УДК 616.132.2-008.64:616.441-008.64:577.112
Мета. Провести оцінку рівнів розчинної форми стимулюючого фактору росту, що експресується геном 2 (sST2) та N-кінцевого фрагменту попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС), залежно від наявності супутнього субклінічного гіпотиреозу (СГ).
Матеріали та методи.У дослідження включено 125 пацієнтів з ГКС віком від 36 до 81 років (середній вік – 60,98±0,81 років). За станом функції щитоподібної залози (ЩЗ) всіх хворих було розподілено у дві групи. Першу (І) групу склала 51 особа (40,8%) – хворі із СГ (рівень тиреотропного гормону (ТТГ) >4 мкМО/мл), середній вік – 62,51±1,18 роки; ІІ групу – 74 особи (59,2%) – хворі з нормальною функцією ЩЗ (рівень ТТГ 0,4-4 мкМО/мл), середній вік – 59,93±1,08 років. Стан СГ встановлювався при рівні ТТГ >4,0 мкМО/мл та рівні вільного тироксину (FT4) у сироватці крові в межах норми.
Результати. У групі хворих з ГКС та СГ (І) виявлено достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP, порівняно з хворими без порушень функції ЩЗ (ІІ), відповідно: 46,6 (27,9; 57,7) нг/мл (І) проти 29,9 (22,0; 38,5) нг/мл (ІІ), р=0,001 та 173,0 (103,4; 1005,1) нг/л (І) проти 95,9 (71,8; 178,6) нг/л (ІІ), р=0,0001. Серед пацієнтів з ГКС та СГ (І) в 1,94 рази частіше виявляли рівень sST2 35-70 нг/мл, та у 2,28 разів – sST2 >70 нг/мл, порівняно з хворими з ГКС без порушення функції ЩЗ (ІІ), відповідно: на 22,74% (47,06±6,99% (І) проти 24,32±4,99% (ІІ), p=0,008) та на 15,81% (21,57±5,76% (І) проти 9,46±3,40% (ІІ), p<0,05). Під час дослідження рівнів NT-proBNP у хворих з ГКС та СГ (І) виявлено на 75,67% достовірно вищі частки осіб з рівнем NT-proBNP >600 нг/л (33,33±6,60% (І) проти 8,11±3,17% (ІІ), p=0,001), порівняно з пацієнтами з ГКC та нормальною функцією ЩЗ (ІІ). У 2,31 разів частіше реєструвався рівень NT-proBNP <125 нг/л у групі хворих з ГКС та нормальною функцією ЩЗ (ІІ), порівняно з хворими з ГКС із СГ (І): на 36,06% (63,51±5,60% (ІІ) проти 27,45±6,25% (І), p=0,00002). При оцінці взаємозв’язку між середніми рівнями sST2 і NT-proBNP, встановлено достовірний сильний прямий кореляційний зв’язок у групі хворих з ГКС та СГ (І) (коефіцієнт кореляції (r) = 0,775, p<0,001). У групі хворих з ГКС та нормальною функцією ЩЗ (ІІ) виявлено середньої сили кореляційний зв’язок між середніми рівнями sST2 і NT-proBNP (r = 0,678, p<0,001).
Висновки. 1). У групі хворих з ГКС та помірно зниженою функцією ЩЗ (СГ), реєструвались достовірно вищі середні рівні sST2 та NT-proBNP і достовірно більші частки осіб із рівнями sST2 ≥35 нг/мл, NT-proBNP >600 нг/л, порівняно з пацієнтами з ГКC та нормальною функцією ЩЗ. Отримані результати можуть свідчити про вищий ризик розвитку, прогресування та ускладнень серцевої недостатності (СН), за рахунок вищої ймовірності міокардіального фіброзу та подальшого ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у хворих з ГКС при наявності СГ.
2). Встановлено достовірний сильний прямий кореляційний зв’язок між середніми рівнями sST2 і NT-proBNP у групі хворих з ГКС та СГ (І) (r = 0,775, p<0,001). У групі хворих з ГКС та нормальною функцією ЩЗ (ІІ) кореляційний зв’язок між середніми рівнями sST2 і NT-proBNPвиявився менш вираженим (r = 0,678, p<0,001).
3). Визначення комбінації даних біомаркерів може бути більш інформативним для діагностики та прогнозування перебігу СН у пацієнтів з ГКС та супутньою дисфункцією ЩЗ, ніж дослідження окремих біомаркерів. Зокрема, одночасне підвищення sST2 і NT-proBNP вище допустимих значень дозволяє виділити групу особливо високого ризику виникнення та прогресування СН у пацієнтів з ГКС.
Ключові слова:біомаркери, sST2,NT-proBNP, гострий коронарний синдром, серцева недостатність, функція щитоподібної залози, субклінічний гіпотиреоз, тиреотропний гормон.
Purpose. To evaluate the levels of soluble form of stimulatory growth factor expressed by gene 2 (sST2) and N-terminal fragment of brain natriuretic peptide precursor (NT-proBNP) in patients with acute coronary syndrome (ACS), depending on the presence of concomitant subclinical hypothyroidism (SH).
Materials and methods. 125 patients with ACS aged 36 to 81 years (mean age - 60.98±0.81 years) were included in the study. All patients were divided into two groups according to the state of thyroid function. The first (I) group consisted of 51 patients (40.8%) - patients with SH (thyroid-stimulating hormone (TSH) level >4 μIU/mL), average age - 62.51±1.18 years; group II - 74 patients (59.2%) - patients with normal thyroid function (TSH level 0.4-4 μIU/mL), average age - 59.93±1.08 years. The state of SH was established at a TSH level of >4.0 μIU/mL and a free thyroxine (FT4) level in the blood serum within the normal range.
Results. In the group of patients with ACS and SH (I), significantly higher mean levels of sST2 and NT-proBNP were found compared with patients without thyroid dysfunction (II), respectively: 46.6 (27.9; 57.7) ng/ml (I) vs. 29.9 (22.0; 38.5) ng/ml (II), p=0.001 and 173.0 (103.4; 1005.1) ng/l (I) vs. 95.9 (71.8; 178.6) ng/l (II), p=0.0001. Among patients with ACS and SH (I), the level of sST2 35-70 ng/ml was 1.94 times more common, and sST2 >70 ng/ml was 2.28 times more common, compared with patients with ACS without thyroid dysfunction (II), respectively: 22.74% (47.06±6.99% (I) vs. 24.32±4.99% (II), p=0.008) and 15.81% (21.57±5.76% (I) vs. 9.46±3.40% (II), p<0.05). The study of NT-proBNP levels in patients with ACS and SH (I) revealed a 75.67% significantly higher proportion of patients with NT-proBNP levels >600 ng/L (33.33±6.60% (I) vs. 8.11±3.17% (II), p=0.001) compared with patients with ACS and normal thyroid function (II). The level of NT-proBNP <125 ng/l was recorded 2.31 times more often in the group of patients with ACS and normal thyroid function (II) compared with patients with ACS with SH (I): by 36.06% (63.51±5.60% (II) vs. 27.45±6.25% (I), p=0.00002). When assessing the relationship between the mean levels of sST2 and NT-proBNP, a significant strong direct correlation was found in the group of patients with ACS and SH (I) (correlation coefficient (r) = 0.775, p<0.001). In the group of patients with ACS and normal thyroid function (II), a medium-strength correlation was found between the average levels of sST2 and NT-proBNP (r = 0.678, p<0.001).
Conclusions. 1). In the group of patients with ACS and moderately reduced thyroid function (SH), significantly higher mean levels of sST2 and NT-proBNP and significantly higher percentage of patients with sST2 levels ≥35 ng/mL, NT-proBNP >600 ng/L were recorded compared to patients with ACS and normal thyroid function. These results may indicate a higher risk of development, progression and complications of heart failure (HF) due to a higher probability of myocardial fibrosis and subsequent left ventricular (LV) remodeling in patients with ACS in the presence of SH.
2). A significant strong direct correlation was found between the mean levels of sST2 and NT-proBNP in the group of patients with ACS and SH (I) (r = 0.775, p<0.001). In the group of patients with ACS and normal thyroid function (II), the correlation between the mean levels of sST2 and NT-proBNP was less pronounced (r = 0.678, p<0.001).
3). Determination of a combination of these biomarkers may be more informative for the diagnosis and prognosis of HF in patients with ACS and concomitant thyroid dysfunction than the study of individual biomarkers. In particular, the simultaneous increase in sST2 and NT-proBNP above the permissible values allows us to identify a group of particularly high risk of HF occurrence and progression in patients with ACS.
Key words: biomarkers, sST2,NT-proBNP, acute coronary syndrome, heart failure, thyroid function, subclinical hypothyroidism, thyroid-stimulating hormone.