УДК 614.274:338.2:35:615.1:303.62(477)

Питання фармацевтичної безпеки України знаходиться у центрі уваги багатьох дослідників. Водночас рівень впливу суб’єктів суспільних відносин на стан фармацевтичної безпеки держави залишається не розвіданим. Мета роботи – з’ясувати думку фармацевтичної спільноти про рівень відповідальності суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. Матеріали і методи. Предметом дослідження була роль 14 суб’єктів суспільних відносин. Використано методи: анкетного опитування за допомогою Google Forms, яке поєднане з експертною оцінкою, математичної статистики та узагальнення. В опитуванні взяли участь 166 науково-педагогічних, наукових та аптечних працівників. Результати. Серед 14 суб’єктів суспільних відносин найбільший рівень відповідальності за стан фармацевтичної безпеки України характерний для центральних органів виконавчої влади України у галузі охорони здоров'я (МОЗ України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Національної служби здоров’я України), а меншою мірою – для органів регіонального управління й місцевого самоврядування та нефармацевтичних громадських об’єднань. Найвагомішим пріоритетом Стратегії національної безпеки України для сприяння розвитку фармацевтичної безпеки майже чотири п’ятих експертів зазначили захист прав, свобод і законних інтересів громадян України. Висновки. Шляхом експертного оцінювання встановлено різний рівень відповідальності 14 суб’єктів суспільних відносин за стан фармацевтичної безпеки України. З’ясовано високий ступінь сприяння розвитку фармацевтичної безпеки п’яти пріоритетів Стратегії національної безпеки України.

Мета роботи – визначення проблемних питань щодо кадрового потенціалу у вітчизняному аптечному сегменті з погляду фармацевтичної безпеки. Матеріали і методи. Під час роботи застосували методи інформаційного пошуку, критичного та порівняльного аналізу, онлайн-опитування, узагальнення й інтерпретації результатів. Матеріал для дослідження – наукові публікації з порушеного питання, результати онлайн-опитування працівників аптечних закладів (АЗ), що здійснене за допомогою платформи Google Forms протягом вересня – грудня 2024 року. Результати. Визначено перелік проблемних питань кадрового менеджменту аптечного сегмента фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я: в АЗ працюють особи, які не мають права брати участь у наданні фармацевтичної допомоги, оскільки не мають фармацевтичної освіти; нехтування менеджментом АЗ норм права під час оформлення на роботу, вибору посади та документального супроводу працевлаштування; висока плинність кадрів; формування робочих змін із порушенням рекомендацій трудового законодавства; збільшення кількості зобов’язань непрофесійного характеру, що ґрунтуються на порушенні етичних норм професії. Встановлено, що кадрова політика АЗ для більшості фармацевтичних фахівців є незрозумілою, непрозорою, формальною і нереалізованою. Наведені факти спричиняють швидке професійне вигоряння, погіршення психологічного стану та підштовхує фармацевтичних фахівців змінювати сферу діяльності, а також впливає на якість фармацевтичної допомоги, що надається в АЗ. Встановлено, що у вищого керівництва систем охорони здоров’я, освіти та науки на фоні часткових спроб розв’язати проблеми з критичною ситуацією у фармацевтичній освіті нині немає стратегічних планів щодо кадрового забезпечення фармацевтичного сектора галузі охорони здоров’я. Актуалізовано питання щодо розроблення та впровадження Концепції фармацевтичної безпеки України. 

УДК 615.276:364.33:614.2

Мета роботи: проаналізувати динаміку асортименту, розміру відшкодування та цінових характеристик імуносупресантів, що входять до програми державних гарантій медичного обслуговування населення, а також дослідити їх споживання на прикладі конкретної аптеки.   

Матеріали і  методи. Дані про номенклатуру й роздрібні ціни імуносупресантів з п'яти Реєстрів лікарських засобів, що підлягають реімбурсації за період 2023-2025 рр. та інформація про обсяги їх реалізації за 6 місяців (у натуральному та грошовому вираженні) на прикладі однієї з аптек м. Львова, яка відпускає ліки за цією державною програмою. Методи: аналіз, порівняння та узагальнення.

Результати та обговорення. З’ясовано, що у період 2023-2025 рр. до державної програми гарантій медичного обслуговування населення включили 5 міжнародних непатентованих назв імуносупресантів. При цьому до останнього Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації, внесено 56,0% асортиментних позицій такролімусу, 24,0% - циклоспорину, 12,0% - мікофенолової кислоти та її солей, а також по 4,0% - сертикану та валгацикловіру. Для імуносупресантів характерна повна імпортозалежність. Причому у виробництві 72,0% їх асортименту задіяно по одному підприємству, у решти - від трьох до шести підприємств. За даними перших трьох Реєстрів 71,4% імуносупресантів пацієнти могли отримати безоплатно, решта - вимагали часткової доплати. Проте у двох останніх Реєстрах частка асортиментних позицій імуносупресантів, що підлягають частковій доплаті пацієнтом, зросла до 40,0%. Роздрібні ціни для 9 асортиментних позицій (36,0%) знизились або залишились незмінними, а для 16 (64,0%) - зросли. Упродовж березня – серпня 2024 р. досліджувана аптека, яка відпускає ліки за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, реалізовувала лише дві третини асортиментних позицій імуносупресантів, що охоплювали три з п’яти міжнародних непатентованих назв, включених у Реєстр. За кількістю виписаних Е-рецептів (71,3%), відпущених упаковок (73,8%) та обсягом реалізації у грошовому вираженні (86,0%) лідирував такролімус.

Висновки. Проаналізовано у динаміці асортимент, розмір відшкодування вартості та цінові характеристики імуносупресантів, включених у програму державних гарантій медичного обслуговування населення, та встановлені основні тенденції їх реалізації на рівні аптеки.

УДК 615.1:339.138:615.273:614.27(048.8)

Мета роботи – дослідити асортимент зареєстрованих нових пероральних антикоагулянтів (НОАК) та їх фізичну доступність в аптеках України, а також провести аналіз роздрібного ринку НОАК за 2020-2024 рр.

Матеріали і методи. Використано дані Державного реєстру лікарських засобів України, інформацію про фізичну доступність ліків в аптеках та про обсяги реалізації оральних антикоагулянтів та НОАК, а також методи аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, контент-аналізу, математично-статистичний та графічний.

Результати й обговорення.  З’ясовано, шо станом на грудень 2024 р. в Україні зареєстровано 4 МНН НОАК (дабігатрану етексилат, ривароксабан, апіксабан, едоксабан), представлених 6 торговими назвами та 20 асортиментними позиціями, переважно у формі таблеток. Лідерами за показником виробничої активності (ПВА) серед підприємств є Байєр АГ (Німеччина) та Фармадокс Хелскеа Лімітед (Мальта), а серед країн – Німеччина. Визначена неоднорідність фізичної доступності для окремих торгових назв та дозувань НОАК в аптеках. Загальний ринок оральних антикоагулянтів в Україні протягом 2020-2024 рр. демонстрував коливання, при цьому аптечний сегмент стабільно домінував, займаючи понад 98% ринку. Частка НОАК у загальному обсязі споживання оральних антикоагулянтів суттєво зросла: в аптечному сегменті – з 53,73% у 2020 р. до 78,83% у 2024 р., а в госпітальному сегменті – з 6,78% у 2020 р. до 68,18% у 2024 р. Відзначено стрімке зростання частки НОАК вітчизняного виробництва, яка у 2024 р. становила близько 24% ринку НОАК. Спостерігається стійке зростання популярності НОАК, насамперед ривароксабану та едоксабану, на тлі поступового зниження обсягів реалізації традиційних антикоагулянтів, таких як варфарин та феніндіон.

Висновки. Встановлено, що ринок НОАК в Україні за 2020-2024 рр. демонструє активний розвиток та зростання, витісняючи традиційні антикоагулянти. Ключовими його тенденціями є домінування ривароксабану, збільшення частки вітчизняних препаратів та абсолютно переважаюче споживання НОАК через аптечний сегмент ринку.

УДК 615.4:339:615.243.6

Мета роботи. Розвідка асортименту і цінових пропозицій на вітчизняному фармацевтичному ринку лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту.
Матеріали та методи. Матеріали: Державний реєстр лікарських засобів України, інформація про величину визначеної добової дози, мінімальні та максимальні роздрібні ціни на лікарські засоби групи А04 в аптеках м. Львова станом на 30.11.2023 р. (період 1) та 28.02.2024 р. (період 2). Методи: інформаційного пошуку, аналізу, узагальнення, маркетингових досліджень.
Результати та обговорення. З’ясовано, що у періоді 1 в Україні було зареєстровано 46, а у періоді 2 – 49 асортиментних позицій лікарських засобів
групи А04. Більшість з них були препаратами ондансетрону (65,2 % і 61,2 % відповідно). Число вітчизняних асортиментних позицій зменшилася з 56,5 % до 53,1 % внаслідок збільшення асортиментних позицій імпортного виробництва. За лікарськими формами в обидвох періодах переважали розчини для інфузій і таблетки. На прикладі асортиментних позицій ондансетрону з’ясовано, що їх пропозиція в аптеках м. Львів за час дослідження зменшилась на 17,7 % (з 3101 до 2552). При цьому були відсутні аптеки, які би пропонувати усі асортиментні позиції ондансетрону. Виявлено невисокий рівень конкуренції та недостатню економічну доступність більшості асортиментних позицій ондансетрону.
Висновки. Досліджено тенденції асортиментної та цінової характеристик лікарських засобів групи А04 Протиблювотні засоби та препарати, що усувають нудоту на вітчизняному фармацевтичному ринку.