of morbidity and mortality worldwide. Over the years, the study of various peculiarities of chronic heart failure duration has undergone significant progress; however, gender differences have insufficient coverage in the literature.
Aim: To investigate and conduct a comparative analysis of clinical and laboratory indicators in men and women with chronic heart failure and to determine the factors of an unfavorable prognosis in each group.
Materials and methods. A complete clinical examination of 58 patients (41 (70.6%) men and 17 (29.4%) women) with chronic heart failure was conducted. In addition to standard clinical examinations, body mass index, N-terminal pro-brain natriuretic peptide, and medium mass molecule levels as an indicator of endogenous intoxication were determined. Also, a number of integral hematological indices based on complete blood count parameters were calculated, allowing us to assess the state of non-specific and specific links of immunity, the degree of body intoxication, treatment efficacy, and the state of adaptation processes. The structural and functional parameters of the heart were determined by ultrasound examination. The significance of differences in the compared groups was determined by the Student (t) or Mann-Whitney test. Prediction of the severity of chronic heart failure and survival analysis were performed using the Kaplan-Meier method: the cumulative survival rate after 24 months of follow-up was evaluated with significance assessment using the Gehan-Wilcoxon test and the Cox F-test.
Results. The study found that the number of predictors of a negative prognosis of chronic heart failure in men is much greater than in women. In men, a worse prognosis was associated with anemia, adaptive distress reaction, low and high leukocyte shift index, increased end-diastolic size of the left ventricle, reduced ejection fraction, and manifestations of dyslipidemia. In women, the most significant predictors of a negative prognosis are an increase in endogenous intoxication, a worsening of adaptation processes, and an increase in nonspecific manifestations of inflammation. The conducted study determined the presence of gender differences in the predictors of survival of patients with chronic heart failure, but did not reveal a significant influence of body weight on the studied characteristics. Meanwhile, the role of other parameters related to obesity, namely, proatherogenic components of chronic inflammation, blood coagulation system and dyslipidemia, in the progression and nature of survival of the above-mentioned patients has been proven.
Conclusion: In male patients with chronic heart failure, predictors of a negative prognosis indicate cardiac remodeling, namely, dilatation of the chamber cavity of the left ventricle and reduction of the ejection fraction, and changes in the blood lipid profile associated with obesity. In women with chronic heart failure, the most significant predictors of a negative prognosis are the severity of the pathology and indicators of stress-reactive metabolism.