УДК 616-006.484.04:577.21]-036-037-07-08
Гліобластома (ГБМ) ‒ це пухлина головного мозку за критеріями ВООЗ 4-го класу злоякісності з поганим прогнозом. Це найпоширеніша серед первинних злоякісних пухлин головного мозку в дорослих. За оцінками, загальна виживаність пацієнтів, які страждають від ГБМ, становить менше 1,5 року, а коефіцієнт виживаності за 5 років – близько 5 %. Сучасні стандарти лікування передбачають максимальну резекцію (Gross total), але цього досягають украй рідко через дифузно-інвазивний характер поширення цих пухлин, радіотерапію із супутньою хіміотерапією, наприклад, темозоломідом. Нові технології, зокрема генетичні дослідження й передові статистичні методи, сприяють вдосконаленню терапевтичного підходу та створюють нові можливості для лікування. Деякі гени мають важливе значення для розуміння туморогенезу прогнозу пухлини, а кожен із підтипів гліобластом пов’язаний із певними генетичнимитта епігенетичними змінами. Представлено огляд молекулярних маркерів, а саме ізоцитратдегідрогенази 1 та 2 типу (IDH1/2), O-6-метилгуанін-ДНК-метилтрансферази (MGMT), білок p53, рецептора епідермального фактора росту (EGFR), рецептора тромбоцитарного фактора росту (PDGFR), коделеція 1p/19q, зворотної транскриптази теломерази (TERT), циркулюючих пухлинних клітин і мікроРНК, які широко застосовують у клінічній практиці *Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфлікт інтересів (Ми заявляємо, що у нас немає ніякого конфлікту інтересів). *No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures. *Жодний із об’єктів дослідження (людина/тварина) не підпадає під вимоги політики щодо розкриття інформації фінансування.
Ключові слова: гліома; гліобластома; пухлина головного мозку; молекулярні біомар-
кери; хірургічне лікування; хіміотерапія.