Background: Accessibility and affordability of medicines are key for patients’ effective treatment. However, drug prices are soaring, and patients are looking for cheaper medications in Europe and beyond. This study aimed to evaluate European pharmacists’ perceptions and attitudes about the impact of global inflation and the military conflict setting in Ukraine on patients’ buying medicines behaviours. A secondary objective comprised the problem of buying medicines from illegal online sources like social media or non-regulated marketplaces.

Methods: An observational cross-sectional study was conducted from April 2023 to April 2024 using an anonymous and self-designed questionnaire consisting of 11 questions. The survey was created using Google Forms. The survey link was shared mostly by e-mail amongst practising pharmacists from five European countries.

Results: Events of the recent years, such as inflation, the COVID-19 pandemic, or the war in Ukraine were perceived by the pharmacists as contributing to patients looking for better medicines prices, mostly related to online purchases. The most important factors influencing online purchase of medicines beyond price were convenience of shopping anytime, and fast and free delivery. There is a perceived growing interest in buying medicines from online facilities other than e-pharmacies, such as local websites, social media or global marketplaces (e.g., aliexpress.com). Pharmacists do not actively inform their patients about the possible risks of buying medicines from unverified online sources.

Conclusion: International disruptions seem to contribute to patients’ looking for better prices of medicines. There is a need for societal education about the risks related to the possibility of counterfeited medicines online, as well as pharmacists’ training to prioritize patient information and counselling on the hazards of medication acquisition from non e-pharmacies. There is an urgent need for global amendments to the pharmaceutical law to protect patients from illegal e-sources of medicines while keeping in-person services and offline purchases.

Анотація

Мета роботи: здійснити наукознавчу характеристику інформаційних потреб науковців у сфері фармацевтичної/медичної хімії.

Матеріали й методи. Матеріалом дослідження стали дані експертного анкетного опитування за методом «снігової кулі», отримані за допомогою Google Forms від 71 фахівця у галузі фармацевтичної та медичної хімії. У дослідженні застосовано методи математичної статистики, узагальнення та систематизації.

Результати та обговорення. Системно розглянуто інформаційні потреби науковців у сфері фармацевтичної та медичної хімії в Україні. На основі детального аналізу їхніх відповідей встановлено, що сучасні дослідники переважно використовують міжнародні наукові бази даних (Scopus – 81,7 %, PubMed – 69,0 %, Web of Science – 64,8 %), водночас вітчизняні ресурси залучають лише 18,3 % опитаних. Виявлено значний, підтверджений 88,7 % респондентів, запит на створення спеціалізованої національної бази даних. Докладно представлено ключові вимоги до її наповнення, що має включати публікації українських науковців (85,1 %), інформацію про фармакологічні властивості (74,6 %) та патенти (70,1 %). Функціонально доведено, що реалізація такої ініціативи дозволить полегшити доступ до досліджень (82,1 %), посилити міжнародну співпрацю (64,2 %) та підвищити визнання української науки (56,7 %). Абсолютна більшість опитаних (97,1 %) висловили готовність користуватися такою БД.

Висновки. На підставі опитування 71 респондента, які представляють дослідницьку спільноту, пов’язану зі сферою фармацевтичної та медичної хімії, з’ясовано інформаційні потреби науковців у галузі фармацевтичної та медичної хімії, оцінено доцільність створення національної БД публікацій та окреслено вимоги до її функціоналу.

УДК 615.15:615.12: 616.9:614.46+316:001.8(477) 

Із початку карантину фармацевтичні фахівці, насамперед ті, що працюють в аптеках, перебувають на передовій у боротьбі з коронавірусною інфекцією COVID-19, і вони роблять усе можливе для надання якісної фармацевтичної допомоги.
Метою дослідження було вивчити думки фармацевтичних фахівців щодо організаційних особливостей їх роботи в аптеках під час карантину, пов’язаному з глобальною епідемією коронавірусної інфекції COVID-19. Використано методи анкетування, математичної статистики, узагальнення та інтерпретації результатів. Опитано 499 фармацевтичних фахівців із 25 регіонів України за виключенням неконтрольованих
Урядом територій. Дослідження проведено у період з 7 по 19 квітня 2020 р. З’ясовано тривожні очікування та песимістичні настрої фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19. Показано, що соціальне дистанціювання в аптеках насамперед спрямовано на обмеження кількості осіб, яких допускають в аптеку одночасно, далі – на встановлення в залі обслуговування захисного екрана (плівки), а також його планування. Вияснено, що фармацевтичним фахівцям аптек часто доводиться наражатися на неналежну поведінку відвідувачів. Виявлено збільшення фізичне навантаження фармацевтичних фахівців, основною причиною якого є особливості роботи з відвідувачами за соціального дистанціювання, а також знаходження значної їх частини під постійним психологічним тиском.
Встановлено ступінь занепокоєності фармацевтичних фахівців через коронавірус COVID-19, забезпеченість їх різними заходами безпеки в аптеках, рівні агресивної поведінки з боку відвідувачів аптек, фізичного навантаження та знаходження під постійним психологічним тиском

УДК: 001.891.3:615.1]:005.35

Мета роботи – висвітлення базових засад теорії систем як інструмента пошуку нових наукових напрямів та обґрунтування невирі-шених актуальних питань соціальної відповідальності для да подальшого використання молодими науковцями (магістрантами, аспірантами тощо) як підґрунтя розвитку свого наукового потенціалу, інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвитку.Матеріали та методи. Проаналізували публікації фундаментальних і прикладних досліджень вітчизняних і закордонних науковців із порушеного питання, науково-методичні публікації, нормативні та законодавчі документи. У роботі використали основні поло-ження теорії систем та загальнонаукові методи пізнання: аналізу й синтезу, абстрагування, дедукції, моделювання, узагальнення.Результати. У сучасній науковій царині є три базові поняття: теорія систем, системний аналіз, системний підхід. Саме теорія систем дає можливість досліджувати властивості будь-яких за природою та складністю систем, зокрема фармацевтичної. Си-стемний підхід і системний аналіз дають змогу розробляти методи розв’язання проблем, що виникають у системі, враховуючи її цілі та функції, а також структуру, всі зовнішні та внутрішні зв’язки.Фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я України через призму теорії систем можна представити як складну відкриту систему, що виконує низку основних і допоміжних функцій. За допомогою системного підходу та трьох методів дослідження си-стем (чорної, сірої та білої скрині) на прикладі дослідження соціальної відповідальності у фармації наведено міркування щодо виявлення проблемних аспектів та окреслені можливі перспективні напрями наукових досліджень.Висновки. Дослідницька робота розпочинається з вибору проблеми або теми дослідження, враховуючи науковий напрям усього колективу дослідників, що спрямований на вивчення певних фундаментальних, теоретичних та експериментальних завдань. Висвітливши основні положення теорії систем, обґрунтували її використання для пошуку нових наукових напрямів і проблемних аспектів фармації в контексті соціальної відповідальності молодими науковцями для розвитку свого наукового потенціалу, а також інтернами та слухачами системи підвищення кваліфікації в контексті безперервного професійного розвит

Ischemic stroke belongs to the leading causes of death and disability in the world and Ukraine. The surviving rates depend on the quality of the provided medical care. The research aimed to analyze the quality of medical care related to pharmacotherapy of ischemic stroke. The clinical indicators for quality are the quantitative or qualitative indicants that have evidence or consensus of direct influence on it. Six of them relate to acute ischemic stroke
pharmacotherapy (namely, thrombolytic, antiplatelet, anticoagulant, and lipid-lowering agents use at different stages of hospital stay) and were investigated in this retrospective analysis of 151 patients’ medical records of one of the specialized hospital departments in Lviv city. The clinical indicators for quality of medical care showed that pharmacological treatment using antithrombotics (antiplatelets and anticoagulants) at the admission to the hospital
corresponded to standards and quality was defined as high with rates of 65.6% and 85.4%. At discharge, the indicator analysis of pharmacotherapy revealed existing problems for antithrombotic (2 indicators) and lipid-lowering (1 indicator) pharmacotherapy with rates of 33.3% and 47.7%.
The outcomes concluded the existence of problems related to pharmacotherapy. The complex of three algorithms was introduced to improve the quality of medical care.