УДК : 616.34-008.6-002:616.12-008.318]-053. 2

Відповідно до біопсихосоціальної моделі існує необхідність голістичного персоніфікованого підходу до менеджменту пацієнтів із цереброінтестинальними розладами, зокрема синдромом подразненого кишечника (СПК). Варіабельність ритму серця (ВРС) можна широко імплементувати у сферу нейро-гастроентерології як неінвазивний маркер для оцінки нейрогуморальної регуляції на осі «кишечник — центральна нервова система» і потенціалу стресостійкості організму.

Мета — дослідити часові та спектральні параметри ВРС у дітей із СПК залежно від патерну випорожнень, що переважає, та природи тригерного чинника в дебюті розладу.

Матеріали та методи. Під нашим спостереженням перебували 22 пацієнти Клінічного центру дитячої медицини віком від 6 до 12 років із діагнозом СПК, установленим відповідно до Римських критеріїв IV. За допомогою методу кардіоінтервалографії (короткі 5-хвилинні записи у фоновій пробі) досліджено параметри ВРС (електрокардіограф «ВНС-мікро» та програмне забезпечення «Нейрософт»). Часові та спект-ральні параметри ВРС використовували як біомаркери для оцінки функціонального стану автономної нервової системи (АНС) і потенціалу стресостійкості організму. Статистичний аналіз проведено за допомогою Microsoft Excel 2016 та GraphPad Prism 5.

Результати. Аналіз ВРС залежно від патерну випорожнень, що переважає, та природи тригерного чинника в дебюті СПК виявив значну гетерогенність пацієнтів за досліджуваними параметрами. У групі з домінуванням запорів зареєстровано найнижчу ВРС за показником загальної спектральної потужності, що супроводжувалось дефіцитом LF-коливань (активність симпатичного відділу АНС) у структурі спектра серцевого ритму. Ще більші відмінності встановили при аналізі параметрів ВРС залежно від тригерного чинника в дебюті СПК. У дітей із постінфекційним варіантом СПК виявлено в 2,4 разу нижчу загальну спектральну потужність, що супроводжувалося виразним дефіцитом як симпатичного, так і парасимпатичного компонентів АНС, тоді як у пацієнтів зі стрес-асоційованим СПК зареєстровано не лише значно вищу загальну спектральну потужність, а й збалансованішу внутрішню структуру спектра ВРС. Частка залучення вищих церебральних впливів у дітей із стрес-асоційованим СПК становила 12%, у пацієнтів із постінфекційним варіантом розладу — 27%, що свідчить про виразніші порушення функціонально-метаболічного резерву.

Висновки. Установлено значну гетерогенність параметрів ВРС у пацієнтів із СПК залежно від патерну випорожнень, що переважає, й особливо від провокувального чинника в дебюті розладу. Ці відмінності слід ураховувати для детальнішої оцінки порушень нейрогуморальної регуляції на осі «кишечник — центральна нервова система» та функціонально-метаболічного резерву організму при розробці персоніфікованих мультимодальних схем лікування СПК у дітей.

The functionality of redox metabolism is frequently named as an important contributor to the processes of aging and anti-aging. Excessive activation of free radical reactions accompanied by the inability of the antioxidant defense (AOD) mechanisms to control the flow of the reactive oxygen species (ROS) leads to the persistence of oxidative stress, hypoxia, impaired mitochondrial energy function and reduced ATP potential. From a long-term perspective, such changes contribute to the development of chronic diseases and facilitate aging. In turn, preconditioning of a biosystem with small doses of stressful stimuli might cause mobilization of the mechanisms of AOD and control an excessive flow of ROS, which supports optimal functioning of the redox reactions. Those mechanisms are of crucial importance for anti-aging and are also known as a eustress or hormetic response. To ensure continuous support of mild pro-oxidant activity in a metabolic system, close monitoring and timely corrections preventing the development of excessive ROS production are required. The paper introduces the potential of heart rate variability (HRV) as a biomarker of functional and metabolic reserves and a tool to measure stress resilience during aging. The practical approaches to interpretation of HRV are provided based on total power, changes in total power in response to an orthostatic test and activities of all spectral components. It is suggested that the complex of those parameters can reflect the
depth of oxidative stress and may be used to guide lifestyle interventions and promote active longevity.

Background/Aims. Changes in autonomic regulation and psychological distress play an important role in the pathobiology of irritable bowel syndrome (IBS). The aim of the current study is to evaluate the autonomic function and to link it to the levels of somatization in adolescents with IBS.
Methods. We enrolled 30 adolescents with various types of IBS and 35 healthy controls. Time and frequency domain indexes of heart rate variability (HRV) were measured in supine (baseline) and standing (orthostasis) positions using short-term electrocardiographic recordings. The somatic symptoms index was assessed with the modified Screening for Somatoform Symptoms questionnaire.
Results. Adolescents with IBS showed no differences of HRV parameters in the supine position compared to healthy control. In orthostasis, a decrease in the standard deviation of normal RR intervals as well as main spectral index total power (TP) were observed. The reduction of TP was attributed to the reduced activities of the high- and low frequency components. Increased somatic symptoms index in IBS patients negatively correlated with TP in orthostasis (r = –0.485, P = 0.007). A subgroup analysis revealed that adolescents with IBS with TP values either < 2500 msec2 or > 5500 msec2 in the supine position demonstrated significantly reduced activity of the low frequency component.
Conclusions. Adolescents with IBS showed signs of autonomic dysfunction only during the orthostatic test, which were associated with increased somatization scores. Further research is needed to establish the links between emotional wellbeing and autonomic function in this population.
Key Words: Adolescent; Heart rate; Irritable bowel syndrome; Medically unexplained symptoms primary dysautonomias