Introduction: The cervical screening goal is to detect and treat precancers before cancer. We wanted to understand why errors in the clinical diagnostic and management of patients with persistence of human papillomavirus (HPV); infection occur in gynecological practice.
Aim: Aim of the study was to evaluate 3 clinically important complications of situations for women aged 18-45 years. The study aimed to assess the diagnostic accuracy by colposcopy visualization, cytology and biopsy results, and presence of HPV infection. We aimed to analyze the false-negative (FN) cytology diagnoses inpatients with presence of HPV, colposcopy visualization, histologically proven cervical intraepithelial neoplasia (CIN) 2-3.
Material and Methods: A retrospective analysis of errors in the management of patients was carried out, in treatment methods, especially with the use of cryodestruction, colposcopy pictures, results of cytological and histological conclusion, results of examination for oncogenic types of papillomavirus were presented.
Discussion: After analyzing all errors in the management of patients with persistence of papillomavirus and preliminary cryotherapy of the cervix, the main reasons that led to the progression of the disease up to cervical cancer were noted.
Conclusion: In the presence of papillomavirus, cryodestruction of the cervix is not advisable, even if no cervical dysplasia was detected by histological conclusions


УДК: 616-006:615.277.3.065:616.1]-07

Резюме. Діагностика та лікування серцево-судинних ускладнень, пов’язаних із застосуванням протипухлинної терапії, є однією з важливих проблем, які впливають на якість і тривалість життя пацієнтів з онкологічними за- хворюваннями та потребують комплексних підходів. Питання про продовження/відновлення протипухлинного лікування приймаються мультидисциплінарними командами на підставі клінічних даних, результатів проведених обстежень та оцінки ризиків.

У хворих із злоякісними утвореннями існує високий ризик розвитку серцевої недостатності, зумовленої насамперед кардіотоксичною дією деяких хіміопрепаратів, зокрема антрациклінів, а інгібітори контрольних точок (ІКТ) про- вокують розвиток міокардиту, в основі якого лежать імунні процеси.

Значну роль у виникненні ускладнень відіграє так званий онкоасоційований тромбоз, який може бути як артеріаль- ним (інфаркт міокарда, ішемічний інсульт), так і венозним (ТЕЛА, периферичні тромбози). Лікування і профілактика цих тромбозів становлять складну клінічну проблему, оскільки при онкологічній патології існує високий ризик ви- никнення кровотеч унаслідок тромбоцитопенії, індукованої хіміопрепаратами, також їх можуть спровокувати самі злоякісні новоутворення чи метастази.

Пацієнти, які перенесли кардіотоксичну хіміотерапію чи променеву терапію в зоні грудної клітки, мають у декілька разів вищий ризик розвитку ІХС, хронічної серцевої недостатності в довгостроковій перспективі і потребують дов- готривалого, часто пожиттєвого спостереження й контролю за станом серцево-судинної системи.

Ключові слова: кардіотоксичність, антрацикліни, HER2-таргетні терапії, інгібітори імунних контрольних точок, серцеві біомаркери, ЕКГ, ЕхоКГ, хіміотерапія, ішемічна хвороба серця, гострий коронарний синдром, артеріальна гіпертензія, фібриляція передсердь.